Рішення № 35131658, 06.11.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/8100/13-ц

2/119/2952/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року м.Феодосія.

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: - Хожаінової О.В.,

при секретарі: - Винокуровій Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" про стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ДП "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 22.03.2013 року по 03.07.2013 року в сумі 19415,36 грн. Вимоги обгрунтовані тим, що позивач працювала у відповідача з 07.10.2010 року на посаді заступника головного бухгалетра. Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виплачував заробітну плату, в день звільнення не погасив заборгованість по заробітній платі. Наказом № 88-К/64 від 21.03.2013 року була звільнена за угодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України. Заборгованість по заробітній платі була виплачена лише 03.07.2013 року. Так, на підставі ст.117 КЗпП України сума середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 19415,36 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, сповіщений належно, подав заяву, якою вимоги позову підтримані.

Відповідач у судове засідання не з'явився, подано заяву з проханням розглянути справу у відсутності представника, позов не визнаний, просили відмовити в його задоволенні. 28.04.2012 року Ухвалою Господарського суду АРК порушено провадження у справі про банкрутство відповідача. Ухвалою Господарського суду АРК від 13.11.2012 року затверджений реєстр вимог кредиторів і винесена заборона Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції здійснювати списання грошових коштів на користь фізичних осіб за виконавчими листами місцевих судів зі стягнення заборгованості по заробітній платі, та винесена заборона накладати арешти на рахунки відповідача. Відповідно до пункту 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, - суми нарахованої працівникам за час затримки розрахунку при звільненні - не належать до фонду оплати праці і не входять в структуру заробітної плати (основної, додаткової, інших компенсаційних нарахувань), а за своєю суттю фінансовою санкцією, що накладається на власника за невчасне виконання грошового зобов'язання.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 03.07.2006 року по 21.03.2013 року працювала у відповідача, а з 07.10.2010 року - на посаді заступника головного бухгалетра. Наказом № 88-К/64 від 21.03.2013 року була звільнена за угодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.3-4). Судом також встановлено, що розрахунок з позивачем був проведений 03.07.2013 року, що визнано представником відповідача.

Згідно довідки № 15-109/805 середньоденний заробіток позивача складає 285,52 грн., середній заробіток за період з 22.03.2013 року по 03.07.2013 року (68 днів) складає 19415,36 грн., без врахування податків та обов'язкових платежів - 15764,02 грн (а.с.7).

Ухвалою Господарського суду АРК від 28.04.2012 року по справі № 5002-3/1385-2012 порушено провадження про банкрутство боржника - ДП "Науково-дослідний інститут аеропружних систем".

Ухвалою Господарського суду АРК від 13.11.2012 року по справі № 5002-3/1385-2012 затверджений реєстр вимог кредиторів і винесена заборона Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції здійснювати списання грошових коштів на користь фізичних осіб за виконавчими листами місцевих судів зі стягнення заборгованості по заробітній платі, та винесена заборона накладати нові арешти на рахунок відповідача.

Згідно ст.ст. 10 ч.3, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 21, 115 КЗпП України, власник підприємства, установи, організації, або уповноважений ним орган, зобов'язані виплачувати робітнику заробітну плату, яка повинна виплачуватися не рідше двох разів на місяць. Відповідно до норми ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органа розрахунку сум у строки, встановлені статтею 116 КЗпП України, організація повинна виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного звільнення.

Суд не приймає доводів відповідача, виходячи з наступного.

Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

У трудових правовідносинах такі поняття як зобов'язання, неустойка чи інша санкція за невиконання зобов'язання не застосовуються. Такі терміни використовуються у низці статей Цивільного та Господарського кодексів.

Статті 116, 117 КЗпП України структурно віднесені до розділу VII «Оплата праці» вказаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що дія мораторію не поширюється на вимоги колишніх працівників про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Такого правового висновку дійшов 3 жовтня 2012 року Верховний Суд України при розгляді справи № 6-109 цс 12, предметом якої був спір про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно матеріалів цивільної справи суд також дійшов до висновку, що між позивачем та відповідачем відсутній спір про розмір належних до виплати сум після звільнення працівника (а.с.7), а тому відсутні правові підстави для зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку після звільнення.

Аналогічна правова позиція щодо обґрунтованості зменшення судом середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у разі наявності спору між сторонами про розмір належних до виплати сум при звільненні працівника, викладена в Постанові Верховного Суду України від 03.07.2013 року по справі № 6-60цс13 у справі за позовом до публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди; Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2012 року у справі за позовом до публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Аналіз положень ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України також дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.

Саме такого правового висновку дійшов 03.07.2013 року Верховний Суд України при розгляді справи № 6-64цс13 за позовом до приватного підприємства «Глорія-Дей» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Аналізуючи надані докази в їх сукупності, враховуючи, що при звільненні позивачу не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, на підставі норми ст. 117 КЗпП України, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22.03.2013 року по 03.07.2013 року (в межах заявлених позовних вимог) в сумі 19415,36 грн. (285,52 х 68), а без врахування обов'язкових відрахувань - 15764,02 грн. (а.с.7).

Судові витрати розподілені відповідно вимог ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України „Про судовий збір".

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88,174,212-215,294 ЦПК України, ст.ст.21, 115-117 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (м. Феодосія вул. Гарнаєва, 85, ідентифікаційний код 16502169) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22.03.2013 року по 03.07.2013 року в сумі 15764 (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 02 коп. (без врахування обов'язкових відрахувань).

Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (м. Феодосія вул. Гарнаєва, 85, ідентифікаційний код 16502169) у дохід держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя- Секретар-