Постанова № 3500052, 26.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26.02.2009 р.                                                                                                     № 13/518

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В. розглянувши справу

за адміністративним позовом приватного підприємства «Солекс»

до          Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

про          визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних фінансових санкцій: №0002382380 від 21.08.08 р. та №0002392380 від 21.08.08 р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

                                                  ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, вважає неправомірні рішення про застосування штрафних санкцій, оскільки здійснюючи розрахунки із споживачами застосовується належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, який внесений до Державного реєстру, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, що підтверджується Х-звітами, складеними під час проведення перевірки, Z-звітом, складеним на кінець спірних робочих днів. На його думку неможливість обліку розрахункової операції одночасно з її здійсненням внаслідок не оснащення гральних автоматів запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю) не може бути підставою для притягнення до відповідальності, оскільки Мінпромполітики не виконало зобов’язання та не розробило запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яттті) для оснащення автоматів. Крім того, звертає увагу суду на порушення під час складання акту перевірки, оскільки такий не відповідає вимогам чіткості, об’єктивності та повноти, а тому просить визнати протиправними і скасувати рішень про застосування штрафних фінансових санкцій: №0002382380 та №0002392380 від 21.08.08 р. (надалі –оскаржувані рішення).

          Відповідач своїми процесуальними правами не скористався –письмового заперечення проти позову не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство «Солекс»зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 29.03.2002 року та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 24102644, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №067146.

          Згідно довідки №10799/07 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД є: діяльність з організації азартних ігор; роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; діяльність кафе, будівництво будівель; проведення розслідувань та забезпечення безпеки.

          8 серпня 2008 Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова було проведено перевірку Львівських філій приватного підприємства «Солекс»за адресами: м. Львів, вул. Синівська, 8 та вул. В.Великого, 26 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки було складено акти №13010720/23-8 (033202) від 08.08.08 р. та №13010719/23-8 (033200) від 08.08.08 р. відповідно, про порушення п. 1 ст. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР (надалі – Закон про РРО), Постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій». Перевіряючими в зазначених актах зафіксовано, зокрема: в приміщенні грального залу, на момент перевірки, знаходяться в робочому стані (підключені до електромережі та приймають грошові кредити) 39 (м. Львів, вул. Синівська, 8) та 45 (м. Львів, вул. В.Великого, 26) гральних автоматів, які не зареєстровані в органах державної податкової служби та не переведені в фіскальний режим роботи.

          На підставі даних актів були винесені рішення про застосування штрафних фінансових санкцій: №0002382380 від 21.08.08 р. та №0002392380 від 21.08.08 р., згідно яких до позивача застосовано суму штрафних фінансових санкцій у сумі 28560 грн. (13260 + 15300 = 28560).

          Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

          Відповідно п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

          Статтею 55 Господарського кодексу України визначено поняття суб'єкта господарювання, тобто це є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством до яких відносяться: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

          З наведених вище норм вбачається, що органи державної податкової служби мають право на застосування штрафних фінансових санкцій лише до платників податків, які є суб’єктами господарювання, а не до філій цих суб’єктів господарювання.

          Встановлено, що Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова були проведенні перевірки філій Позивача, які розташовані у м. Львові та прийнято оскаржувані рішення про застосування штрафних фінансових санкцій саме до зазначених філій, а не до позивача як до суб’єкта господарювання.

          Таким чином суд прийшов до висновку, що у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Господарського кодексу України відповідачем неправомірно прийняті рішення про застосування штрафних фінансових санкцій до Львівських філій ПП «Солекс».

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Приписом ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про застосування штрафних фінансових санкцій: №0002382380 від 21.08.08 р. та №0002392380 від 21.08.08 р.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Солекс»6.80 грн. відшкодування сплаченого судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя                                                                                 А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено і підписано 20.03.09 р.