Постанова № 3500188, 09.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № 6/104

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09.04.2009 р.                                                                                 № 6/104

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Назарова О.П. вирішив адміністративну справу

за позовомВідкрите акціонерне товариство "Київський завод безалкогольних напоїв"Росинка"

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2008р. №0000594020/0

Представники сторін:

від позивача: Скиба В.Д. (довіреність №17 від 12.01.2009р.), Гупало К.П. (довіреність від 11.11.2008р. №974), Довжик Д.В. (довіреність від 11.11.2008р. №974)

від відповідача: Кузіна Г.М. (довіреність від 08.04.209р. №504/9/10-110), Добровольський О.І. (довіреність від 19.02.2009р. №277/9/10-206), Білоноженко М.А. (довіреність від 13.01.2009р. №28/9/10-110), Онисько М.М. (довіреність від 19.02.2008р. №268/9/10-110)

від прокуратури: Насадчук Ж.Д. (довіреність №Н-17/6 від 26.01.09р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 09.04.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Відкрите акціонерне товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання скасування податкового повідомлення –рішення від 05.11.2008р. №.0000594020/0.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем встановлено заниження податку на додану вартість на суму 726359,00 грн. за період з 01.10.2007р. по 30.06.2008р. та завищено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 687290,00 грн. – як завищення податкового кредиту за період квітень-червень 2008року, що призвело до порушення позивачем вимог пп.7.4.1., пп.7.4.4., пп.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та прийняття відповідачем податкового повідомлення рішення на суму 1090533,00 грн., яке на думку позивача є необґрунтованим і таким, що не відповідає дійсності.

          Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що позивач порушив вимоги пп.пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97 ВР, в зв’язку з чим йому визначено суму податкового зобов’язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 1090533,00 грн. за основним платежем 726359,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 364174,00 грн., яке вважає правомірними.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (надалі-відповідач) була проведена виїзна документальна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»(надалі-позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.06.2008р..

          За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 28.10.2008 р. № 579/40-20/00382496. (надалі - Акт перевірки) з посиланням на порушення позивачем вимог пп. 7.4.1., пп. 7.4.4. п.7.4.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті встановлене заниження податку на додану вартість на суму 726359,00 грн. за період з 01.10.2007р. по 30.06.2008р. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 687290,00 грн. за період квітень –червень 2008р.

          В зв’язку з виявленим порушенням, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000594020/0 від 05.11.2008р. в сумі 1090533,00 грн., з яких: 726359,00 грн. –основний платіж, 364 174,00 грн. –штрафні санкції.

          Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що в акті перевірки позивачем в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»Позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 687 290,00 грн. за період квітень-червень 2008 року.

          На думку позивача, відповідач дійшов до висновку з підстав, що позивачем завищило податковий кредит на суму ПДВ за операціями, що проведені на підставі правочину, який відповідач вважає нікчемним, а саме Додаткова угода № 7 до Договору поставки №158ПР/07 від 28 грудня 2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новотрейд»та позивачем (надалі разом іменуються як «Договір»). Отже, на думку відповідача, дана обставина вимагає коригування суми податкового зобов'язання в частині податку на додану вартість, що виник в процесі виконання Договору в період з квітня по червень 2008 р.

          Крім того, відповідач, вважає Договір нікчемним підстав порушення контрагентом - ПП «Демол-Сервіс», своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ТОВ «Новотрейд»та з позивачем мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесено ПДВ до складу податкового кредиту ТОВ «Новотрейд», по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протирічить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

Однак, стосовно вищенаведених висновків позивач вважає за необхідне зазначити, що не мав ніяких господарських відносин з ПП «Демол-Сервіс».

Що стосується договору укладеного позивачем з ТОВ «Новотрейд», то даний Договір має реальний господарський характер - був укладений позивачем з метою здійснення господарської операції, а саме отримання кришечок та преформ (надалі - «товар») для упакування виробленої ним продукції та подальшої її реалізації.

Операція за Договором мала товарний характер, під кожну партію товару наявні видаткова та прибуткова накладна, що засвідчує його поступлення на склад позивача. На виконання умов Договору здійснювалося реальне перевезення товару на склад позивача, що розташований за адресою м. Київ, вул. Ежена Потьє, що підтверджується товарно-транспортними накладними. До того ж, позивач здійснював розрахунки за Договором за поставлений товар, про що свідчать відповідні платіжні доручення. Витрати на придбання товару позивач відображав у податковому кредиті згідно з податковими накладними. Окрім того, операції поставки товару здійснювалися на стандартних умовах ринку.

Щодо правових відносин ПП «Демол-Сервіс»та ТОВ «Новотрейд», ПП «Демол-Сервіс»та ЗАТ «Юніпласт», ЗАТ «Юніпласт»із своїми контрагентами по договорах зберігання та перевезення, а також щодо невиїзної перевірки ПП «Демол-Сервіс»та її результатів.

Відповідно, всі аргументи, викладені в тексті акта перевірки, спрямовані на обґрунтування висновку про нікчемність правочинів саме між ПП «Демол-Сервіс»та ТОВ «Новотрейд», а не між позивачем та ТОВ «Новотрейд».

Твердження щодо протиправності Договору між позивачем та ТОВ «Новотрейд»не може логічно випливати із та ґрунтуватися лише на тій обставині, що правочини між ТОВ «Новотрейд»та ПП «Демол-Сервіс»є нікчемними, навіть якщо вони є такими, оскільки в даному випадку позивач не є учасником договору.

Щодо необґрунтованості включення суми ПДВ до складу податкового кредиту в період квітень-червень 2008 року відповідач на думку позивач пояснює систематичним порушенням податкових зобов'язань зі сторони ПП «Демол-Сервіс», з яким позивач не перебуває та не перебував у правовідносинах ні з приводу поставки товару, ні з будь-яких інших підстав.

          З огляду на вищевикладене, позивач вважає дії відповідача такими, що є необґрунтованими і не відповідають дійсності, тому просить суд скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення від 05.11.2008р. №0000594020/0.

Відповідач в заперечення на позов зазначає, що позивач порушив вимоги пп.пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97 ВР, в зв’язку з чим йому визначено суму податкового зобов’язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 1090533,00 грн. за основним платежем 726359,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 364174,00 грн., яке вважає правомірним.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, актом перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1, пп.7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04 1997р. №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №168), в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість.

Фактичні обстави справи свідчать про те, що позивачем в податковому обліку витрати на придбання преформ та кришок від ТОВ „Новотрейд" до складу валових витрат включало суми по факту оприбуткування товарів, а саме: в ІУкв. 2007р. -3263502,09грн., в 1 кварталі 2008р. - 4091482,72 грн. , в II кварталі 2008р. - 3436450,03 грн.

В квітні-червні 2008 року позивачем було включено до податкового кредиту 687290,01 грн. згідно податкових накладних, виписаних ТОВ „Новотрейд", копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що відповідно податкової декларації з податку на додану варітсь ТОВ „Новотрейд" за травень 2008 року сума задекларованого податкового кредиту склала 25 514 737,0 грн., за червень 2008 року сума задекларованого податкового кредиту склала 23 699 897,0.

ТОВ "Новотрейд" здійснює придбання преформ ПЕТФ і кришок для закупорювання пляшок ПЕТФ, виробником яких, згідно технічних умов, зазначених у договорах поставки, є ЗАТ „Юніпласт" (код ЄДРПОУ 31158361).

Постачальником товару, згідно податкових та видаткових накладних, є ПП „Демол - Сервіс" (і.п.н. 352608522257), обсяг операцій згідно реєстру отриманих податкових накладних складає:

квітень 2008 - 133 389 306,26 грн., в т.ч. ПДВ - 22 231 551,06 грн.;

травень 2008 - 148 236 706,08 грн., в т.ч. ПДВ - 24 706 117,30 грн.;

червень 2008 - 137 539 202,36 грн., в т.ч. ПДВ - 22 923 199,10 грн.

