Рішення № 3501017, 16.04.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" квітня 2009 р.

Справа № 8/206

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюк В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Садовнікова Н.О. дов. б/н від 06.08.2008 р.

від відповідача не з'явився

третіх осіб

прокурора

Розглянув справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полімери України" (м. Дніпропетровськ)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль-Пак" (с. Станишівка Житомирського району)

про стягнення 479 161,14 грн.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягненняз відповідача на свою користь борг в сумі 479161,14 грн., згідно договору поставки №32/08 укладеного 25.01.2008 р. з яких: 426785,00 грн. основного боргу, 31405,38 грн. пені, 8604,21 грн. 10% річних та 12366,55 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, факсимільним зв'язком надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з наміром врегулювати спір мирним шляхом.

Представник позивача заперечує щодо перенесення судового засідання на іншу дату , оскільки між сторонами не ведуться жодні переговори.

Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як не обгрунтоване.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полімери України" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль_Пак" (відповідач) був укладений договір поставки №32/08 (а.с.11-12), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов”язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погоджених сторонами Специфікаціях, доданих до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.3.3 договору, постачальник зобов'язаний поставити товар покупцю протягом 3 робочих днів з моменту підписання стонами кожної із специфікацій, або протягом строку зазначеного в специфікаціях.

Пункт 3.4 договору передбачає, що датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткової накладної на кожну партію товару.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 466485,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №ПЛ-141002 від 14.10.2008 р. та №ПЛ-101204 від 10.12.2008 р.(а.с. 14;33).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, сплативши позивачу 39700,00 грн., внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 426785,00 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з положеннями ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за неналежне виконання умов договору 31405,38 грн. пені.

Згідно із п.8.3 договору, у випадку порушення терміну оплати покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до статті 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач, за неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання нарахував на суму заборгованості відповідача за період з жовтня 2008 р. по січень 2009 року 31405,38 грн. пені.

Розмір пені, який передбачений сторонами у п. 8.3 договору суперечить ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем невірно визначений період з якого слід застосовувати штрафні санкції, також не врахована часткова проплата відповідачем заборгованості.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що датою поставки є дата підписання видаткової накладної.

Відповідно до умов договору, оплата товару здійснюється покупцем в порядку, передбаченому в специфікаціях (п.7.4), якими визначено що покупець оплачує загальну вартість товару, протягом двадцяти одного календарного дня з дати поставки товару, а тому, суд самостійно нараховує суму пені за несвоєчасну сплату:

За видатковою накладною №ПЛ-141002 від 14.10.2008 р.

- за період з 05.11.2008р. по 15.12.2008 р. згідно наступного розрахунку: 229297,50 грн.(сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) : 366 (кількість днів у 2008 році) х 41 (кількість прострочених днів) /100 =6204,79 грн.

- за період з 16.12.2008р. по 26.01.2009р. згідно наступного розрахунку: 189597,50 грн. (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у 2009 році) х 42 (кількість прострочених днів) /100 = 5255,14 грн ;

За видатковою накладною №ПЛ-101204 від 10.12.2008 р.

- за період з 01.01.2009 р. по 26.01.2009 р. згідно наступного розрахунку: 237187,50 грн.(сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у 2009 році) х 26 (кількість прострочених днів) /100 =4070,14 грн.

Таким чином, загальна сума пені за несвоєчасну оплату товару за період з 05.11.2008р. по 26.01.2009р. становить 15530,07 грн.

У стягненні пені в розмірі 15875,31 грн суд відмовляє.

Позивач в позовній заяві також просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 10% річних в розмірі 8604,21 грн. та інфляційні в сумі 12366,55 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як сторони в договорі визначили інший розмір процентів ніж встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України, господарський суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідача десять процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 10% річних, суд приходить до висновку про необхідність здійснення перерахунку розміру річних за видатковими накладними , оскільки позивачем не враховано платежів проведених відповідачем в рахунок погашення боргу та не вірно визначений період нарахування.

За видатковою накладною №ПЛ-141002 від 14.10.2008 р.

- за період з 05.11.2008р. по 15.12.2008р. згідно наступного розрахунку: 229297,50 грн.(сума боргу) х 10% х 41 (кількість прострочених днів) / 366 (кількість днів у 2008 році) /100 =2568,63 грн.

- за період з 16.12.2008р. по 26.01.2009р. згідно наступного розрахунку: 189597,50 грн.(сума боргу) х 10% х 42 (дні прострочення) / 365 днів / 100= 2181,67 грн.

За видатковою накладною №ПЛ-101204 від 10.12.2008 р.

- за період з 01.01.2009 р. по 26.01.2009 р. згідно наступного розрахунку: 237187,50 грн.(сума боргу) х 10% х 26 (дні прострочення) / 365 днів / 100= 1689,55 грн.

Загальна сума 10% річних становить 6439,85 грн.

Суд відмовляє у стягненні 2164,36 грн. річних.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 12366,55 грн. інфляційних втрат, суд вважає його вірним та таким що підлягає до стягнення.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та підлягають частковому задоволенню в розмірі 426785,00 грн. основного боргу, 15530,07 грн. пені, 6439,85 грн. 10% річних та 12366,55 грн. інфляційних нарахувань.

В частині стягнення пені в розмірі 15875,31 грн. та 2164,36 грн. 10% річних суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 692, 712 ЦК України, Законом України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р. №543/96-ВР 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Пак" ( 12430, Житомирська область, с.Станишівка, Сквирське шосе,6-й км код ЄДРПОУ 30503020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полімери України" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 15/11 код ЄДРПОУ 34983877):

- 426785,00 основного боргу;

- 15530,07 грн. пені;

- 6439,85 грн. 10% річних;

- 12366,55 грн. інфляційних втрат;

- 4611,21 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 113,56 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в позові в частині стягнення пені в розмірі 15875,31 грн. та 2164,36 грн. 10% річних .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення "____"____"2009"

Суддя

Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам