Постанова № 3500105, 08.04.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.04.2009 р. справа №9/131

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Скакуна О.А.

суддів

Акулової Н.В. , Шевкової Т.А.

при секретарі

Григоренко О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача:

не з"явився,

від відповідача:

Задорожний М.С. - по дов. №217 від 11.07.2008 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" м. Слов"янськ, с.Миколаївка, Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від

02.10.2008 року

по справі

№9/131 (Марченко О.А.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" м.Київ

до

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум" м. Слов"янськ, с.Миколаївка, Донецької області

про

стягнення 303 438 грн. 87 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.10.2008 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" м. Київ ( далі по тексту –ТОВ "Тридента Агро") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" м. Слов'янськ, с.Миколаївка, Донецької області ( далі по тексту –ТОВ "Гранум") про стягнення 303438грн.87коп задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Гранум" на користь ТОВ "Тридента Агро" суму основного боргу в розмірі 172 489грн.81коп., пеню в розмірі 503грн.01коп., штраф в розмірі 6 037грн.14коп., 3% річних в розмірі 8 371грн.55коп. та інфляційні витрати в розмірі 59 979грн.27коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування рішення, місцевий суд послався на те, що позивачем частково доказав ті обставини, на які він посилається в позовній заяві, та надав документи, які підтверджують вказані факти.

ТОВ "Гранум" не погодилось з рішенням господарського суду, та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки воно винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також у апеляційній скарзі наведені і інші заперечення, на підставі яких скаржник просить в позові відмовити.

у судовому засіданні апеляційної інстанції, яке відбулося 18.11.2008 року представник відповідача звернувся з письмовим клопотанням про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки, на його думку, в договорі купівлі-продажу №192 від 31.10.2006 року, видаткових накладних №РН-СЛ00681 від 01.11.2006 року та №РН-СЛ00682 від 10.11.2006 року, довіреності серії ЯМЧ №821579 від 31.10.2006 року в графах "підпис" містяться сукупності прямих та кривих ліній схожих на підпис директора ТОВ "Гранум" - Бондаря М.П., але є такими, що значно відрізняються одна від одної.

Донецький апеляційний господарський суд, на підставі ст.41, п.1 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, призначив почеркознавчу експертизу, з метою встановлення ідентичності підписів виконаних на накладних та довіреностях для підтвердження факту поставки та одержання продукції.

19 січня 2009 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Донецькій області.

23 січня 2009 року до Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Гранум" про долучення доказів до матеріалів справи та призначення повторної почеркознавчої експертизи №869 від 08.01.2009 року.

У клопотанні відповідач зазначає, що згідно висновку експерта №869 від 08.01.2009 року, в договорі купівлі-продажу №192 від 31.10.2006 року, довіреності серії ЯМЧ №821579 від 31.10.2006 року у відповідних графах проставлені підписи, зроблені особою, що не є директором ТОВ "Гранум" - Бондарем М.П., а в видаткових накладних №РН-СЛ00681 від 01.11.2006 року та №РН-СЛ00682 від 10.11.2006 року підписи поставлені саме ним. Однак, згідно заяви Бондаря М.П. від 26.10.2006 року про надання відпустки з 27.10.2006 року до 14.11.2006 року, наказу №129 від 26.10.2006 року, табелів обліку робочого часу робітників за жовтень-листопад 2006 року, директор ТОВ "Гранум" м.Миколаївка Донецької області Бондар М.П. перебував у відпустці з 27.10.2006 року до 14.11.2006 року, тому не міг поставити свої підписи у вказаних документах.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність проведення повторної судової почеркознавчої експертизи, однак вона проведена не була в зв'язку з її неоплатою.

В судовому засіданні повноважний представник скаржника, відповідач у справі, висловився на підтримку своєї апеляційної скарги з підстав в ній викладених.

ТОВ " Тридента Агро" не скористалося своїм процесуальним правом щодо участі свого повноважного представника у судовому засіданні апеляційної інстанції, незважаючи на те, що про час і місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Вислухавши думку представника відповідача, судова колегія дійшла висновку, що відсутність позивача не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст..ст.75,99 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між ТОВ "Тридента Агро" та ТОВ "Гранум" 31.10.2006р. укладений договір купівлі-продажу №192, відповідно з яким визначені умови купівлі-продажу кукурудзи (п.1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та накладних документах відпуску товару, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до додаткової угоди №1 до даного договору, продавець (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) приймає наступний товар: кукурудза в кількості 253 660 кг загальною вартістю 172 489грн.81коп. (з урахуванням ПДВ).

На підставі договору та інших документів, які є в матеріалах справи, суд першої інстанції частково задовольнив вимоги позивача.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності з врахуванням пояснень представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла в результаті невиконання останнім свого зобов"язання з оплати поставленого позивачем на виконання договору № 192 товару.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на договір купівлі –продажу №192 від 31.10.2006, видаткові накладні №РН-СЛ00681 від 01.11.2006р., №РН-СЛ00682 від 10.11.2006р., довіреності серії ЯМЧ №821579 від 31.10.2006р.,, серії ЯМЧ №821579 від 31.10.2006р., податкові накладні №650/13 від 01.11.2006р., №651/13 від 10.11.2006р.

На думку відповідача, в договорі купівлі-продажу №192 від 31.10.2006 року, видаткових накладних №РН-СЛ00681 від 01.11.2006 року та №РН-СЛ00682 від 10.11.2006 року, довіреності серії ЯМЧ №821579 від 31.10.2006 року в графах "підпис" містяться сукупності прямих та кривих ліній схожих на підпис директора ТОВ "Гранум" - Бондаря М.П., але є такими, що значно відрізняються одна від одної. Такий факт призводить до сумнівів, щодо підписання зазначеного ряду документів саме директором ТОВ "Гранум" Бондарем М.П., що тягне за собою їх недійсність, оскільки тільки директор є особою, правомочною підписувати подібні документи від імені товариства.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В ході апеляційного провадження для повного та всебічного дослідження обставин справи, апеляційним господарським судом була призначена судова почеркознавча експертиза.

