Ухвала суду № 35090973, 06.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2013 р. м. Київ К/800/14999/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. за участю секретаря судового засідання Паламарчук А.О.

та представників сторін: від позивача - Колосовський Ю.О.,

від відповідача - Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р.

у справі № 2а/0470/13631/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРІСТА»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРІСТА» (далі - позивач, ТОВ «МЕРІСТА») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2012 р. № 0000021500.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 р. скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000021500 від 25.10.2012 р.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 р.

Позивач у письмових запереченнях та в судовому засіданні 06.11.2013 р. проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 03.09.2012 р. по 20.10.2012 р. співробітниками ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська на підставі направлень № 620 від 03.09.2012 р., № 705 від 21.09.2012 р. та відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МЕРІСТА» з питань правомірності формування від'ємного результату від операцій з цінними паперами, який задекларовано у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2012 року, за результатами якої складено акт від 09.10.2012 р. № 1523/226/35934265 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 153.8 статті 153, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у І півріччі 2012 року у сумі 161 374 742 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті податкової перевірки позивач 17.10.2012 р. подав до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заперечення, які податковий орган листом № 16883/10/22-612 від 23.10.2012 р. залишила без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 25.10.2012 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000021500, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 201 718 428 грн., з яких 161 374 742 грн. сума основного платежу та 40 343 686 грн. розмір штрафних (фінансових) санкцій.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог, а дії та рішення податкового органу є правомірними.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходив з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2012 р. ТОВ «МЕРІСТА» до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І півріччі 2012 року з додатком ІД і додатком ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, в якому зазначено від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 215 528 141 грн. який утворився внаслідок операцій з цінними паперами, зокрема простими іменними акціями ВАТ «Укрнафта», ВАТ «Київська фабрика сталевих виробів», ВАТ «ЗГО «Булат» та ВАТ «Західагробудпостачання».

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Так з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «МЕРІСТА» (продавець) та ТОВ «АВТОТРАНС Україна» (покупець), укладено договір № 773-Б від 22.06.2009 р. купівлі-продажу цінних паперів, а саме: акції ВАТ «ЗГО «Булат», згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цінні папери, де вартість пакету яких становить 197 630 239,92 грн. Згідно пункту 3.1 вказаного договору продавець зобов'язаний дати зберігачу розпорядження на переказ цінних паперів з рахунку у цінних паперах продавця № 006191 у зберігача ПАТ КБ «ПриватБанк» на рахунок у цінних паперах покупця у зберігача ПАТ КБ «ПриватБанк» для перереєстрації прав власності на цінні папери, що наведенні у пункті 1.2 цього договору до 31.07.2009 р. включно. Разом з тим, 30.07.2009 р. Додатковою угодою №1 до договору змінено предмет договору, замість акцій ВАТ «ЗГО «Булат» продано акції ПАТ «Автомеханізація» та ПАТ «Нафтова компанія «Ойл Сіті» та передбачено, що покупець зобов'язаний дати зберігачу розпорядження на зарахування на свій рахунок у цінних паперах у зберігача ПАТ КБ «ПриватБанк» цінних паперів, що наведені у пункті 1.2 Договору до 31.07.2011 р.

Додатковою угодою № 2 від 30.07.2011 р. до договору №773-Б від 22.06.2009 р. передбачено, що продавець зобов'язаний дати зберігачу розпорядження на переказ цінних паперів з рахунку у цін них паперах продавця № 006191 у зберігача ПАТ КБ «ПриватБанк» на рахунок у цінних паперах покупця у зберігача ПАТ КБ «ПриватБанк» для перереєстрації прав власності на цінні папери, що наведені у пункті 1.2 договору до 31.07.2013 р. включно.

25.01.2012 р. у зв'язку із зміною коньюктури ринку цінних паперів додатковою угодою № 3 були внесені зміни до договору купівлі-продажу цінних паперів.

01.07.2009 р. позивач отримав від ТОВ «Автотранс України» передплату в розмірі 197 630 239,92 грн., про що свідчить банківська виписка.

