Рішення № 3510330, 04.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.09 р. Справа № 28/135

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства „Будпостач”, м.Київ, код ЄДРПОУ 24267110

до відповідача: Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Слов`янськ, код ЄДРПОУ НОМЕР_1

про стягнення 12891грн.57коп.

Представники:

від позивача: Корнелін М.І. на підставі довіреності №41 від 16.06.2008р.;

від відповідача: ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство „Будпостач”, м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Слов`янськ про стягнення заборгованості в розмірі 12891грн.57коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткову накладну №032325 від 30.07.2008р., претензію №77юр від 05.12.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 24.12.2008р. порушив провадження у справі № 28/135 та призначив її розгляд на 21.01.2009р.

Відповідач 04.02.2009 р. надав відзив, відповідно до якого позовні вимоги визнає в повному обсязі.

В позовній заяві позивач також просить з метою забезпечення позовної заяви накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачеві в межах ціни позову.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Приватним підприємством „Будпостач”, м.Київ та відповідачем, суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м.Слов`янськ була досягнута домовленість про поставку на адресу останнього відповідного товару.

На виконання умов домовленості позивач поставив відповідачу продукцію загальною вартістю 14891грн.57коп., що підтверджується видатковою накладною №032325 від 30.07.2008р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем продукції за зазначеною накладною підтверджується підписом відповідача на накладній в графі „отримав(ла)” та печаткою відповідача, у зв`язку з чим, суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.

Крім того, як зазначено вище, у судовому засіданні 21.01.2009р. відповідач підтвердив, що підпис та печатка на видатковій накладній №032325 від 30.07.2008р. належить йому.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання видаткової накладної відповідачем.

Накладна мала всі суттєві умови, визначені законом для договорів купівлі-продажу, а саме: предмет, найменування, кількість, асортимент товару, вартість за одиницю, загальна сума, реквізити продавця. Тобто, покупець (відповідач) мав повну інформацію про товар, який позивач поставляє на його адресу.

За твердженням позивача, відповідач 11.12.2008 р. частково оплатив отриманий товар на суму 2000грн.00коп. (що підтверджується банківською випискою, копія якої додана до матеріалів справи), у зв`язку з чим сума боргу становить 12891грн.57коп.

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія №77юр від 05.12.2008р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості в строк до 13.12.2008р., докази направлення претензії наявні в матеріалах справи.

Суду наданий акт звірки, відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем на суму 12891 грн. 57 коп.

Таким чином, залишок заборгованості у сумі 12891 грн. 57коп. на момент прийняття рішення суду - відповідачем не оплачений.

Відповідач відзивом на позовну заяву суму боргу 12891 грн. 57коп. визнав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

З огляду на викладене, суд встановив, що позовні вимоги Приватного підприємства „Будпостач”, м.Київ щодо стягнення основного боргу в розмірі 12891грн.57коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем було заявлено вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві в межах ціни позову.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням заяву, вважає її такою, що не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що позивач не довів належними доказами наявність у відповідача коштів на рахунках в банках, крім того вказана заява заснована лише на припущеннях позивача стосовно того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 66, 75, 77, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „Будпостач”, м.Київ до відповідача, Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Слов`янськ про стягнення заборгованості в розмірі 12891грн.57коп. - задовольнити.

Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, інші відомості суду не відомі) на користь Приватного підприємства „Будпостач” (за адресою: пр-т Возз`єднання, 7-А, офіс 318, м.Київ, 02160, р/р 26004102550001 в ЗАТ „Альфа-Банк” в м.Києві, МФО 300346, код ЄДРПОУ 24267110) заборгованість в розмірі 12891грн.57коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 128грн.92коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 04.02.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 04.02.2009 р.

Суддя