Ухвала суду № 35090974, 05.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/76669/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Ланченко Л.В. Маринчак Н.Є. Малюги Ю. В. Кудін С. П. Бегларян О. Ф.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Любар-Інвест 2005» на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2012 року Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 рокуу справі№ 2а-9998/12/2670за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Любар-Інвест 2005»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової службипроскасування податкових повідомлень-рішень,-В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2012 року у справі № 2а-9998/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 228, 234 Цивільного кодексу України, ст. ст. 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Любар-Інвест 2005» щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Трейдстар» за серпень 2011 року складено акт про результати невиїзної документальної перевірки № 235/23-03/33602346 від 02.03.2012 року, яким зафіксовано порушення п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України, які призвели до заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 221 300,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2012 року №0001392309, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 166 728,00 грн. в тому числі 133 382,00 грн. основного платежу та 33 346,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та податкове повідомлення-рішення від 16.03.2012 року №0001402309, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість позивача у розмірі 87 918,00 грн. та нараховано 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про відмову в позові, оскільки фінансово-господарська діяльність ТОВ «ТД «Трейдстар» здійснювалась ним поза межами правового поля, а укладені ним правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, а тому недійсність договорів, укладених між позивачем та вказаним контрагентом, не потребують доведення в силу їх нікчемності.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина постанови повинна містити встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Аналогічні вимоги визначені ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України для ухвали суду апеляційної інстанції.

Оскаржувані рішення не відповідають вказаним вимогам.

В обґрунтування своїх вимог в позовній заяві позивачем надано відповідні податкові накладні, видаткові накладні, звіт взаєморозрахунків, копії договорів, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «ТД «Трейдстар» і які за твердженням позивача доводять фактичне виконання зазначених в них господарських операцій.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанції не надали оцінки вказаним доводам, а відхилили їх з посиланням на висновком № 2578/2 від 08.09.2011 року ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та експертне дослідження Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві № 1270 від 27.07.2011 року.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проте, в матеріалах справи відсутні зазначені документи, що стали основою висновків судів про нереальність господарських операцій позивача та «ТД «Трейдстар».

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, витребувати та дослідити докази, які стали підставою для висновків відповідача, викладених в акті перевірки, надати оцінку іншим доказам, наданим сторонами у справі в їх сукупності, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Любар-Інвест 2005» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 року у справі № 2а-9998/12/2670 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді Л.В.Ланченко

Н.Є.Маринчак