Для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності ТОВ «Новотрейд»укладено договори поставки: ( № П 17/08 від 04.02.2008р., відповідно до умов якого, ПП „Демол-сервіс" (Постачальник) зобов'язується поставляти ТОВ „Новотрейд" (Покупцю), і передавати в його власність преформи ПЕТФ і кришки для закупорювання пляшок ПЕТФ (далі - товар), а Покупець зобов'язується приймати цей товар і вчасно його оплачувати в порядку і на умовах, передбачених Договором, (№П18/08 від 07.02.08р., №Ш9/08 від 12.02.08р., №П20/08 від 15.02.08р., №1121/08 від 20.02.08р., №П22/08 від 25.02.08р., №П23/08 від 28.02.08р., №П24/08 від 03.03.08р., №П25/08 від 07.03.08р., №П26/08 від 11.03.08р., №1127/08 від 14.03.08р., №П28/08 від 19.03.08р., №П29/08 від 25.03.08р., №1130/08 від 31.03.08р., №П31/08 від 18.04.08р., №П32/08 від 23.05.08р.укладеного між тими ж сторонами.

Згідно акту невиїзної документальної перевірки ПП "Демол - Сервіс" код за ЄДРПОУ 35260858 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.07.2007 по 31.07.2008. від 03.09.08р. №8131/23-4/35260858, проведеної на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області Гриба Є.А. від 27.08.2008р., встановлено: у періоді, за який проводилась перевірка, посадових осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання не встановлено.

Згідно акту невиїзної документальної перевірки ПП "Демол - Сервіс" код за ЄДРПОУ 35260858 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.07.2007 по 31.07.2008. від 03.09.08р. №8131/23-4/35260858, проведеної на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області Гриба Є.А. від 27.08.2008р., встановлено, що у періоді, за який проводилась перевірка, посадових осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання не встановлено, тому фінансово - господарська діяльність здійснювалась з порушенням вимог чинного законодавства.

ПП "Демол - Сервіс" зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської Ради 10.07.2007 року за № 16731020000004929. Проте, в ході проведення перевірки на підставі фактів, що власником ПП „Демол - Сервіс" є людина, яка лише формально є керівником підприємства, фактично фінансово - господарську діяльність не здійснювала, підписала статут лише на прохання невстановленої особи, щодо подальшого документообігу підприємства ніякого відношення не мав, будь - яких ризиків не ніс, доходів не отримував, дійсної волі до зайняття підприємницької діяльності не виявляв.

З вищевикладеного, вбачається, що статут ПП „Демол - Сервіс" є фіктивним правочином, та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином (ст. 234 ЦКУ).

Вказана підстава, відповідно до ст. 234 ЦКУ є безумовною підставою для визнання вказаного правочину недійсним, адже відповідно до ст. 42 підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями), з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про підприємництво»підприємництво - це безпосередня самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції. виконанню робіт, наданню послуг з метою отриманню прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 4 прикінцевих положень ГК України, до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями ГК України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Таким чином, зважаючи на вищевикладені факти реєстрації юридичної особи без урахування дійсного волевиявлення її власника, особами причетними до реєстрації в порушення норм права.

Також встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Демол -Сервіс»було ліквідовано за рішенням суду, дата анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість - 30.07.2007р.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Основний вид економічної діяльності - вид діяльності статистичної одиниці, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або визначений інший критерій). При цьому, вибір показника для визначення основного виду діяльності, як правило, не впливає на результат.

Згідно податкової звітності у ПП "Демол - Сервіс" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Відповідно до баз даних відповідача податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, в тому числі розшифровки руху коштів по рахунках відкритих ПП "Демол-Сервіс" в установах банків, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Частина 2 статті 712 Цивільного Кодексу України передбачає, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ПП "Демол - Сервіс" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеній угоді та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ПП "Демол - Сервіс" створення правових наслідків. Тобто, така угода носить фіктивний характер, тому ТОВ «Новотрейд»діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан ПП "Демол - Сервіс", умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення , які ним допускались.

Таким чином діяльність ТОВ «Новотрейд»була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх податкових зобов'язань.

Відповідно до вимог п. 4.1.2 Закону України від 21.12.2000 №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація.

ПП „Демол - Сервіс" всупереч вищевказаним нормативним документам при наявності задекларованих обсягів поставок у розділі І "Податкові зобов'язання" та обсягів придбання у розділі II "Податковий кредит" відповідні розділи додатків 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" до декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2008 року не заповнено (рядки прокреслено). Тобто дані додатків 5 не кореспондуються з даними відповідних декларацій.

Тому, декларації з податку на додану вартість ПП «Демол –Сервіс»за квітень, травень, червень 2008 року не визнані ДПІ у м. Хмельницькому як податкові декларації, про що повідомлено підприємство листом від 01.08.2008 №23211/10/15-2.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України далі - ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зокрема, відповідно до ст.215 ЦК України недійсним є правочин. ,якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Положення статей 207 та 208 ГК України застосовується з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно ч.1.ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);

Згідно ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч.2 ст.9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону №2181 визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений підприємством податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок невірного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Отже, ПП " Демол- Сервіс" перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих. що пов'язані із"його недійсністю.

В зв'язку з тим, що договори поставок товарів є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих. що пов'язані з його недійсністю.

Згідно наданих матеріалів від СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначений договір відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п. 1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

ПП „Демол - Сервіс" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Використовуючи при цьому фінансово - грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань зокрема у випадках коли такі операції здійснюються через посередників. Контрагенти ПП „Демол - Сервіс", які одержували та направляли фінансово - грошові потоки працювали в одному сегменті ринку в якому існують налагоджені стабільні зв'язки та учасники якого були обізнані стосовно один одного. Фактично, у періоді що перевірявся ПП „Демол -Сервіс" фінансово - господарською діяльністю не займався.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до даних виписок банківських рахунків ПП "Демол-Сервіс" здійснювалось перерахування коштів стосовно продажу та придбання товарів та перерахування коштів по договору переуступки боргу по нікчемних правочинах (договорах, що суперечать інтересам держави і суспільства). В зв'язку з цим посадові особи ПП "Демол - Сервіс" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг. здійснення ведення даних фінансового (грошового обліку) для цілей оподаткування тільки тих операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди третіх осіб. ПП "Демол-Сервіс" здійснювало супроводження грошових потоків з ймовірним товаром, що не вироблявся і не міг бути вироблений в обсязі вартості та обсягах кількості, зазначених ПП "Демол-Сервіс" в документах обліку грошових операцій. Відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності у відповідності до ст. 3 Господарського Кодексу України.

Крім цього, вказаним підтверджується правова позиція Верховного Суду України, викладена в Постанові від 26 вересня 2006 року: правочин. який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203. ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування»передбачений обов'язок зі сплати податків, зборів, обов'язкових платежів.

Таким, чином у результаті порушення контрагентом ПП "Демол - Сервіс" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди , укладені з ТОВ «Новотрейд», та ТОВ «Новотрейд»з позивачем мають протиправний характер. А такий правочин в наслідок якого неправомірно віднесений податок на додану вартість до складу податкового кредиту ТОВ «Новотрейд»по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протирічить інтересам держави і суспільства, вважається таким . що порушує публічний порядок , а отже , згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

Позивач у квітні - червні 2008р. придбало товар у ТОВ "Новотрейд", контрагент якого (ПП "Демол - Сервіс") систематично порушував свої податкові зобов'язання та приписи цивільного та господарського законодавства. Таким чином, позивачем необгрунтовано включено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за квітень - червень 2008р.

Встановлення обставин, які викладені дають підстави для визнання суми ПДВ, віднесеної позивачем до податкового кредиту по визначених нікчемних правочинах, як неправомірної.

Згідно з ч. 1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зокрема, відповідно до ст.215 ЦК України недійсним є право чин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого право чину недійсним судом не вимагається.

Положенням статей 207 та 208 ГК України застосовується з урахуванням того, що право чин, який вчинено з метою за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст.203, ч. 2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такою право чину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи, що відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, то відповідно, здійснюється коригування показників податкової декларації пов'язаної з обчисленням сум податкових зобов'язань з ПДВ за операціями, що проведені на підставі таких нікчемних правочинів, тобто, сума ПДВ у розмірі 687290.00 грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за квітень - червень 2008 року за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину у відповідності до п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000594020/0 від 05.11.08р. на загальну суму 1090533,00 грн. є правомірними та такими, що прийнятий, у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, в задоволенні позовних вимогах відмовити повністю.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.