Ухвала суду № 35090857, 24.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/7690/12

№ К/9991/7690/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Кошіля В.В., Сіроша М.В.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011

у справі № 2-а-560/11/2170 Херсонського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства (ПП) «Космополія»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду обґрунтовано висновком про неправомірність формування позивачем в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Сінтекс-Юг», ТОВ «Паіс», ПП. «Зернотранс» з огляду на недоведеність в судовому процесі факту господарських операцій з поставки зерна та послуг з переробки зерна між цими постачальниками і позивачем.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення від 14.01.2011 №№ 0000102301/0, 0000092301/0. Апеляційний суд дійшов висновку про правомірне віднесення ПП «Космополія» до валових витрат коштів, сплачених ТОВ «Сінтекс-Юг», ТОВ «Паіс», ПП. «Зернотранс» за господарськими операціями з поставки зерна та послуг з переробки зерна, а сум ПДВ, сплачених у вартості таких товарів та послуг, - до складу податкового кредиту, оскільки виконання господарських операцій з поставки підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (податковими накладними, актами виконаних робіт, видатковими накладними).

У касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення цим судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Позивач, заперечуючи проти касаційної скарги, просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування ПП «Космополія» податкових зобов`язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки акту перевірки від 29.12.2010 № 5605/23-4/32392245 про порушення підприємством норм пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР): завищення валових витрат за ІІІ квартал 2009 року на загальну суму 5077437,22 грн. за нікчемними правочинами з поставки товарів (послуг) з ТОВ «Сінтекс-Юг», ТОВ «Паіс», ПП «Зернотранс», завищення валового доходу за ІІІ квартал 2009 року на загальну суму 4290565,24 грн. за наслідками операцій з подальшої реалізації позивачем зерна ТОВ «СП «Нібулон», ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», ТОВ «Полі Грейн», ЗАТ «АТ «Каргілл», відображеного у бухгалтерському обліку як отриманого від ТОВ «Паіс», ПП «Зернотранс», внаслідок чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування за ІІІ квартал 2009 року на 159412,53 грн. та занижено податок на прибуток за цей період на 83868,00 грн. Крім того, за висновками акту перевірки, позивач порушив норми підпунктів 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР): завищив податковий кредит у податкових деклараціях з ПДВ за липень 2009 року на 98228,00 грн., за серпень 2009 року на 485537,30 грн., за вересень 2009 року на 431722,04 грн., за жовтень 2009 року на 23333,44 грн., за листопад 2009 року на 81330,56 грн., за грудень 2009 року на 102586,24 грн. внаслідок включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «Сінтекс-Юг», ТОВ «Паіс», ПП. «Зернотранс», а також завищив податкові зобов`язання за серпень 2009 року на 485537,30 грн., за вересень 2009 року на 431722,04 грн., за жовтень 2009 року на 23333,44 грн., за листопад 2009 року на 81330,56 грн., за грудень 2009 року на102586,24 грн., включивши до бази оподаткування обсяги з поставки зерна ТОВ «СП «Нібулон», ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», ТОВ «Полі Грейн», ЗАТ «АТ «Каргілл», внаслідок чого занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 100728,00 грн., у тому числі: за липень 2009 року на 93162,00 грн., за серпень 2009 року на 5066,00 грн., за вересень 2009 року на 2500,00 грн.

Контролюючий орган, обґрунтовуючи вище викладені висновки, виходив із встановлених перевірками обставин щодо відсутності у ТОВ «Сінтекс-Юг», ТОВ «Паіс», ПП «Зернотранс» трудових ресурсів, основних фондів та обладнання, необхідних для здійснення господарської діяльності.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення від 14.01.2011 № 0000092301/0 - про визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 125802,00 грн. (у тому числі, 83868,00 грн. - основний платіж та 41934,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції); № 0000102301/0 - про визначення податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 151092,00 грн. (у тому числі, 100728,00 грн. - основний платіж та 50364,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що на підставі податкових та видаткових накладних, актів приймання-здачі робіт (надання послуг), оформлених між ПП «Космополія» та ТОВ «Сінтекс-Юг» на підтвердження господарських операцій з поставки послуг з переробки та транспортуванню пшениці та ячменю (договір від 07.07.2009 № 52), з поставки зерна - з ТОВ «Паіс» (договір купівлі-продажу від 03.08.2009 б/н) та ПП «Зернотранс» (договір до перевірки та у межах судового процесу позивач не надав), ПП «Космополія» у бухгалтерському обліку відтворено як отримання послуг та товарів, а в податковому - сформовано валові витрати за ІІІ квартал 2009 року в сумі 5077437,22 грн. та податковий кредит за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року.

Товар (зерно), облікований в регістрах бухгалтерського обліку ПП «Космополія» як отриманий від ТОВ «Паіс», ПП. «Зернотранс», був предметом договорів купівлі-продажу, укладених з ТОВ «СП «Нібулон», ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», ТОВ «Полі Грейн», ЗАТ «АТ «Каргілл», за наслідками яких в податковому обліку за ІІІ квартал 2009 року валовий доход був збільшений на 4290565,24 грн., а суми ПДВ, нараховані на ціну реалізації, позивач включив до податкових зобов'язань у податковому обліку за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно з підпунктом 5.2.1 вказаної статті, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 цього Закону визначено. що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на віднесення вартості отриманих товарів (послуг) до валових витрат, а сум ПДВ у їх вартості на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Встановивши у судовому процесі відсутність документів на підтвердження транспортування та зберігання зерна (товарно-транспортних накладних, складських сертифікатів), на поставку якого позивачу виписані видаткові та податкові накладні; відсутності у ТОВ «Сінтекс-Юг», ТОВ «Паіс», ПП. «Зернотранс» складських приміщень, зерносховищ, в яких мав би зберігатись товар, поставлений за договорами купівлі-продажу; відсутність трудових ресурсів, основних фондів та обладнання, необхідних для здійснення операцій з поставки зерна та послуг з його переробки; відсутність за місцезнаходженням як ТОВ «Паіс», ПП «Зернотранс», так і їх постачальників у ланцюгу поставки зерна до позивача (ТОВ «СБК ТЕК», ПП «Макма-Плюс», які мають ознаки фіктивності з огляду на відсутність основних фондів та трудових ресурсів); не встановлення факту передачі зерна від вказаних контрагентів ТОВ «Паіс», ПП. «Зернотранс»; відсутність сертифікатів якості зерна, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, правильно оцінив ці факти як свідчення відсутності реального характеру поставок між ТОВ «Сінтекс-Юг», ТОВ «Паіс», ПП. «Зернотранс» та позивачем та між позивачем і ТОВ «СП «Нібулон», ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», ТОВ «Полі Грейн», ЗАТ «АТ «Каргілл». Суд першої інстанції відповідно до встановлених фактів зробив обґрунтований висновок, що самі по собі первинні документи, якими оформлені господарських операції, не можуть підтверджувати правомірність податкового обліку на їх підставі.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, накладна та дорожня відомість (для перевезень залізничним транспортом), товарно-транспортна накладна (для перевезень автомобільним транспортом) є обов'язковими первинними документами обліку, екземпляр яких в обов'язковому порядку надається вантажоотримувачу для обліку товару.

Статтею 24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах.

Власники зерна, згідно з частиною 2 цієї статті, мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

Оцінка доказів судом першої інстанції була зроблена з дотриманням як наведених норм, так і правил оцінки доказів, встановлених нормами статті 86 КАС України, відповідно до частини третьої якої суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Застосування судом першої інстанції норм пункту 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, підпунктів 7.4.1 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 закону України № 168/97-ВР відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 27.03.2012 у справі за позовом Приватного підприємства «Ангара» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування. В цій постанові Верховний Суд України вказав, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин, як неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити, скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: В.В. Кошіль М.В. Сірош