Постанова № 35097156, 31.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року 18 год. 22 хв. м. Львів № 813/6178/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кедик М.В., судді Брильовського Р.М., судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідачів - Тістечка Ю.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З урахуванням уточнених позовних вимог від 25.10.2013 року позивач просить:

- скасувати наказ Державної митної служби України № 2189 - к від 24.11.2010 року в частині припинення з 25.11.2010 року перебування на державній службі ОСОБА_2, начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці;

- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці № 1085-к від 25.11.2010 про оголошення наказу Державної митної служби України № 2189-к від 24.11.2010 року в частині припинення з 25.11.2010 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_2;

- поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці Міндоходів;

- зобов'язати Львівську митницю Міндоходів нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені в акті перевірки № 21/2010-п від 24.11.2010 року висновки щодо невиконання позивачем вимог Митного кодексу України, а також щодо неналежного виконання ним своїх посадових обов'язків під час митного оформлення транспортних засобів, що в'їхали на територію України з Республіки Польща, ґрунтуються на недостовірних обставинах. Позивач вважає, що звільнений безпідставно, оскільки його провини у тому, що на територію України потрапив транспорт без належного митного оформлення немає, а відомості, які надала польська сторона про транспортні засоби, які виїхали з митної території Польщі для наступного митного контролю та оформлення на українському пункті пропуску, викликають сумнів у їх офіційності та вірогідності. Відтак, зважаючи на суперечливі висновки акта перевірки № 21/2010-п, повідомлені митним органом Республіки Польща випадки перетину митного кордону потребують більш детальної та ґрунтовної перевірки з урахуванням відомостей, внесених до інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1» Державної Прикордонної служби України. Крім того, звільнення з митниці здійснено без службового розслідування відносно позивача, проведення якого відповідно до ст. 31 Дисциплінарного статуту митної служби України обов'язково передує такому дисциплінарному стягненню. Зазначені у позові факти, на думку позивача, вцілому свідчать про неправомірність дій відповідачів.

Судом, на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснено заміну відповідача Львівську митницю її правонаступником - Львівською митницею Міндоходів.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги, з урахуванням уточнених вимог, підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та уточнених позовних вимогах, вважають звільнення безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, просить відмовити в задоволені позовних вимог. Зазначив, що підставою для винесення оскаржуваного наказу стали результати перевірки, проведеної комісією Державної митної служби України, за підсумками якої встановлено факт пропуску на митну територію України товарів і транспортних засобів без проведення митного контролю. Зокрема, під час здійснення з 03.11.2010 року по 14.11.2010 року позивачем своїх службових обов'язків з митної території Республіки Польща виїхало 26 транспортних засобів з вантажем, щодо яких наявна інформація про їх митне оформлення польською стороною. Однак, у модулі «диспетчер ЗМК» ПІК «Інспектор-2006» ЄАІС Держмитслужби відсутня будь-яка інформація про в'їзд на митну територію України, митне оформлення цих транспортних засобів посадовими особами Львівської митниці. Зазначене свідчить про неналежне виконання своїх посадових обов'язків позивачем як начальником відділу митного оформлення (ВМО) № 2 м/п «Краковець» Львівської митниці щодо здійснення організації роботи серед підлеглих йому посадових осіб стосовно припинення спроб контрабандного переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, а також невжиття жодного заходу щодо перешкоджання переміщенню контрабанди. Крім того, представником відповідачів зазначено, що припинення державної служби у зв'язку із порушенням присяги державного службовця не є дисциплінарним стягненням, а є додатковою підставою для припинення державної служби, визначеною Законом України «Про державну службу», який не передбачає обов'язковості проведення службового розслідування. Стверджує, що підстав для застосування Дисциплінарного статуту митної служби України до даних правовідносин не було, оскільки порушення Присяги державного службовця не є дисциплінарним правопорушенням, а свідчить про невідповідність моральних та ділових якостей позивача займаній посаді державного службовця у митних органах. Вважає, що виходячи із вимог Закону України «Про державну службу» позивач як державний службовець повинен ефективно виконувати свої посадові обов'язки. На думку представника відповідачів, позивач порушив Присягу державного службовця в частині несумлінного виконання своїх службових обов'язків та недотримання вимог законів України.

