Постанова № 35091028, 06.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2013 р. м. Київ К-52582/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. за участю секретаря судового засідання Паламарчук А.О.

та представників сторін: від позивача - Черевко С.А.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Споживчого товариства «Час»

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.07.2008 р.

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2009 р.

у справі № 2-а-6569/08 (№ 22-а-31496/08)

за позовом Споживчого товариства «Час»

до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2008 року Споживче товариство «Час» (далі - позивач, СТ «Час») звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - відповідач, Гайсинська МДПІ Вінницької області) про визнання протиправним та скасування рішення № 0000082301/0/943 від 31.03.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.07.2008 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2009 р. постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.07.2008 р. скасовано; позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Гайсинської МДПІ Вінницької області № 0000082301/0/943 від 31.03.2008 р. в частині застосування до СТ «Час» штрафних (фінансових) санкцій за порушення ним вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при здійсненні господарської діяльності у період з липня 2005 року по грудень 2006 року; решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.07.2008 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2009 р. і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу не скористався, в судове засідання не з'явився.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 28.12.2007 р. по 24.01.2008 р. співробітниками Гайсинської МДПІ Вінницької області на підставі направлення від 28.12.2007 р. № 211, від 18.01.2008 р. № 12 та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, було проведено планову виїзну документальну перевірку СТ «Час» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 01.10.2007 р., за результатами якої складено акт від 29.01.2008 року №141/2301/31857842 та встановлено порушення вимог пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток в сумі 1 071 грн.; підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість в сумі 5 331 грн.; підпункту 6.3.1 пункту 6.3 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого позивачем було донараховано основний платіж податку з доходів фізичних осіб в сумі 36,42 грн.; пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті чого позивачем не було проведено розрахункові операції на суму 169 755,80 грн.; підпункту 2.11 пункту 2, підпункту 7.49 пункту 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 31.03.2008 р. прийнято рішення № 0000082301/0/943 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 218 270 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 29.01.2008 року № 141/2301/31857842, підставою для застосування до позивача відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки перевіряючих про порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у не проведенні через реєстратор розрахункових операцій коштів, отриманих за надання в оренду торгових місць.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої інстанції, приймаючи до уваги положення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», прийшов до висновку що прийняте відповідачем рішення відповідає вимогам законодавства і відповідач зобов'язаний був проводити розрахункові операції по наданню послуг зі здачі в оренду приміщень через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Суд апеляційної інстанції, визнаючи протиправним та скасовуючи спірне рішення Гайсинської МДПІ Вінницької області № 0000082301/0/943 від 31.03.2008 р. в частині застосування до СТ «Час» штрафних (фінансових) санкцій за порушення ним вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при здійсненні господарської діяльності у період з липня 2005 року по грудень 2006 року, враховуючи положення статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання, прийшов до висновку, що податковий орган не мав права застосовувати штрафні (фінансові) санкції до позивача за здійснення ним господарської діяльності у період з липня 2005 року по грудень 2006 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів попередніх інстанції погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно із пунктом 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

При визначенні, чи підлягає операція проведенню через реєстратор розрахункових операцій чи не підлягає в силу вимог пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» необхідно виходити з того, чи можна вважати конкретну операцію з продажу послуг операцією, що здійснюється у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, СТ «Час» у перевіряємий податковим органом період, здійснювалися операції з надання в суборенду торгових місць в приміщеннях магазинів «Універмаг» та «Дитячий Світ» з оформленням цих операцій відповідними договорами суборенди, які на думку судів попередніх інстанцій є операціями з надання послуг.

Однак, предметом договору про надання послуг та договору найму (оренди) є різні об'єкти цивільних прав. Так, згідно статті 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму (оренди) є неспоживча річ, а предметом договору про надання послуг, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, є послуга, яка споживається в процесі вчинення дії або здійснення певної діяльності.

Таким чином, діяльність зі здавання в оренду, в даному випадку - суборенду, приміщень не може ототожнюватись з діяльністю у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а отже і дія Закону України Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не розповсюджується на правовідносини, пов'язані з орендою та розрахунками за оренду.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить висновку, щодо відсутності підстав для ухвалення відносно позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З огляду на викладене та виходячи з того, що повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Споживчого товариства «Час» задовольнити.

Скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.07.2008 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2009 р. у справі № 2-а-6569/08 (№ 22-а-31496/08).

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області № 0000082301/0/943 від 31.03.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко