Рішення № 3500717, 21.04.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 р.

Справа № 22/11

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.

при секретарі судового засідання: Строїч П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія", вул. Львівська, 19, м. Червоноград, Львівська область, 80100,

до відповідача: приватного підприємства фірми "Доліакт", вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 12, м.Івано-Франківськ, 76010,

про стягнення заборгованості в сумі 15883, 76 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: начальник юридичного відділу Мисак О.С., (довіреність № 1 від 19.02.2009 р.);

від відповідача: не з'явились;

в с т а н о в и в:

Товариством з обмеженою відповідальністю “ Західноукраїнська аграрна компанія” заявлено позов до приватного підприємства фірми "Доліакт" про стягнення 8160, 00 грн. основного боргу, 2815, 32грн. пені за період з 06.08.2008р. по 26.01.2009р., 3518,99 грн. 30 % річних, 1389,45 грн. інфляційних, всього 15883,76 грн.

В судовому засіданні 19.02.2009р. оголошувалась перерва до 10.03.2009р. За клопотанням відповідача 10.03.2009р. розгляд справи відкладався до 26.03.2009р. В зв'язку з відрядженням судді наступне судове засідання було призначене на 06.04.2009р. Представник відповідача в судове засідання 06.04.2009р. не з'явився. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою від 06.04.2009р. вих.№6264265. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, призначеного на 10.03.2009р., було задоволене. 16.04.2009р. відповідач знову подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 21.04.2009р., мотивоване неможливістю явки в судове засідання уповноваженого на участь у справі представника в зв’язку з його участю у розгляді іншої справи. В задоволенні даного клопотання було відмовлено в зв'язку з тим, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті з дотриманням строків, передбачених ст.69 ГПК України.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір поставки №М-0067 від 02.01.2008р., відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити зазначений товар. Згідно п.3.1 вказаного договору кількість та вартість замовленого покупцем товару зазначається у видатковій накладній. Вказує на те, що відповідно до умов договору позивачем передано відповідачу товару на загальну суму 199260,00грн., що підтверджується видатковими накладними: №АК-0003937 від 04.02.2008р.; №АК-0003938 від 04.02.2008р.; №АК-0004743 від 04.04.2008р.; №АК-0006807 від 22.07.2008р. Відповідач за період з 11.04.2007р. по 24.10.2007р. за отриманий товар розрахувався в сумі 173100, 00 грн. Враховуючи те, що в п.3.4. договору передбачено здійснення остаточної оплати товару не пізніше 10 банківських днів та застосовуючи ст.ст.692,693 ЦК України, вважає, що відповідач повинен був оплатити товар у вказаний термін, однак даний обов'язок не виконав. Заборгованість становить 8160,00грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 20.01.2009р., який надсилався позивачем відповідачу претензію № 317 від 11.09.2008р. з вимогою про сплату заборгованості. Зазначає, що надіслана відповідачу вимога про сплату заборгованості, залишена ним без відповіді та задоволення. Внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до умов договору позивачем нараховано відповідачу на суму боргу пеню за період з 06.08.2008р. по 26.01.2009р. в сумі 2815,32грн., 3518,99 грн. 30 % річних, 1389, 45 грн. інфляційних. Таким чином, згідно ст.ст. 526,625,655 ЦК України ТзОВ "Західноукраїнська аграрна компанія" просить стягнути з ППФ "Доліакт" заборгованість в сумі 15883,76грн.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що згідно п 3.3 даного договору оплата товарів покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Вважає, що в п.3.4. договору не встановлено строк оплати, а лише визначені можливі варіанти здійснення оплати - передоплата, відстрочка чи розстрочка платежу. А тому при визначенні строку виконання грошового зобов'язання необхідно застосовувати ст.530 ЦК України. Крім того, з посиланням на ст.215 ЦК України, ст.ст.230,231 ГК України заперечує можливість визначення штрафу у відсотках річних.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.

02.01.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія", як постачальником, та приватним підприємством фірма "Доліакт", як покупцем, було укладено договір поставки №М-0067 (надалі –договір). Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язався передати у власність продукцію, а покупець взяв не себе зобов'язання прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу товару на загальну суму 199260,00грн., що підтверджується видатковими накладними: №АК-0003937 від 04.02.2008р.; №АК-0003938 від 04.02.2008р.; №АК-0004743 від 04.04.2008р.; №АК-0006807 від 22.07.2008р. та довіреностями серії ЯОП №545622 від 01.02.2008р., серії ЯОП №545678 від 03.04.2008р., серії ЯОП №545595 від 21.07.2008р.

Згідно п.3.3 договору оплата товарів покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. В п.3.4. договору визначено, що можливий варіант передоплати всієї вартості продукції, часткова передоплата з наступним повним розрахунком протягом 10-ти банківських днів або відстрочка чи розстрочка платежу на протязі 10-ти банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідач за період з 11.04.2007р. по 24.10.2007р. здійснив оплату за отриманий товар в сумі 173100, 00 грн.

Враховуючи те, що сторонами не була застосована попередня оплата за товар, та враховуючи часткове здійснення розрахунків відповідачем, суд вважає, що сторонами було погоджено оплату товару на протязі 10-ти банківських днів з моменту його отримання.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як передбачено ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179,193 ГК України.

Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.1 п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення договірних зобов'язань оплату за отриманий товар в сумі 8160грн. не здійснив.

Ст.612 ЦК України вказує на те, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546,ст.549 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором. За умовами п.6.2. договору позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплати за кожний день прострочення, яка за період з 06.08.2008р. по 26.01.2009р. становить 2815, 32грн.

Як передбачено ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Згідно розрахунку позивача сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 06.08.2008р. по 26.01.2009р.складає 3518,99 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення 30% річних за період з 06.08.2008р. по 26.01.2009р. в сумі 3518,99 грн., то суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню. Дані нарахування позивач вважає неустойкою (штрафом) і його застосування обгрунтовує положеннями п.6.3. договору, в якому передбачено, що у разі прострочення оплати продукції переданої покупцеві більше ніж на один день, останній сплачує штраф у розмірі 30 відсотків річних від вартості переданої продукції та компенсує суму інших штрафних санкцій, передбачених чинним законодавством. Дану неустойку не можна вважати штрафом, оскільки згідно п.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання є пенею (ч.3 ст.549 ЦК України). При цьому згідно ст.1, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Саме такий розмір пені підлягає стягненню на підставі п.6.2. договору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТзОВ "Західноукраїнська аграрна компанія" слід задоволити частково.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ Західноукраїнська аграрна компанія” до приватного підприємства фірми "Доліакт" про стягнення 8160,00 грн. основного боргу, 2815, 32грн. пені за період з 06.08.2008р. по 26.01.2009р., 1389, 45 грн. інфляційних за період з 06.08.2008р. по 26.01.2009р., всього 12367,77 грн. задоволити.

Стягнути з приватного підприємства фірми "Доліакт" (вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 12, м.Івано-Франківськ, 76010, код ЄДРПОУ 23801576) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія", вул. Львівська, 19, м. Червоноград, Львівська область, 80100, код ЄДРПОУ 32018144) - 8160,00 грн. основного боргу, 2815, 32грн. пені за період з 06.08.2008р. по 26.01.2009р., 1389, 45 грн. інфляційних за період з 06.08.2008р. по 26.01.2009р., всього 12367,77 грн., а також 123,67 грн. сплаченого державного мита та 91,87грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 30% річних за період з 06.08.2008р. по 26.01.2009р. в сумі 3518,99 грн. - відмовити.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя Малєєва Олена Вікторівна

Внесено в АС "Діловодство суду"

______ помічник судді Бандура Володимир Степанович