Як вбачається з наданого висновку судової почеркознавчої експертизи № 869 від 08.01.2009 року, проведеного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУМВС України у Донецькій області, підписи від імені Миколи Павловича Бондаря в довіреності серії ЯМЧ №821579 від 31.10.2006 року та договорі купівлі-продажу № 192 від 31.10.2006 року виконані не Миколою Павловичем Бондарем, а іншою особою в видаткових накладних: №РН-СЛ00681 від 01.11.2006року, №РН-СЛ00682 від 10.11.2006 року виконані Миколою Павловичем Бондарем.

Цей висновок у встановленому законом порядку позивачем не оскаржений.

Висновок експертизи досліджений апеляційною інстанцією та приймається у якості доказу по справі і кладеться у основу постанови, оскільки він є повним, всебічним, обґрунтованим та таким, що виконаний з додержанням вимог чинного законодавства.

Виходячи з вищенаведеного апеляційний господарський суд вважає, що довіреність та договір купівлі-продажу не підписувався керівником підприємства Бондарем М.П., а підписаний іншою особою, повноваження якої не встановлено і жодних доказів в обґрунтування права цієї особи укладати договір від імені товариства, як суду першої, так і апеляційної інстанції не надано.

Тому на думку судової колегії, договір №192 від 31.10.2006 року є недійсним з моменту його укладення.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Приписами статті 237 Цивільного кодексу України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона зобов’язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Тобто, повноваження представника на вчинення правочинів від імені юридичної особи ґрунтуються на установчих документах юридичної особи, або довіреності.

Частиною 5 статті 65 Господарського кодексу України унормовано, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства, вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Судом апеляційної інстанції на підставі висновку судової почеркознавчої експертизи № 869 від 08.01.2009 року Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУМВС України у Донецькій області встановлено, що підписи від імені Миколи Павловича Бондаря в довіреності серії ЯМЧ №821579 від 31.10.2006 року та договорі купівлі-продажу № 192 від 31.10.2006 року виконані не Миколою Павловичем Бондарем, а іншою особою.

З пояснень представника відповідача, також вбачається, що Бондарь М.П. ніколи нікому не давав доручення на укладання цього договору та підписання оспореної довіреності.

Відповідно до приписів статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Виходячи з наведеного, судова колегія приходить до висновку, що доводи позивача щодо поставленого ним на адресу відповідача товару по договору купівлі-продажу № 192 від 31.10.2006 року не можуть бути прийняті по справі у якості доказу про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар, так як останній покупцем ( відповідачем у справі) не підписувавсь.

З такого, апеляційна інстанція не погоджується з висновком господарського суду про те, що позовні вимоги підлягали частковому задоволенню, так як не доведено факту поставки по договору, на який як на підставу своїх вимог послався позивач.

Таким чином, враховуючи викладене, твердження позивача, щодо наявності заборгованості відповідача перед Товариством за договором №192 від 31.10.2006 року, не приймається до уваги, оскільки дані твердження не доведені відповідними доказами, а більш того спростовуються судовою почеркознавчою експертизою.

Не представив таких доказів позивач і суду апеляційної інстанції.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає, оскільки строк оплати вартості товару був встановлений договором № 192 від 31.10.2006 року, а вищевказаний договір є неукладеним, то й відсутні підстави для застосування в даному випадку норм ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Також пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлено, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

В матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачу вимоги про оплату заборгованості по поставленому товару.

Оскільки, позивачем на адресу відповідача вимога про оплату товару не направлялась, отже відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов'язання не настав, то й відсутні підстави для стягнення останньої.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі підлягає частковому скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 172489грн.81коп., пені в розмірі 503грн.01коп., штрафу в розмірі 6037грн.14коп., 3% річних в розмірі 8371грн.55коп. та інфляційних витрат в розмірі 59979грн.27коп. В решті рішення підлягає залишенню без змін.

Що стосується інших заперечень відповідача, викладених в апеляційній скарзі, то вони судовою колегією до уваги не приймаються по вищенаведеним мотивам.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі в розмірі 74грн.56коп. відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст.49, 99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" м. Слов'янськ, с.Миколаївка, Донецької області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2008р. у справі №9/131 скасувати частково.

В позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" м. Слов'янськ, с.Миколаївка, Донецької області в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 172489грн.81коп., пені в сумі 503грн.01коп., штрафу в розмірі 6037грн.14коп., 3% річних в сумі 8371грн.55коп. та інфляційних витрат в розмірі 59979грн.27коп. - відмовити.

Стягнути з Товариству з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" м. Київ (вул. Ямська ,28А, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040, р/р 26009100280101 в ЗАТ „СВЕДБАНК ІНВЕСТ” в м. Києві, МФО 320650, код ЄДРПОУ 25591321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" (вул. Щорса,5 м. Слов'янськ, с.Миколаївка, Донецької області, 84180, р/р 26000301662272 в філії відділення ПІБ в м. Слов`янськ, МФО 334561, код ЄДРПОУ 31586254) витрати по сплаті державного мита за апеляційною скаргою у розмірі74грн.56коп.

В решті рішення залишити без змін.

Видати відповідний наказ господарському суду Донецької області.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Н.В. Акулова

Т.А. Шевкова

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС

5 ГСДО