Постанова № 3499966, 22.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22.04.2009 р.                                                                                 № 10/436

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Павелкові С.Р., вирішив адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

доПриватного підприємства «Готельній комплекс «Феофанія»

простягнення заборгованості в розмірі 7706,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7706,25 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за наявною у матеріалах справи адресою.

Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.04.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 27.04.2009, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані прокурором та позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено документальну ревізію відповідача по коштах Фонду за період з 01.01.2005 по 31.12.2006, за результатами якої складено акт від 05.02.2008 №298. В ході перевірки встановлено, що заборгованість вказаного підприємства перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складає 7965,64 грн., в т.ч. 5137,50 грн. неприйнятих до зарахування витрат, 2568,75 грн. штрафу та 259,39 грн. заборгованості.

На підставі вказаного Акта ревізії позивачем було прийнято рішення №32 від07.02.2008, яким відповідачу було донараховано 5137,50 грн. неприйнятих до зарахування витрат та 2568,75 грн. штрафу, на загальну суму 7706,25 грн.

Сума заборгованості у розмірі 259,39 грн., пов’язана з невиплатою заробітної плати, була погашена відповідачем добровільно.

Відповідно до абз. 1 Преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»(Закон №2240-ІІІ) цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

В статті 19 Закону № 2240-ІІІ визначені джерела формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Зокрема це - страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом № 2240-ІІІ .

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону № 2240-ІІІ застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Роботодавці, юридичні особи, набувають статусу страхувальника з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду.

Відповідно до ст. 23 Закону № 2240-ІІІ страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.

Відповідно до змісту ст. 30 Закону № 2240-ІІІ страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.

Згідно норм вказаного Закону Виконавча дирекція Фонду здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням

З аналізу обставин справ в контексті вищенаведених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що рішення №32 від 07.02.2008, яким відповідачу було донараховано 5137,50 грн. неприйнятих до зарахування витрат та 2568,75 грн. штрафу, на загальну суму 7706,25 грн., повністю відповідає положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Приймаючи до уваги до уваги те, що суму заборгованості до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Готельний комплекс "Феофанія" (м. Київ, вул.. метрологічна, 14-Б, код ЄДРПОУ 22962780) на користь Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності заборгованість в сумі 7706,25 грн. (сім тисяч сімсот шість гривень).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяП.О. Ковзель