Станом на 05.10.2012 р. позивач надав розпорядження зберігачу цінних паперів для переказу акцій, що підтверджується випискою зберігача цінних паперів.

Також, згідно договору № 65-Б від 03.02.2009 р. купівлі-продажу цінних паперів, укладеного між ТОВ «Меріста» (покупець) та ТОВ «Реал-Стандарт» (продавець) від імені та за дорученням якого діє ТОВ «Гамбіт», покупець погоджується оплатити та прийняти, а продавець - передати права власності на цінні папери ВАТ «Укрнафта», де загальна сума угоди складає 609 066 700 грн.

28.04.2009 р. додатковою угодою до зазначеного договору, сторони домовилися змінити умови договору, де покупець повинен заплатити продавцю повністю або частинами загальну суму угоди в строк не пізніше 31.12.2012 р.

Таким чином, строки вищевказаних договорів продовжено додатковими угодами до 31.07.2013 р. та 31.12.2012 р. відповідно, що свідчить про відсутність прострочення зобов'язань по укладеним між сторонами договорам та, у свою чергу, спростовує твердження податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо відображення операцій в податковому та бухгалтерському обліку і заниження останнім прибутку від операцій з цінними паперами.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (положення якого діяли на момент проведення позивачем спірних операцій з цінними паперами) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Згідно підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під терміном «доходи», відповідно до підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, 30.03.2009 р. між компанією Ренальда Інвестментс Лімітет (продавець) та ТОВ «Меріста» (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів ВАТ «Київська фабрика сталевих виробів», додатковими угодами до договору в зв'язку зі змінами коньюктури ринку передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити загальну суму договору до 17.06.2011 р. включно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

Розпорядженням національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №19-3 від 09.02.2012 р. зупинено обіг акцій ВАТ «Київська фабрика сталевих виробів».

26.08.2008 р. ТОВ «Меріста» (покупець) та ТОВ «СТЕЛС» (продавець) уклали договір № 431-Б купівлі-продажу цінних паперів, де покупець погодився оплатити та прийняти, а продавець погодився передати права власності на цінні папери ВАТ «ЗГО «Булат». Актом виконання зобов'язань та випискою про операції з цінними паперами підтверджується виконання умов договору.

Рішеннями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1345 від 27.10.2009 р. зупинено внесення змін до системи реєстру власників іменних паперів ВАТ «Завод гірничого обладнання «Булат» та до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів, випущених ВАТ «Завод гірничого обладнання «Булат».

30.03.2009 р. було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 901-Б між компанією Лакріно Інвестментс Лімітед (продавець) та ТОВ «Меріста» (покупець), де продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти на умовах договору цінні папери ВАТ «Західагробудпостачання».

Розпорядженням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №61-3 від 15.06.2011 р. зупинено обіг акцій ВАТ «Західагробудпостачання».

Оскільки зазначені розпорядження про зупинення обігу акцій були прийняті державною комісією з цінних паперів та фондового ринку після виконання позивачем спірних операцій з акціями вказаних емітентів, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для виключення з окремого податкового обліку позивача фінансового результату від операцій з купівлі-продажу акцій ВАТ «Київська фабрика сталевих виробів», ВАТ «ЗГО «Булат» та ВАТ «Західагробудпостачання».

Таким чином, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що витрати позивача, пов'язані з придбанням цінних паперів ВАТ «Завод гірничого обладнання «Булат», ВАТ «Київська фабрика сталевих виробів» та ВАТ «Західагробудпостачання» відповідають визначенню витрат відповідно підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, щодо заперечення проти твердження відповідача, що укладені між позивачем та його контрагентом правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 Цивільного кодексу України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти судами встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, частинами п'ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

Таким чином, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування від'ємного результату від операцій з цінними паперами за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення № 0000021500 від 25.10.2012 р., оскільки вказане податкове повідомлення-рішення було винесено податковим органом за відсутності доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Беручи до уваги вищезазначені правові норми, встановлені фактичні обставини справи та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. у справі № 2а/0470/13631/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко