Постанова № 3502322, 09.04.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

07 квітня 2009 року

Справа № 2-1/1696-2008

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сотула В.В.,

суддів Голика В.С.,

Лисенко В.А.,

за участю представників сторін:

позивача: Вальваков Сергій Васильович, довіреність № 510 від 28.01.09, відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України";

відповідача: Шугалка Наталія Євгенівна, довіреність б/н від 29.10.08, акціонерний комерційний банк "Чорноморський банк розвитку та реконструкції";

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Остап";

за позовом відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Горького, 51,Київ,01001)

в особі дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Кечкеметська, 184/1,Сімферополь,95022)

до Акціонерного комерційного банку "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (вул. Більшовицька, 24,Сімферополь,95001)

товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" (вул. Аеродромна, 65,Роздольне,96200)

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач, відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів: Акціонерного комерційного банку «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», товариства з обмеженою відповідальністю «Остап», Роздольненської районної ради та Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії»про визнання права власності на частину нежитлового приміщення, загальною площею 435.5 кв.м., що становить 69/100 долі цілого нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АРК, Роздольненський район, смт. Роздольне, Красноперекопське шосе, 19а, а саме за літерами: А –автомайстерня (приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9) загальною площею 296.1 кв.м., Б –гараж (приміщення 1, 2, 3, 4, 5) загальною площею 122.3 кв.м., К –лабораторія (приміщення 1, 2) загальною площею 17.1 кв.м.; спонукання видати правовстановлюючі документи на зазначене майно (т.1, а.с. 6-9).

Позовні вимоги вмотивовані статтями 321, 326, 386 Цивільного кодексу України та обґрунтовані невизнанням відповідачами права власності за позивачем на спірне нерухоме майно.

В процесі розгляду справи позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву, в якій просив позовні вимоги до Роздольненської районної ради та Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії»залишити без розгляду та тільки визнати за ним право власності на вищевказане спірне майно (т.1, а.с. 122-123).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2008 року з числа відповідачів виключено Роздольненську районну раду та Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії»(т.2, а.с. 27-28).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2009 року у справі № 2-1/1696-2008 (суддя Ковтун Л.О.) позов відкритого акціонерного товариства «Автомобільні дороги України» задоволений у повному обсязі.

За відкритим акціонерним товариством «Автомобільні дороги України»визнано право власності на частину нежитлового приміщення, загальною площею 435.5 кв.м., що становить 69/100 долі цілого нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АРК, Роздольненський район, смт. Роздольне, Красноперекопське шосе, 19а, а саме за літерами: А –автомайстерня (приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9) загальною площею 296.1 кв.м., Б –гараж (приміщення 1, 2, 3, 4, 5) загальною площею 122.3 кв.м., К –лабораторія (приміщення 1, 2) загальною площею 17.1 кв.м..

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що право власності на спірне майно набуто позивачем у встановленому законом порядку, у зв’язку з чим, на підставі статей 328, 329 Цивільного кодексу України, позов підлягає задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Остап»звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати.

Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням міським господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповним дослідженням обставин, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Так, заявник апеляційної скарги вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про належність права власності на спірне майно позивачу, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Остап»11 листопада 2003 року придбало зазначене майно за договором купівлі-продажу, укладеному з Роздольненьскою районною радою, що залишилося поза увагою суду при розгляді справи.

Також, особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, посилається на порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства, поза увагою якого залишився той факт, що дочірнє підприємство «Кримавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»є неналежним позивачем у справі з тих підстав, що невизнанням права власності на спірне майно можут порушуватися лише права його засновника - відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», яке і повинно звертатися з даним позовом.

У судове засідання, призначене на 07 квітня 2009 року, представник відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Остап», не з’явились, про місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, однак, будь-яких клопотань від представників сторін на адресу суду не надходило.

Оскільки явка сторін не визнавалась обов’язковою, відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившегося представника відповідача.

Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

25 серпня 1999 року рішенням виконавчого комітету Роздольненської селищної ради № 194 за Роздольненською районною дорожньою ділянкою визнано право власності на домоволодіння, що складається з автомайстерень літ. «А», загальною площею 353.2 кв.м., гаражу літ. «В», загальною площею 157.3 кв.м., гаражу літ. «Г», загальною площею 194.2 кв.м., складу матеріалів літ. «Д», загальною площею 79.4 кв.м., клубу літ. «Е», загальною площею 148.6 кв.м., сараю літ. «З», загальною площею 16.5 кв.м., складу ГСМ літ. «І», загальною площею 7.2 кв.м., лабораторії літ. «К», загальною площею 24.5 кв.м., убиральні літ. «Уб», загальною площею 6.7 кв.м., мийної естакади, загальною площею 32.0 кв.м., огорожі, мощення, загальною площею 2 740.0 кв.м., розташованих на земельній ділянці 4 225.0 га за адресою: смт. Роздольненське, вул. Красноперекопське шосе, 19а (т.1, а.с. 58).

Пунктом 2 цього рішення Євпаторійське міське Бюро технічної інвентарізації зобов’язане внести зміни до правової реєстрації з видачею відповідних правових документів.

26 липня 2000 року виконавчим комітетом Роздольненської селищної ради було прийнято рішення № 209 «Про визнання права власності за Фондом комунального майна Роздольненської селищної ради на домоволодіння по вул. Красноперекопське шосе, 19-а в пгт. Роздольне».

Згідно з пунктом 1 даного рішення виконавчий комітет Роздольненської селищної ради вирішив визнати за Фондом комунального майна Роздольненської селищної ради право власності на домоволодіння за адресою: вул. Красноперекопське шосе, 19-а в пгт. Роздольне у кількості 12 об’єктів загальною балансовою вартістю 15 880.00 грн..

Пунктом 2 вищевказаного рішення виконавчий комітет Роздольненської селищної ради вирішив вважати рішення виконавчого комітету Роздольненської селищної ради від 25 серпня 1999 року № 194 «Про визнання права власності за Роздольненським районним дорожнім державним підприємством на будівлі та споруди в пгт. Роздольне»таким, що втратило силу.

09 жовтня 2003 року на 12 сесії 24 скликання Роздольненською районною радою Автономної Республіки Крим було прийнято рішення «Про затвердження переліку об’єктів, які підлягають приватизації в 2003 році», на підставі п.п. 1, 3 статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (мала приватизація)», п.5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постановив затвердити перелік об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації в 2003 році.

До переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу, відповідно до рішення 12 сесії 24 скликання Роздольненської районної ради Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2003 року, крім всього іншого була включена група інвентарних об’єктів, розташованих за адресою: смт. Роздольне, вул.. Красноперекопське шосе, 19-а.

11 листопада 2003 року між Фондом комунального майна Роздольненської районної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Остап»укладений договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, згідно умовами якого у власність останнього передано частину нежитлової будівлі, загальною площею 435.5 кв.м., що складає 69/100 долі цілої нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: АРК, Роздольненський район, пгт. Роздольне, вул. Красноперекопське шосе, 19-а, а саме: «А»- автомайстерня, що складається з приміщень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, загальною площею 296.1 кв.м., «Б»- гараж, що складається з приміщень: 1, 2, 3, 4, 5, загальною площею 122.3 кв.м., «К»- лабораторія, що складається з приміщень: 1, 2, загальною площею 17.1 кв.м..

