Рішення № 3502583, 27.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2009 р. Справа № 59/66-09

вх. № 2349/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Молочко Н.Г., за довіреністю № 1275 від 04.03.2009р. від 04.03.2009р.; відповідача - Бражнікова Н.М., за довіреністю №14/04-09 від 14.04.2009р.

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків

до Малого приватного підприємства "АТОС", м. Харків

про стягнення 166,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 166,76 грн. заборгованості, з яких: 130,76 грн. - основна заборгованість, 35,82 грн. - пеня, що утворилася на підставі неналежного виконання відповідачем вимог договору про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності №8608 від 20.07.2006р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти висунутих позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (вх.4147), в якому зазначає, що у позивача не має підстав для стягнення з відповідача основної суми заборгованості, оскільки вона була перераховна відповідачем платіжним дорученням №9001 від 24.04.2009р. в сумі 130,94 грн, а щодо пені зазначає про сплив строку позовної давності. Крім того, представник відповідача надав через канцелярію господарського суду супровідним листом (вх.12112) витребувані судом документи, які долучаються до матеріалів справи.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

20 липня 2006 року між Комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" (позивач по справі) та Малим приватним підприємством "АТОС" (відповідач по справі) був укладений договір оренди № 8608 про надання у користування місць, які перебувають у комінальній власності, для розташування спеціальних конструкцій. Відповідно до умов договору та акту приймання-передачі від 20.07.2006р. до зазначеного договору позивач надав в експлуатацію відповідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій - щит стаціонарний (1,2х1,8х2) за адресою: м. Харків, вул. Кірова, 56; щит стаціонарний (6х3х1) за адресою: м. Харків, вул. Біологічна - вул. Текстильна; щит стаціонарний (6х3х1) за адресою: м. Харків, вул. Основ"янська - вул. Греківська строком з 20 липня 2006р. по 31 грудня 2006р. (п. 1.4. договору).

На підставі довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріритету від 10.07.2006р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення зазначених вище конструкцій на три місяці до отримання дозволу на їх розміщення.

Згідно до умов договору № 8608 від 20.07.2006р., а саме: п.п. 3.4.6., 4.1., 4.5. та додатку № 1 до зазначеного договору, відповідач зобов"язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі 1353,02 грн., у т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п. 4.2. договору №8608 від 20.07.2006р. з дня укладення договору до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами на спеціальних контрукціях, які встановюються на місцях, наданих за договором (в період дії пріоритету на місце) відповідач щомісячно повинен вносити плату за користування місцями за договором у розмірі 25% відсотків від суми, передбаченої п. 4.1. цього договору, що складає: 281,88 грн. на місяць; ПДВ - 20% складає: 56,38 грн, в зв"язку з чим загальний розмір плати становить 338,26 грн.

Однак, відповідач порушив своє зобов"язання за договором щодо оплати за місце, надане у користування, неповністю сплачував платежі, передбачені розділом 4 договору, в зв"язку з чим на момент звернення позивача з позовною заявою (25.03.2009р.) у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 130,94 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач сплатив суму заборгованості по орендній за користуванням місцем в розмірі 130,94 грн. після звернення позивача з позовом, що підтверджується платіжним дорученням №9001 від 24.04.2009р. За таких підстав, враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що по справі в цієї частині позову необхідно припинити провадження, у зв"язку з відсутністю предмета спору відповідно до п.1.1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 6.1. договору за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, відповідач повинен сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.1.6. договору № 8608 від 20.07.2006р. він припиняє свою дію, якщо відповідач не отримав дозів на розміщення зовнішньої реклами на місцях, переданих у користування за цим договором, протягом строку, на який було встановлео пріоритет.

У відповідності до п. 8.2. цього договору, у разі припинення дії цього договору з підстав, передбаченим п. 8.1.6., договір вважається таким, що припинив свою дію з дня закінчення строку, на який було встановлено пріоритет.

Таким чином, станом на 31.07.2006р. договір №8608 від 20.07.2006р. вважається таким, що припинив свою дію.

Позивач у позовні заяві просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 35,82 грн., яка нараховна за період з 23.03.2008р. по 23.03.2009р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється черз шість місяців від дня, коли зобов"язання повинно мало бути виконано.

У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 267 Цивільного кодексу, зазначаєтья, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

В даному випадку, оскільки строк позовної давності станом на 25.03.2009р. (дата подачі позовної заяви) щодо нарахування заборгованості по орендній платі з 23.03.2008р. по 23.03.2009р. сплив (договір припинив дію 31.07.2006р.) і відповідач заявив про строк позовної давності щодо нарахування пені, то суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 35,82 грн. за цей період такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно сумі основного боргу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 232, 257, 258, 267, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 47, 49, п. 1.1. ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В частині стягнення 130,94 грн. заборгованості провадження по справі припинити.

В частині стягнення 35,82 грн. пені в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Малого приватного підприємства "АТОС" (61112, м. Харків, Московський район, пр. П2ятдесятиріччя ВЛКСМ, б. 90, кв. 57, ідент. код 22622601, п/р 26002035858600 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, ІПН 226226020347) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, р/р 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота", м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) 80,09 грн. державного мита та 92,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 29.04.2009р.

Справа №59/66-09