Заслухавши доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів. Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 27.06.2001 року перебував на службі в органах державної митної служби України та склав присягу державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу». 02.08.2010 року позивач був переведений на посаду начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці.

Згідно наказу Державної митної служби України від 24.11.2010 року № 2189-к «По особовому складу» за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» припинено 25.11.2010 року перебування на державній службі в митних органах України, зокрема ОСОБА_2, начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці. Підставою для винесення даного наказу, стали результати перевірки, проведеної відповідно до наказу Державної митної служби України від 16.11.2010 року № 311-в.

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що за період з 03.11.2010 року по 14.11.2010 року виявлено 32 випадки, коли транспортні засоби з товарами, які переміщувались через міжнародний пункт пропуску автомобілів «Краковець», не були обліковані Львівською митницею. Причинами та умовами, які сприяли вищевказаним порушенням, стало несумлінне виконання службових обов'язків посадовими особами митниці.

Спірний наказ від 24.11.2010 року № 2189-к видано на підставі акта № 21/2010-п «За результатами перевірки» від 24.11.2010 року (далі - Акт). Зокрема, у розділі 4.3 Акта зазначено, що комісією з проведення перевірки проведено звірку з польськими митними органами за період з 01.11.2010 по 15.11.2010 даних щодо в'їзду в Україну з території Республіки Польщі транспортних засобів з товарами через МППАС «Корчова - Краковець». За результатами співставлення даних виявлено 32 випадки переміщення транспортних засобів, які не обліковані Львівською митницею.

Згідно графіку виходу на роботу працівників ВМО № 2 (МП «Краковець») і журналу виходу на роботу та розподілу функціональних обов'язків митного поста «Краковець» ОСОБА_2 03-04.11.2010 року з 20-00 год. до 8-00 год., 06.11.2010 року з 8-00 год. до 20-00 год., 07-08.11.2010 року з 20-00 год. до 8-00 год., 10.11.2010 року з 8-00 год. до 20-00 год., 11-12.11.2010 року з 20-00 год. до 8-00 год., 14.11.2010 року з 8-00 год. до 20-00 год. виконував службові обов'язки начальника ВМО № 2 м/п «Краковець».

У висновках Акта в частині, що стосується начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці ОСОБА_2 зазначено, що за період з 03 листопада по 14 листопада 2010 року з митної території Республіки Польща виїхало 26 транспортних засобів з вантажем, щодо яких наявна інформація про їх митне оформлення польською стороною. Однак, в ЄАІС Держмитслужби України та справах Львівської митниці відсутні будь-які документи та інформація, що підтверджують факт перетину переліченими в таблиці № 82 транспортними засобами митного кордону України та здійснення їх митного контролю, митного оформлення за цей період часу. Вищевказане свідчить про ознаки переміщення зазначених транспортних засобів з вантажем через митний кордон України з уникненням від оподаткування, незаконним звільненням від митного контролю та порушенням встановленого порядку ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України, передбаченого Законом України від 13.10.2001 року № 2681-III (далі -Закон України від 13.10.2001 року № 2681-III).

Комісією зроблено висновок, що ОСОБА_2 не забезпечив належне виконання своїх службових обов'язків, передбачених пунктами п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.6, 2.8, 2.9, 2.10, 2.16, 2.18, 2.22, 2.26, 2.28 посадової інструкції начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці.

Як вбачається з п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.6, 2.8, 2.9, 2.10, 2.16, 2.18, 2.22, 2.26, 2.28 посадової інструкції начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці, на позивача покладалися обов'язки щодо забезпечення якості митного контролю та митного оформлення посадовими особами відділу товарів, транспортних засобів та громадян, що переміщуються через митний кордон України, повноти справляння митних платежів; забезпечення виконання в повному обсязі плану очікуваних показників, нарахування особовим складом ВМО податків, зборів та інших платежів, справляння яких віднесено, відповідно до законодавства України до компетенції митних органів; надання практичної допомоги у здійсненні митного контролю та митного оформлення підпорядкованому особовому складу; контролю дотримання особовим складом вимог Положення про зону митного контролю, технологічних схем митного контролю та митного оформлення, посадових інструкцій, нормативних документів з питань митної справи; перевірки своєчасності та належного виконання особовим складом наказів і розпоряджень Держмитслужби України, Львівської митниці, начальника митного поста; дотримання положень чинного законодавства України та організації роботи підпорядкованого особового складу відділу по забезпеченню виконання його вимог; організації роботи відділу в напрямку виявлення, припинення спроб контрабандного переміщення товарів, транспортних засобів та інших предметів, порушень митних правил; проявляння необхідної ініціативи та наполегливості по виявленню та припиненню фактів контрабанди та порушень митних правил; своєчасного та якісного проведення підтвердження інформації про пропуск вантажу в електронній копії ПП та ПД в ЄАІС ДМСУ; здійснення контролю за якісним і правильним оформленням особовим складом відділу всієї документації у відповідності до положень технологічної схеми та вимог чинного законодавства; використання відповідних програмно-інформаційних комплексів ЄАІС ДМСУ та баз даних митного поста при здійсненні митного контролю та митного оформлення; належним чином та відповідно до встановлених вимог забезпечення внесення до них відповідних відомостей.