14 вересня 2004 року на забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту між Акціонерним комерційним банком «Чорноморський банк розвитку та реконструкції»та товариством з обмеженою відповідальністю «Остап», був укладений договір іпотеки № 7726, згідно з умовами якого в іпотеку було передане спірне майно (т.2, а.с. 31-35).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2004 року у справі № 2-1/10139-2004 рішення Роздольненської селищної ради «Про визнання права власності на домоволодіння за адресою: смт. Роздольне, вул. Красноперекопське шосе, 19 а, за Фондом комунального майна Роздольненської районної ради» від 26 липня 2000 року № 209 визнано недійсним та скасовано (т.1, а.с. 11-13).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 грудня 2004 року у справі № 2-1/10139-2004 рішення суду першої інстанції від 21 вересня 2004 року залишено без змін, доповнена резолютивна частина рішення, зазначено, що свідоцтво про право власності на 7 об’єктів спірного домоволодіння, видане Фонду комунального майна Роздольненської селищної ради визнано нікчемним (т.2, а.с. 74-82).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2005 року у справі № 2-8/2363-2005 рішення 12-ої сесії 24-го скликання Роздольненської районної ради Автономної Республіки від 09 жовтня 2003 року «Про затвердження переліку об’єктів, які підлягають приватизації в 2003 році», в частині включення в затверджений перелік об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації в 2003 році групи інвентарних об’єктів за адресою смт. Роздольне, вул. Красноперекопське шосе, 19а, визнано недійсним (т.2, а.с. 87).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2005 року у справі № 2-11/341-2005(т.1, а.с. 11-13), залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 26 січня 2006 року (т.2, а.с. 55-59), договір купівлі-продажу від 11 листопада 2003 року за реєстровим № 29/10, укладений між Фондом комунального майна Роздольненської районної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Остап», визнаний недійсним, у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Остап»про визнання права власності на нерухоме майно, придбане за цим договором, відмовлено.

Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дорогі України»звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом, стверджує, що спірне майно належить йому на праві власності, оскільки передано до його статутного фонду Роздольненським районним дорожнім державним підприємством, а він є його правонаступником.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення виходячи з наступного.

Предметом позову є вимога компанії про визнання права власності на нерухоме майно, яке, було передане йому до статутного фонду.

В підтвердження того, що спірне майно було передане до статутного фонду відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», ця особа посилається на наступні обставини.

05 березня 2002 року наказом Державної служби автомобільних доріг України № 93 «Про зміни в структурі управління державними дорожними підприємствами в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі»було створене відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дорогі України»(далі –Компанія) та реорганізовані державні дорожні підприємства шляхом їх злиття в дочірні підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дорогі України»(т.1, а.с. 64).

Додатком № 1 до зазначеного наказу був встановлений перелік дорожніх державних підприємств, що будуть реорганізовані шляхом злиття та створення дочірніх підприємств державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», до якого, зокрема, було включене Роздольненське районне дорожнє державне підприємство (т.1, а.с. 65).

Пунктом 18 наказу передбачено, що об’єднання та дорожні підприємства повинні передати з балансу, а компанія прийняти на баланс майно та фінансові ресурси згідно з результатами інвентаризації.

Факт належності спірного майна Роздольненському районному дорожньому державному підприємству підтверджується інвентарним описом основних фондів, складеного станом на 01 грудня 2002 року (т.1, а.с. 60-63).

Згідно з актом приймання-передачі, майно Роздольненського районного дорожнього державного підприємства в сумі 831 364.00 грн. передане на баланс відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дорогі України»(т.1, а.с. 70). Акт затверджений головою Державної служби Автомобільних доріг України.

При цьому, частина майна на суму 780 164.00 грн. було передане до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(т.1, а.с. 69).

Відповідно до пункту 9 наказу Державної служби автомобільних доріг України від 05 березня 2002 року № 93 «Про зміни в структурі управління державними дорожніми підприємствами в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі»компанію визначено правонаступником майна, інших активів та пасивів балансів, майнових прав і зобов’язань ліквідованих дорожніх державних підприємств (т.1, а.с. 63, об.).

Згідно з пунктом 1.1 статуту відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дорогі України», компанія створена на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2001 року № 1056 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 221 та інших законодавчих актів України (т.2, а.с. 130-148).

Пунктом 6.1 статуту встановлено, що компанія є правонаступником майнових прав та інших активів державних дорожніх підприємств, майно яких передано до статутного фонду компанії.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про власність», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, право колективної власності виникає, в тому числі, в результаті перетворення підприємств в акціонерні та інші товариства.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правомірність передачі Роздольненським районним дорожнім державним підприємством спірного майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у встановленому чинним законодавством порядку недійсною не визнавалася.

Таким чином, право власності на спірне майно виникло у позивача у 2002 році в результаті передачі його у статутний фонд компанії.

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 Цивільного кодексу України).

Враховуючи зазначене, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дорогі України», заявлені до товариства з обмеженою відповідальністю «Остап», правильно задоволені судом першої інстанції на підставі вказаної правової норми.

Послання заявника апеляційної скарги на належність йому права власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу від 11 листопада 2003 року, укладеного з Фондом комунального майна Роздольненської районної ради, місцевий господарський суд, на думку судової колегії, відхилив правомірно з тих підстав, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2005 року у справі № 2-11/341-2005(т.1, а.с. 11-13), залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 26 січня 2006 року (т.2, а.с. 55-59) зазначений договір купівлі-продажу визнаний недійсним.

При цьому, необхідно підкреслити, що даним рішенням суду у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Остап»про визнання права власності на нерухоме майно, придбане за цим договором, яке є предметом спору у даній справі, відмовлено.

Стосовно доводу заявника апеляційної скарги про те, що позивач є неналежним, судова колегія вважає помилковим та таким, що суперечить фактичним обставинам справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Остап»в обґрунтування цього доводу посилається на той факт, що раніше з позовами у пов’язаних з даною справах (2-4/13000-2007, 2-11/341-2005) зверталося дочірнє підприємство «Кримавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Однак, судова колегія звертає увагу особи, що подала апеляційну скаргу, на положення частини 3 статті 136 Господарського кодексу України, згідно з якою право господарського відання захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Зазначена норма закону дозволяла дочірньому підприємству «Кримавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»звертатися з позовами до господарського суду про захист права господарського відання, однак, з даним позовом про визнання права власності звернувся саме власник спірного майна.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

Однак, постановляючи рішення у справі, судом першої інстанції були порушені вимоги процесуального права (частина 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них).

Судова колегія вважає, що оскільки вимоги до Акціонерного комерційного банку «Чорноморський банк розвитку та реконструкції»позовна заява не містить, доказів того, яким чином оскаржуються права позивача цим відповідачем суду надано не було, у зв’язку з чим у задоволенні позову до Акціонерного комерційного банку «Чорноморський банк розвитку та реконструкції»належіть відмовити.

На підставі викладеного, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Остап» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2008 року у справі № 2-1/1696-2008 –частковому скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову в частині вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Остап»та відмову в частині вимог до Акціонерного комерційного банку «Чорноморський банк розвитку та реконструкції».

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Остап» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2008 року у справі № 2-1/1696-2008 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до товариства з обмеженою відповідальністю «Остап»задовольнити.

Визнати за відкритим акціонерним товариством «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(03150, м. Київ, вул.. Горького, 51, код ЄДРПОУ 31899285) право власності на частину нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АР Крим, Роздольненський район, смт. Роздольне, Красноперекопське шосе, 19а, а саме за літерами: А - автомайстерня, що складається з приміщень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, загальною площею 296.1 кв.м., «Б»- гараж, що складається з приміщень: 1, 2, 3, 4, 5, загальною площею 122.3 кв.м., «К»- лабораторія, що складається з приміщень: 1, 2, загальною площею 17.1 кв.м..

В частині вимог до Акціонерного комерційного банку «Чорноморський банк розвитку та реконструкції»в позові відмовити.»

Головуючий суддя В.В.Сотула

Судді В.С. Голик

В.А. Лисенко