Рішення № 3501059, 13.04.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.09 Справа № 4/31

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ Луганськвода”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Лутугинський завод будівельних матеріалів", м. Лутугине Луганської області

про стягнення 55520 грн. 64 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чех Т.М.

У присутності представників сторін:

від позивача - Орєхова О.В., довіреність №21/914 від 26.03.09;

від позивача - Шевченко О.В., довіреність № 2 від 01.08.08;

від позивача - Шепіль Ю.М., довіреність № 2 від 01.10.08;

від відповідача - Ходош В.Ю., довіреність № б/н від 23.02.09.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з водопостачання та водовідведення в сумі 55520 грн. 64 коп.( з урахуванням заяви позивача № 5/179 від 08.04.09 про зміну предмету позову ).

У судовому засіданні 08.04.09, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 13.04.09.

Рішення господарського суду Луганської області області виноситься 13.04.09.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АВ № 315952 станом на 19.02.09 належною назвою відповідача по справі вважати: Товариство з обмеженою відповідальністю " Лутугинський завод будівельних матеріалів", м. Лутугине Луганської області.

Представник відповідача відзивом, зданим у засіданні суд 10.03.09, вимоги позову відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд,

встановив:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив. що відповідно до ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" надання послуг здійснюється на підставі договору.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, як монополіст, товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" (надалі- „Постачальник"), для укладення договору надіслало на адресу Споживача ТОВ " Лутугинського заводу будівельних матеріалів" (надалі- „Споживач") проект договору на послуги водопостачання та водовідведення № 76/1 від 01.08.2008 року з „паспортом водного господарства", про що свідчить відмітка в реєстрі «Постачальника».

Підписаний договір був повернутий споживачем нарочно, без супровідного листа,

але строк укладення з боку сторони, «Споживачем»був виправлений, замість 01.08.08.було виправлено на 01.12.08.

Позивач зазначив, що оскільки "Постачальник" здійснював послуги з водопостачання з 01.08.2008р., то договір на послуги водопостачання та водовідведення № 76/1 вважається укладеним з 01.08.08.

Отже, відповідно умов договору на послуги з водопостачання № 76/1 від 01.08.08, передбачена відповідальність „Споживача" за цілісність і збереження лічильників, пломб і складових лічильника, запірної арматури та іншого устаткування водомірного вузла, незалежно від місця його розташування. У разі пропажі або виходу з ладу водолічильника чи його складових (стрілок скла, циферблату, корпусу, зриву пломб, порушень з'єднань труб зі з'єднуючими частинами водолічильника тощо), псування від морозу або гарячої води, „Споживач" зобов'язаний встановити новий водолічильник. При цьому водокористування „Споживача" вважається без обліковим і розраховується згідно з п. 9.6. „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України".

Тому, на підставі діючих на той час „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", а саме пунктом 9.6. «Споживачем»(відповідачем у справі) був порушений порядок виконання умов договору.

Позивач зазначив, що при перевірці контролю за водоспоживанням та водовідведенням в мережах відповідача, щодо цілісності і збереження лічильника, представником позивача 16.09.08 був складений акт № 15в складі комісії: начальника відділу збуту ВП «Лутугинського департаменту», головного інженера та представника «Споживача»- заступника директора Лутугинського заводу будівельних матеріалів, та встановлено, що на водолічильнику була зірвана пломба(а.с.19).

Дане порушення передбачає собою нарахування заборгованості, відповідно до п. 9.6. „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України". Як встановлено, дані порушення відповідачем були усунені.

Позивачем 19.09.08 на адресу відповідача був направлений груп-рахунок №105 для сплати заборгованості на суму 55 520 грн.64 коп.(а.с.20), але відповідач борг не сплатив.

Як зазначає позивач по справі, що дана бездіяльність відповідача свідчить про порушення ним вимог п.5.6. договору на послуги водопостачання та водовідведення № 76/1 від 01.08.08, а потому підлягає стягненню з нього заборгованості в сумі 55520 грн. 64 коп.( з урахуванням заяви про зміну предмету позову ).

Зобов’язання по сплаті позивачеві за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 76/1 від 01.08.08 в зазначені вище та обумовлені договором строки, відповідачем не були виконані вчасно та до теперішнього часу не виконані, тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позову відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 76/1 від 01.08.08 в сумі 55520 грн. 64 коп.( з урахуванням заяви про зміну предмету позову ).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, при перевірці контролю за водоспоживанням та водовідведенням в мережах відповідача, щодо цілісності і збереження лічильника, представником позивача 16.09.08 був складений акт № 15 в складі комісії: начальника відділу збуту ВП «Лутугинського департаменту», головного інженера та представника «Споживача»- заступника директора Лутугинського заводу будівельних матеріалів, та встановлено, що на водолічильнику була зірвана пломба(а.с.19). Дане порушення передбачає собою нарахування заборгованості з водопостачання та водовідведення, відповідно до п. 9.6. „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України". Позивачем 19.09.08 на адресу відповідача був направлений груп-рахунок №105 для сплати заборгованості на суму 55 520 грн.64 коп.(а.с.20), але відповідач борг не сплатив.

Як встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення складає 44637 грн. 18 коп., що підтверджено матеріалами справи.

У задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 10883 грн. 46 коп. слід відмовити з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано безспірних доказів, що відповідач має заборгованість перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 10883 грн. 46 коп.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростували доводи позивача суду не надав.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 10883 грн. 46 коп. тому, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 10883 грн. 46 коп., слід відмовити, оскільки зазначена сума не підтверджена матеріалами справи.

Сума заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 44637грн.18 коп., нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, підлягає задоволенню в повному обсязі, відповідачем не оспорені.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 44637 грн. 18 коп. такими, що підлягають задоволення оскільки вони підтверджені матеріалами справи, відповідачем не оспорені.

У судовому засіданні 13.04.09 за згодою представників сторін була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,526 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст.22, 44,49, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Лутугинський завод будівельних матеріалів", м. Лутугине Луганської області, вул. Пушкіна, 152 А, код ЄДРПОУ 31647055 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м.Луганськ, вул. Пролетаріату Донбасу,166, код ЄДРПОУ 35554719 заборгованість в сумі 44637 грн. 18 коп., витрати по державному миту в сумі 446 грн. 37 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу 94 грн. 87 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”,, м.Луганськ, вул. Пролетаріату Донбасу,166, код ЄДРПОУ 35554719 в доход Державного бюджету України, рахунок: 31118095700006, банк: ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито в сумі 4 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній ДПІ у м. Луганську після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –16.04.09.

Суддя Г.М. Батюк