Рішення № 35132755, 07.11.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/23103/13-ц

Провадження № 2/127/6937/13

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

07 листопада 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Прокопчук А.В.,

при секретарі Гаврилюк А.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.06.2013 року позичила відповідачу кошти в сумі 2 500 грн. Відповідач зобов'язалася повернути позику в строк до 20.07.2013 року, про що написала відповідну розписку.

До цього часу кошти відповідачем позивачу не повернуті. 20.09.2013 року позивачем на адресу відповідача направлено лист - вимогу щодо добровільного повернення коштів до 25.09.2013 року. Однак вимоги вкзааного листа відповідачем не виконано. таким чином, позивач вважає, що відповідач не виконала своїх вимог за договором позики. В звязк уз тим, що в добровільному порядку вирішити спір не вдається, вона змушена була звернутися до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на її користь 2 500 грн. боргу та судові витрати.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона була присутня при тому, як ОСОБА_1 позичала ОСОБА_2 гроші, а остання надала відповідну розписку.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась з невідомих причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. За таких обставин у відповідності до ст. 224 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних в ній доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечила проти такого порядку вирішення справи.

Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З наявної в матеріалах справи розписки ОСОБА_2 від 30.06.2013 року судом встановлено, що вона зобов'язується повернути ОСОБА_1 борг в сумі 2500 грн. в строк до 20.07.2013 року (а.с. 6).

Також судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 20.09.2013 року на адресу ОСОБА_2 була направлена письмова вимога про добровільне повернення позичених коштів в строк до 25.09.2013 року (а.с. 7).

З вищевикладеного суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини позики, які підлягають врегулюванню нормами ст.ст. 1046-1053 ЦК України..

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Стаття 1049 ЦК України визначає: "якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовані та підлягають задоволенню як доведені, оскільки нею на підтвердження договору позики надано розписку ОСОБА_2 від 30.06.2013 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 доведені, суд вважає, що позов підлягає задоволенню і з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути борг за договором позики в сумі 2 500 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 229 грн. 40 коп. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 57-60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 2 500 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень) та 229 грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення можу бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: