Рішення № 35130578, 08.11.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/6325/13-ц

провадження № 2/106/1676/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Володарець Н.М.

при секретарі - Некрасовій Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події,

В С Т А Н О В И В :

30 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події, мотивуючи свої вимоги тим, що 28 травня 2013 року о 13.15 год. у м. Євпаторії з вини відповідача ОСОБА_2 сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено належний йому - позивачу транспортний засіб Мітсубісі Лансер реєстраційний номер НОМЕР_1. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 перед третіми особами була застрахована Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/9122330 від 25 грудня 2012 року у СК «Брокбізнес», відповідно до якого страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 50000 грн., розмір франшизи визначений у 510 грн. відповідно до вимог закону та умов договору страхування цивільно-правової відповідальності відповідач СК «Брокбізнес» здійснив йому - позивачу виплату частини страхового відшкодування у розмірі 3603,96 грн. Проте відповідно до висновків автотоварознавчого дослідження вартість матеріальної шкоди, що була йому - позивачу завдана, складає 4738,89 грн. різниця між сплаченою сумою страхового відшкодування та реальним розміром матеріальної шкоди складає 1134,93 грн. До цієї суми входить франшиза у розмірі 510, отже недоплата з боку СК «Брокбізнес» складає 624,93 грн. Крім того, ним - позивачем було понесено витрати в сумі 330 грн. на неодноразові поїздки до СК «Брокбізнес» в м. Сімферополь для надання компанії всіх необхідних документів, узгодження розміру страхового відшкодування та підписання різних документів. Також при зверненні до суду ним було сплачено судовий збір та за прийняття цього платежу ним було сплачено банківські послуги в сумі 5 грн. Вважає, що транспортні витрати та банківські послуги є його - позивача збитками, що були ним понесені на відновлення порушеного права та вони підлягають відшкодуванню відповідачем СК «Брокбізнес». Просить суд стягнути з відповідача СК «Брокбізнес» грошові кошти в сумі 959,93 грн. в якості відшкодування спричиненої матеріальної шкоди внаслідок ДТП, а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 510 грн. (франшизу за договором), та 1500 грн. у відшкодування спричиненої внаслідок ДТП моральної шкоди, оскільки під час ДТП він пережив нервовий стрес, вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та поновлення його порушеного права та пошкодженого майна.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, надав суду пояснення, аналогічно викладеному у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується телеграфним повідомленням про вручення судової телеграми. Надіслав на адресу суду письмові заперечення на позов, за якими позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить у задоволенні позову до ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» відмовити та розглянути справу у відсутність представника страхової компанії. При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес».

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується телеграфним повідомленням про вручення судової телеграми, причини неявки суду не повідомив, з заявами та клопотаннями до суду не звертався. При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача ОСОБА_2

Вислухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті ДТП, що сталася 28 травня 2013 року на перехресті вул. 2-ї Гв. Армії та проїзду Залізничного в м. Євпаторії з вини водія ОСОБА_2, який керував транспортним засобом Чері-Тігго реєстраційний номер НОМЕР_2, було пошкоджено належний позивачу ОСОБА_1 автомобіль Мітсубісі-Лансер реєстраційний номер НОМЕР_1, за кермом якого під час ДТП і перебував позивач.

Постановою Євпаторійського міського суду від 4 червня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні зазначеного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП. Зазначена постанова суду набрала чинності 17 червня 2013 року.

Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України обставини щодо наявності вини водія ОСОБА_2 не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи, що водій ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні ДТП, саме він повинен відшкодувати потерпілому завдану матеріальну шкоду.

Разом з тим, як визначено ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 перед третіми особами була застрахована угодою - полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/9122330 від 25 грудня 2012 року у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Брокбізнес» зі строком дії з 25 грудня 2012 року по 24 грудня 2013 року.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» матеріальну шкоду відшкодовує страхова компанія, однак в порядку та розмірах, визначеним цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу Мітсубісі-Лансер реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 4738,89 грн., що підтверджується Звітом про оцінку №5625-05/13 від 10 червня 2013 року.

Відповідно до ст. ст. 979, 988, ч. 4 ст. 1194 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), страхова виплата за договором страхування відповідальності не може перевищувати розміру реальних збитків, у разі недостатності страхової виплати різницю між страховою виплатою і фактичним розміром шкоди зобов'язана сплатити особа, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 12, 22, 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем ОСОБА_1 у встановленому порядку було направлено на адресу ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» заяву з повідомленням про зазначене вище ДТП, заяву про виплату страхового відшкодування за збиток, завданий пошкодженням належного йому автомобілю внаслідок ДТП. Листом №ЦВ48186/У від 18 липня 2013 року, надісланим відповідачем ПАТ «СК «Брокбізнес» позивачу ОСОБА_1 було повідомлено про те, що страховою компанією прийнято рішення про виплату йому страхового відшкодування за пошкоджений внаслідок ДТП транспортний засіб в розмірі 3622,07 грн.

Відповідно до Платіжного доручення №6954 від 29 липня 2013 року ПАТ «СК «Брокбізнес» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у зазначеному вище розмірі, шляхом перерахування цих коштів на зазначений позивачем банківський розрахунковий рахунок.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» 624,93 грн. позивач зазначає, що зазначена сума складається з різниці між сплаченою сумою страхового відшкодування та реальним розміром матеріальної шкоди з відрахуванням суми франшизи, яка неправомірно невиплачена йому страховою компанією.

Проте зазначені доводи позивача суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Так, до обов'язків страховика, як це передбачено п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», належить здійснення страхової виплати у разі настання страхового випадку.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

За змістом вказаної норми у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без ПДВ, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Листом МТСБУ № 9849/4-4-10 встановлено: «Абзацом першим пункту 17 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, передбачено: «У звіті про оцінку майна та у висновку про вартість оцінки оцінювач відображає факт про включення або не включення до ринкової вартості суми податку на додану вартість (ПДВ). Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або не включення до неї суми податку на додану вартість».

Отже, при проведенні автотоварознавчого дослідження вартість робіт та деталей зазначається з урахуванням ПДВ або без його врахування.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкові зобов'язання у особи, яка надає послуги, виникають з дати вчинення замовником та виконавцем послуги певних дій, направлених на отримання послуги. Таким чином, автотоварознавче дослідження не є підставою для виникнення податкових зобов'язань з надання послуг щодо проведення відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов'язання можуть виникнути лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, виконавець цієї послуги є платником податку ПДВ.

Тобто, у випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу або проведення його особою, яка не є платником ПДВ, податкові зобов'язання не виникають.

Таким чином, при виплаті страхового відшкодування безпосередньо потерпілим, податок на додану вартість не нараховується і окремим рядком ні виділяється. Для потерпілих до фактичних витрат може бути включений ПДВ за умови документального підтвердження проведення ремонту транспортного засобу платником податку на додану вартість.

18 липня 2013 року ПАТ «СК «Брокбізнес» позивачу було здійснено перерахунок страхового відшкодування без врахування податку на додану вартість в розмірі 3622,07 грн.

Відповідно до ст. ст. 10 та 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 4 ст. 60 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачем не понесено витрат на ремонт автомобіля, автомобіль до цього час не відремонтований.

Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження витрат, понесених внаслідок оплати робіт по відновленню його автомобіля платником податку на додану вартість, то доводи позивача про наявність у відповідача обов'язку по виплаті йому - позивачу страхового відшкодування з урахуванням суми податку на додану вартість - передчасні.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування необхідно відмовити.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ПАТ «СК «Брокбізнес» витрат в сумі 330 грн., понесених позивачем на неодноразові поїздки до СК «Брокбізнес» в м. Сімферополь для надання компанії всіх необхідних документів, узгодження розміру страхового відшкодування та підписання різних документів, а також сплачених ним банківських послуг в сумі 5 грн., суд вважає їх не підлягаючими задоволенню, оскільки у порушення ст. ст. 10 та 60 ЦПК України зазначені вимоги не підтверджені позивачем належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 57 - 59 ЦПК України. Представлені позивачем квитанції про придбання палива для транспортного засобу не можуть бути прийняті судом до уваги при вирішенні цього питання, оскільки доказів у підтвердження того, що саме у цій кількості було витрачено паливо і витрачено воно було саме на поїздку позивача до страхової компанії суду не представлено. Крім того, відшкодування зазначених витрат за рахунок страхової компанії не передбачено положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтями 12, п.12.1 та ст.36, п. 36.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», що підтверджується полісом № АВ/9122330, та зазначеним договором страхування цивільно-правової відповідальності відповідача передбачена франшиза 510 грн., ця сума має бути компенсована позивачу відповідачем ОСОБА_2

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна, а саме транспортного засобу Мітсубісі-Лансер реєстраційний номер НОМЕР_1, суд вважає їх обґрунтованими, оскільки дійсно, в результаті ДТП з винних дій відповідача було пошкоджено належний позивачу автомобіль. Факт порушення права власності та завдання матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_1 свідчить про завдання йому моральної шкоди.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусілля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування йому моральної шкоди, проте суд вважає, що розмір її позивачем декілька завищений.

При визначенні розміру завданої моральної шкоди суд враховує ступінь вини відповідача, характер і глибину внутрішніх переживань позивача, необхідність організовувати своє життя інакше, оскільки звичний устрій життя був порушений винними діями відповідача, відсутність можливості користуватися власністю і необхідність знаходити час, засоби для захисту свого права, тривалість цього становища, а також майнове положення сторін, ставлення відповідача до заподіяного ним.

Оскільки в результаті винних дій відповідача позивачу були заподіяні моральні страждання і переживання, згідно ч. 3 ст. 23, ст. 1167 ЦК України, суд, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню компенсація у відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна, у розмірі 1000 грн., що є відповідним, співмірним і справедливим відшкодуванням. У іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 344,10 грн.

На підставі ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 61, 88, 209, 212, 214 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму франшизи 510 грн., у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, 1000 грн. та понесені судові витрати в сумі 344,10 грн., загалом в сумі 1854 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 10 коп.

У іншій частині позовних вимог та до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Володарець