Рішення № 3501798, 23.04.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2009 р.

Справа № 12/36

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 12/36

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг", м. Миколаїв

до відповідача: фермерського господарства "Веселий Кут", с. Веселий Кут Знам'янського району Кіровоградської області

про стягнення 79421,15 грн.

Представники сторін:

від позивача - Заворотній А.В. , довіреність № б/н від 30.04.08 ;

від відповідача - участі не брали;

Про час і місце проведення судового засідання відповідач належним чином повідомлений за юридичною адресою, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 170787 від 31.03.2009 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг" подано позов про стягнення з фермерського господарства "Веселий Кут" заборгованість по договору фінансового лізингу №142 від 20.08.2007 року в сумі 60 248,52 грн., пеню в розмірі 4066,85 грн., пеню в розмірі 1051,35 грн., штраф в розмірі 10 513,5 грн. 3 відсотки річних, що складає 504,43 грн. та втрати від інфляції 10 513,5 грн., що разом складає 79 421,15 грн. та про стягнення суми сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документи не подав, позовні вимоги ні по суті, ні по розрахункам не заперечив.

Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг" (лізингодавець) та фермерським господарством "Веселий Кут" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №142 (надалі Договір), відповідно до умов якого Лізингодавець повинен був набути у власність та передати, за умови сплати авансового платежу у користування Лізингоодержувачу трактор Беларус-920 заводський №80901592, двигун №272512, 2007 року випуску (1 од.), каток КТП-7,8 заводський №11, культиватор КПС-8ПП заводський №99 та сівалку СЗ-5,4 заводський №517 загальною вартістю 210 270,00 грн. Пунктами.1.1, 1.2 Договору, передбачено, що відповідач повинен був прийняти предмет Договору та сплатити авансовий платіж та наступні за ним лізингові платежі, зазначені в підписаному сторонами Додатку №1 до Договору ( п.2.1 Договору).

Позивач добросовісно виконав всі умови та свої зобов'язання по Договору про що свідчить акти прийому-передачі майна № 142-1; №142-2; №142-3; №142-4 від 14.09.2007року.

Договором п.2.3 встановлено, що лізингоодержувач зобов'язався своєчасно сплачувати передбачені цим Договором лізингові платежі.

З 26.03.2008 року відповідач не сплачував в повному розмірі щомісячні лізингові платежі чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.

Розділом 9 Договору сторонами узгоджено випадки коли може бути вилучено предмет лізингу. Пунктом 9.1 передбачено, що ТОВ "Техноторг-Лізинг" вправі вилучити предмет лізингу у фермерського господарства "Веселий Кут", зокрема якщо останній не сплатив або сплатив не в повному обсязі лізингові платежі та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання відповідних строків платежів, встановлених цим договором. У даному випадку, позивач має право відмовитися від Договору згідно чинного законодавства України та вимагати повернення предмета лізингу.

Відповідно умов договору, а саме п. 9.2 у випадку виникнення будь-якої підстав, передбачених в пунктах 9.11. - 9.1.8 та 2.7 даного Договору, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про вилучення предмету лізингу із зазначенням місця його передачі.

04.02.2009 року, відповідно до п.п. 9.1, 9.1.1,9.2,9.4 Договору відповідачу було направлено цінним листом повідомлення про відмову від договору, а також про вилучення предмету лізингу із зазначенням строку та місця вилучення, проте до сьогоднішнього дня відповіді та жодних дій, направлених на повернення предмету лізингу здійснено не було.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У ст.530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На момент звернення позивача до суду загальна сума простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за період з 26.03.2008 року по 26.02.2009 рік складає: 60 248,52 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої згоди із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм з урахуванням особливостей, про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлене законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Оскільки відповідач свої договірні зобов'язання не виконав належним чином та в установлений договором строк, позивач надіслав на адресу фермерського господарства "Веселий Кут" повідомлення б/н від 02.02.2009 року про відмову від договору фінансового лізингу № 142 від 20.08.2007 року. Доказами надсилання вказаного повідомлення є копія фіскального чека від 04.02.2009 року та копія опису вкладання у цінний лист від 04.02.2009 року.

Згідно до положення частини 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм. Нормою ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Цивільним кодексом України ч. 2 ст. 785 передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивачем було направлено відповідачу повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу 04.02.2009 року, що підтверджено копією фіскального чека та копією опису вкладання у цінний лист від 04.02.2009 року, з урахуванням строку поштового перебігу і дати коли повідомлення було отримано відповідачем, строк діє договору фінансового лізингу № 142 від 20.08.2007 року закінчився 10.02.2009 року.

Зважаючи на викладене, господарський суд вимоги позивача в частині стягнення лізингових платежів задовольняє частково на суму 59224,37 грн., оскільки розрахунок відповідача по простроченій заборгованості відповідача нараховано за період з 26.03.2008 року по 26.02.2009 рік, що складає: 60 248,52 грн., а Договір розірвано 10.02.2009 року, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, лізингові платежі після розірвання договору не нараховуються.

В задоволенні решти позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача лізингових платежів - відмовити.

Згідно п. 10.5 Договору, за порушення Лізингоодержувачем зобов'язань зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, останній сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченої заборгованості за лізинговими та іншими платежами за кожен календарний день прострочення. Пунктом 10.6 Договору передбачено пеню в розмірі 1% від вартості предмету лізингу в разі не своєчасного повернення предмету лізингу за кожен календарний день прострочення.

Позивач нарахував відповідачеві пеню увідповідності до п. 10.5 Договору за період з 26.03.2008р.по 26.02.2009 р., яка складає -4066,85 грн. та пеню відповідно до п.10.6 Договору, яка складає 1051,35 грн.

Умовами договору, а саме п. 10.11 встановлено за порушення лізингоодержувачем порядку вилучення предмету лізингу останній сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 5% від вартості предмету лізингу, визначеної в п. 1.2 цього Договору.

На підставі вказаного позивачем нараховано відповідачу штраф, що складає: 10513,5 грн.

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч. 3. ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Господарським кодексом України ст. 230 передбачено, що штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені згідно до п. 10.5 Договору за період з 26.03.2008р.по 26.02.2009 р., яка складає -4066,85 грн. та пені відповідно до п.10.6 Договору, яка складає 1051,35 грн., а також штрафу в розмірі 10513,5 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 3% річних від суми заборгованості за період з 26.03.2008 року по 26.02.2009 рік складає 504,43 грн. та інфляційні втрати за період з 26.03.2008 року по 26.02.2009 рік, які складають 3036,5 грн. відповідно до поданого позивачем розрахунку, але позивач в прохальній частині позовної заяви просить стягнути 10513,5 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних та втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції і стягує з відповідача на користь позивача три відсотка річних в сумі 504,43 грн. з 26.03.2008 року по 26.02.2009 рік та втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 3036,5 грн. за вказаний період. В задоволені решти позовних вимог відносно стягнення з відповідача втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції, господарський суд відмовляє як у безпідставно заявлених.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу на покладаються відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 546, 547, 549, 611, 625, 785, 786, 806 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Веселий кут", 27425, Кіровоградська область, Знамянський р-н, с.Веселий кут, код ЄДРПОУ 33124030 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг", м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 113/1 код ЄДРПОУ 34234628 заборгованість в сумі 59 224,37 грн., пеню в сумі 4 066,85 грн., пеню в сумі 1051,35 грн., штраф в сумі 10 513,5 грн., три відсотки річних в сумі 504,43 грн., втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 3036,5 грн, державне мито в сумі 794,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області

Суддя Т.В. Макаренко

дата підписання

рішення: 28.04.2009 року.