Ухвала суду № 35136473, 09.09.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/10989/13-ц

Провадження № 2/520/5196/13

УХВАЛА

09.09.2013 рокуроку суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання права власності на домоволодіння»,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1, якою позивач просить постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на 8/25 частин домоволодіння загальною площею 36,2 кв. м., житловою площею 23,7 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3».

09 вересня 2013 року, на виконання вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України, судом одержана інформація Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області про відсутність реєстрації в м. Одесі та Одеській області особи з даними ОСОБА_2.

При цьому позивач і в заяві вказує, що ОСОБА_2, яка приходиться позивачу дочкою, біля 10 років не проживає за адресою, вказаною позивачем у позові. Тому є незрозумілим, на якій підставі місцем проживання відповідача зазначений будинок АДРЕСА_1

Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцем проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Тому позивачу пропонується відому йому інформацію стосовно місця проживання/ місцеперебування відповідача.

Довідкою ВАДР адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 29.08.2013 року також підтверджена реєстрація позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою розташування домоволодіння, з приводу якого виник позов: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Київського району м. Одеси.

За правилами виключної підсудності, встановленими ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Згідно із ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок подання та оформлення позовних заяв, встановлений статтями 119, 120 ЦПК України, якими визначенні вимоги до форми та змісту позовної заяви та порядку подання копій позовної заяви та доданих до неї документів.

При ознайомлені з позовною заявою ОСОБА_1 та додатками до заяви встановлені підстави для залишення заяви без руху, у зв'язку з недодержанням вимогам ст. 119 ЦПК України при її оформлені.

Представництво інтересів позивача в суді за довіреністю здійснюється ОСОБА_4, однак всупереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не містяться дані представника позивача - ім'я, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру. Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позивач заявляє вимогу майнового характеру про визнання права власності на частину домоволодіння та вказує ціну позову в розмірі 6661 гривні.

Відповідно до біржового договору купівлі-продажу - це є вартістю об'єкту станом на 1997 рік.

За правилами п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Позивач не довів наявність перешкод в визначенні дійсної вартості спірного майна на час звернення до суду, сплативши при цьому судовий збір в загальній сумі - 229 гривень 40 копійок.

На підставі ч. 2 ст. 80 ЦПК України, суд попередньо визначає вартість майна в розмірі - 300 000 (чотириста тисяч) гривень, виходячи з застосування порівняльного підходу та з урахуванням інформації про продаж або пропонування до продажу приватних будинків такої площі, розташованих в Київському районі м. Одеси, що були продані або виставлені на продаж за шість місяців до цієї дати, за правилами Тимчасового порядку визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 26.10.2011 року.

Законом України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже позивач при зверненні до суду з вимог майнового характеру повинен був сплатити судовий збір у сумі 3000 (три тисячі) гривень, а фактично сплатив 299 (двісті дев'яносто дев'ять) гривень 40 копійок, недоплативши 2700 (дві тисячі сімсот) гривень 60 копійок.

На підставі наведеного суд зобов'язує позивача доплатити судовий збір та додати відповідну довідку до позовної заяви. При підтверджені іншої вартості спірного майна належними доказами, позивач зобов'язується оплатити судовий збір з вимог майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2013 року.

Платiжнi реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м. Одеси), код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526, банк отримувача - ГУДКСУ у Одеській області, код банку отримувача (МФО) - 828011, рахунок отримувача - 31218206700005, код класифікації доходів бюджету 22030001. Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ . Київський районний суд м. Одеси, код ЄДРПОУ 02892928.

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - фізичною особою зазначається ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Крім того, п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивач зобов'язується зазначити в позовній заяві докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позивач дані зобов'язання не виконав, в позовній заяві не зазначив докази в підтвердження обставин, на які особисто посилається та до яких відносяться:

- не звернення відповідача з заявою про прийняття спадщини в органи нотаріату;

- не проживання відповідача 10 останніх років в домоволодінні, з приводу

якого виник позов;

- відмова державного реєстратора зареєструвати об'єкт нерухомого майна у встановленому порядку;

- факту родинних відносин позивача з відповідачем.

Позивач не зазначає наявність підстав для звільнення від доказування.

До відома позивача - поняття доказів наводиться у ст. 60 ЦПК України, згідно з якою доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Не наводяться докази про відсутність зміни співвласників домоволодіння з 1997 року та інших потенційних спадкоємців.

Також не зрозуміло, якими діями чи бездіяльністю відповідач порушила, не визнала або оспорила право позивача.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З доданих до заяви документів встановлена наявність інших повнолітніх користувачів домоволодіння, які до розгляду справи позивачем не залучаються та питання про це у належному порядку він не ставить.

Звертається увага позивача, що доданий до позовної заяви технічний паспорт на квартиру датований 2002 роком та втратив актуальність, а довідка № 444 стосується квартири № 1 в цьому будинку, підстави зміни адреси також не наводяться.

Перелік документів не відповідає фактично доданим до заяви. В перелік не внесена копія витягу № 25125047 від 19.08.2013 р.

За правилами ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 119 - 122 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання права власності на домоволодіння».

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити позивачу, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню до суду з цим позовом у встановленому порядку.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Літвінова І. А.