Пунктом 35 ст. 1 Митного кодексу України (який був чинним на час виникнення спірних відносин, далі - МК України) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, з урахуванням заявленої мети такого переміщення, після проведення митних процедур.

Згідно ст. 40 МК України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Частиною 5 ст. 43 МК України передбачено, що митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Згідно ч. 2 ст. 78 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до п. 3.4. Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України № 505/642 від 11.06.2008 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2008 року за № 753/15444, закінчення процедури митного оформлення транспортного засобу та товару засвідчується проставленням у контрольному талоні проходження по «червоному коридору» особистої номерної печатки посадовою особою митного органу, після чого транспортний засіб направляється на виїзд з пункту пропуску.

Згідно п. 3.1.1.16 Технологічної схеми у випадку ввезення товарів в об'ємах, що підлягають оподаткуванню, власник товару або уповноважена ним особа скеровується посадовою особою відділу митного оформлення до представників підприємств, які здійснюють декларування на підставі договору. Після здійснення необхідних процедур з перевірки документів та митного оформлення посадова особа підрозділу з охорони державного кордону проставляє на талоні відмітку «В'їзд» або «Виїзд», а посадова особа підрозділу митного оформлення - відбиток особистої номерної печатки.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування за умови усного декларування товари, сумарна митна вартість яких не перевищує 200 євро, а загальна вага не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами у супроводжуваному багажі, пересилаються в несупроводжуваному багажі та надходять на адресу громадян у міжнародних поштових відправленнях.

Згідно Технологічної схеми пропуску через Державний кордон України осіб, транспортних засобів, товарів та інших предметів у МАПП «Краковець» (затвердженої наказом Львівської митниці, Мостиського прикордонного загону від 06.02.2009 року № 46/92, зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у Львівській області 17.02.2009 року за № 6/1359), у пункті пропуску здійснюється прикордонний, митний, санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, екологічний (радіологічний) контроль, а також контроль за переміщенням культурних цінностей, контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і товарів автомобільними транспортними засобами. Прикордонний контроль передує митному.

Як вбачається із відповіді Окремого відділу обробки даних центральної підсистеми інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт» Державної прикордонної служби України від 15.03.2011 року № 0.253-2923/0/15-11 у період з 03.11.2010 року по 14.11.2010 року під час виконання позивачем посадових обов'язків начальника ВМО № 2 митного поста «Краковець» на митну територію України в'їхали 19 автомобілів.

Відповідно до відомостей, наданих митними органами Республіки Польща, за період з 01.11.2010 року по 15.11.2010 року на митну територію України з Республіки Польща через міжнародний пункт пропуску «Краковець-Корчова» за результатами співставлення даних виявлено 32 випадки перетину пункту пропуску транспортними засобами з товарами різної ваги, в тому числі 28 випадків під час виконання позивачем посадових обов'язків начальника ВМО № 2 митного поста «Краковець».

Судом встановлено, що одні і ті ж транспорті засоби (мікроавтобуси) перетинали державний кордон України в напрямках на в'їзд і на виїзд декілька разів за добу, в тому числі в період з 03.11.2010 року по 14.11.2010 року під час виконання позивачем посадових обов'язків начальника ВМО № 2 митного поста «Краковець». Однак особи, які керували цими транспортними засобами або пасажири не здійснювали письмового декларування товарів у порядку, передбаченому для громадян, та дані товари не оподатковувались ввізним митом, а проїжджали по «зеленому коридору», що підтверджується наявними в матеріалах справи контрольними талонами. Однак згідно з п. 1.2 Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів і вантажів у міжнародному автомобільному пункті пропуску через державний кордон України «Краковець», вантажні та вантажно-пасажирські мікроавтобуси повинні рухатись по «червоному коридору».

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, в модулі ЄАІС Держмитслужби України та справах Львівської митниці відсутні будь-які документи та інформація, що підтверджують факт перетину переліченими в таблиці № 82 Акта транспортними засобами митного кордону України та здійснення їх митного контролю, митного оформлення за період з 03.11.2010 року по 14.11.2010 року.

Тобто, посадовими особами відділу ВМО № 2 митного поста «Краковець» були допущені випадки порушення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів та громадян, що переміщуються через митний кордон. Сам факт наявності контрольних талонів для проходження по «зеленому коридору» транспортного засобу без причепа та без товарів, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та (або) оподаткуванню, не спростовує наявності зазначених порушень.

Проте, причинно-наслідковий зв'язок між службовою діяльністю позивача та порушеннями зі сторони посадових осіб відділу ВМО № 2 митного поста «Краківець» матеріалами справи не доводиться та носить характер припущення.

Отже, встановлені судом фактичні обставини справи дають підстави для висновку про відсутність безпосереднього зв'язку між діями чи бездіяльністю позивача та порушенням посадовими особами митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів та громадян, що переміщуються через митний кордон, а також невнесенням до електронного журналу «Пасажирський пункт пропуску» ПІК «Інспектор - 2006» відомостей про транспортні засоби, що проходять митний контроль.

При вирішенні даного спору по суті суд керується наступними положеннями Конституції України, Законів України та підзаконних нормативно-правових актів.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті визначає Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 3723).

Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах митного контролю, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України (ч. 2 ст. 9 Закону № 3723).

Відповідно до ст. 413 МК України посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Текст Присяги наведено у ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну службу»: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим, як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто, як порушення Присяги, так і інше дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем правових, етичних (моральних) норм. Водночас, дисциплінарне правопорушення, не за порушення присяги, пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Основними обов'язками державних службовців, незалежно від посади, яку вони посідають, зокрема, є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (ст. 10 Закону № 3723-ХІІ).

Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 Закону № 3723-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 3723-XII за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

Частиною 2 ст. 14 Закону № 3723-ХІІ передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Обов'язками, несумлінне виконання яких є порушенням Присяги, є обов'язки, які зазначені в Законі «Про державну службу», тобто основні (загальні) обов'язки державних службовців. Така правова позиція наведена Вищим адміністративним судом України у справі № К-27395/09, в якій Суд зазначив, що припинення державної служби з підстав порушення Присяги є заходом відповідальності за невиконання обов'язків державного службовця, визначених у ст. 17 Закону України «Про державну службу». Водночас, у разі невиконання службових (посадових) обов'язків, до особи може бути застосовано такий захід дисциплінарного стягнення як звільнення з митних органів (Ухвала ВАС України від 19.07.2011р.).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону № 3723-ХІІ, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно ст. 408 МК правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом і лише в частині, що ним не регулюється, - Законом № 3723-XII.

Відповідно до ч. 2 ст. 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Статут, який затверджується законом.

Згідно вимог п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Згідно преамбули Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» від 06.09.2005 року № 2805-ІV (далі - Закон № 2805-ІV, Статут), визначено суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

Відповідно до норм Закону № 2805-ІV, службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління (ст. 1 Закону № 2805- ІV).

Порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України (ст. 21 Закону №2805).

Згідно ст. 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті 21, частині першій статті 22, статті 31 Статуту, статтях 14, 17, 30 Закону № 3723-XII, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни (дисциплінарних правопорушень) допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту, частині другій статті 9 Закону № 3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення. У пункті 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Отже, як порушення Присяги, так і інше дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недотримання державним службовцем правових та етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та інша дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного правопорушень.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення іншого дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21.05.2013 року у справі № 21-403а12 та у постанові від 04.06.2013 року у справі № 167а13.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідач не надав суду жодних обґрунтувань того, чому встановлені порушення не можуть бути визначені як дисциплінарний проступок, у чому полягає їх особлива тяжкість, а головне, доказів встановлення умисності допущених порушень та настання тяжких наслідків, які мали місце внаслідок допущеного порушення, у матеріалах справи немає.

У наказі про припинення перебування на державній службі не зазначено, які вчинки позивача є перешкодою для перебування його на службі в митних органах, відсутні посилання на конкретні порушення позивачем вимог Закону України «Про державну службу».

З акта за результатами перевірки, який став підставою для видання оскаржуваного наказу не вбачається вчинення позивачем дій, що перешкоджали б нормальному функціонуванню державного органу. Порушень встановлених законом обмежень для державних службовців, пов'язаних з проходженням державної служби, позивач не допускав, а також не зафіксовано вчинків, які порочать його як державного службовця або дискредитують державний орган, в якому він працює.

Припинення державної служби за порушення Присяги на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення заходів дисциплінарного впливу, аж до звільнення з митного органу, повинно бути належним чином мотивовано, що відповідачами зроблено не було.

У свою чергу, припинення служби позивача на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» за неналежне виконання посадових обов`язків, що в розумінні Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» становить склад дисциплінарного правопорушення, позбавило позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до положень розділу 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України».

При цьому неможливість застосування щодо позивача положень Дисциплінарного статуту митної служби України відповідачами не мотивовано.

Оскільки доказів порушення позивачем Присяги державного службовця відповідачами не надано, звільнення позивача здійснено всупереч вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України».

Крім того, слід зазначити, передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення, можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок неможна кваліфікувати як порушення Присяги.

Дана позиція висвітлена Верховним Судом України у постанові від 21.05.2013 року у справі № 21-403а12 та у постанові від 04.06.2013 року у справі № 167а13.

Враховуючи зазначене посадові особи Державної Митної Служби України та Львівської митниці, виявивши діяння, яке вони кваліфікують як неналежне виконання посадовою особою відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» службових обов'язків, зобов'язані були діяти в порядку та спосіб, визначених Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України».

Як встановлено судом, у даному випадку звільненню позивача не передувало проведення службового розслідування, натомість була проведена перевірка, за результатами якої складено акт від 24.11.2010 року, який слугував прийняттю оскаржуваного наказу.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачі не довели порушення позивачем своїх посадових обов'язків чи вчинення позивачем дій, які є порушенням присяги Державного службовця.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про безпідставне звинувачення ОСОБА_2 у неналежному виконанні службових обов'язків та порушенні вимог закону.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про прийняття оспорюваних наказів без дотримання вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України від 24.11.2010 року № 2189-к «По особовому складу» в частині припинення перебування на службі в митних органах ОСОБА_2 та наказу Львівської митниці № 1085-к від 25.11.2010 року «Про оголошення наказу Державної митної служби України від 24.11.2010 року № 2189-к», за порушення Присяги державних службовців відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір. Отже, порушене відповідачем право ОСОБА_2 на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на попередній посаді.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середньомісячна заробітна плата позивача згідно довідки Львівської митниці становила на день звільнення 4117,68 грн, середньоденна заробітна плата - 191,52 грн.

З урахуванням положень п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02. 1995 року № 100 (в редакції на час виникнення спірних відносин) за час вимушеного прогулу (з 25.11.2010 року по 31.10.2013 року) позивачу належить до виплати 140 767,20 грн (за 735 днів).

Згідно ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 94, 143, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 2189 - к від 24.11.2010 року в частині припинення 25.11.2010 року перебування на державній службі ОСОБА_2 начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці, за порушення Присяги державних службовців відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці № 1085-к від 25.11.2010 року «Про оголошення наказу Державної митної служби України від 24.11.2010 року №2189 -к» в частині дати фактичного звільнення ОСОБА_2.

4. Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Краковець» Львівської митниці Міндоходів з 26.11.2010 року.

5. Стягнути з Львівської митниці Міндоходів (м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 35775617) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 140 767 (сто сорок тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 20 копійок.

6. Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Краковець» Львівської митниці Міндоходів та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - 4117 (чотири тисячі сто сімнадцять) гривень 68 копійок виконується негайно.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий суддя Кедик М.В.

Суддя Брильовський Р.М.

Суддя Гулкевич І.З.

Постанова в повному обсязі складена 01.11.2013 року.