Постанова № 3498325, 31.03.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 р. Справа № 2-а-1388/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,

При секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні

За участю:

представника прокуратури: Сокольвяк Я.А.

представника позивача: Тушевської Л.Г.

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши матеріали справи

за позовом: прокурора Шаргородського району в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв"язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: фізичної особи - підприємцяОСОБА_1

про: стягнення штрафу

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Шаргородського району звернувся з позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє в складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 про стягнення штрафу в сумі 1700 грн.

Обґрунтовуючи вимоги прокурор та представник позивача зазначили, що дана санкція нарахована відповідачу згідно положень ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", №2344-III від 05.04.2001 року (далі Закон №2344-III від 05.04.2001 року) в зв'язку з тим, що під час перевірки автотранспорту, належного ОСОБА_1, виявлена відсутність у перевізника ліцензійної картки, необхідність у наявності якої передбачена ст.48 Закону №2344-III від 05.04.2001 року.

Оскільки в добровільному порядку відповідач коштів не сплатив, прокуратура Шаргородського району в інтересах держави Мінтрансзв'язку - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, керуючись ст. 60 КАС України, звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із зазначеними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 16.03.2009 року провадження по справі відкрито.

В судовому засіданні представник прокуратури та позивача просили позов задоволити, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Заявлені вимоги мотивували обставинами, наведеними в адміністративному позові.

Відповідач проти позову заперечив та надав суду відповідні усні пояснення.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Згідно з актом проведення перевірки №097138 від 11.09.2008 року державними інспекторами Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області було проведено перевірку автотранспортного засобу марки КАМАЗ, н/з НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1., під час якої встановлено порушення перевізником вимог ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Зокрема: водійОСОБА_2. надавав транспортні послуги з перевезення вантажу без ліцензійної картки, необхідність у наявності якої передбачена ст.48 даного Закону.ОСОБА_2. пояснив перевіряючим, що він працює водієм у приватного підприємця ОСОБА_1, який не видавав йому ліцензійної картки для здійснення перевезення. З даним актом водія ознайомлено, що підтверджується його підписом на даному документі.

Відповідно до листа Начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Харківській області від 16.09.2008 року №21-3-2-5839, згідно вимог пункту 25 Постанови КМУ №1567 від 08.11.2006 року "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" вищезазначений акт був надісланий за належністю до територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області для подальшого розгляду та вжиття заходів за місцезнаходженням суб"єкта господарювання.

На підставі даного акту комісією Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області призначено до розгляду на 13.10.2008 року справу щодо порушенняОСОБА_1. законодавства про автомобільний транспорт. При цьому, з матеріалів справи, зокрема, підпису відповідача на повідомленні, вбачається, що його згідно п.26. Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі Положення), було повідомлено про час і місце розгляду справи про вищезазначене порушення.

Однак, як встановлено в судовому засіданні,ОСОБА_1. на розгляд справи 13.10.2008 року не з"явився, а тому згідно п.27 зазначеного вище Положення в зв'язку з неявкою відповідача справа про порушення розглянута без його участі.

Згідно ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт " №2344-III від 05.04.2001 року (далі Закон №2344-III від 05.04.2001 року), за порушення законодавства про автомобільний транспорт до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції.

13.10.2008 року начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області винесена постанова №079244 про допущені порушення законодавства про автомобільний транспорт і відповідно до ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" на відповідача накладено фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 1700 грн.

Дана постанова про застосування фінансових санкцій відповідає приписам п.29 Положення та була направлена на адресу ОСОБА_1, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, відповідачем не виконаний обов'язок щодо сплати протягом 15 днів після отримання копії постанови суми фінансових санкцій, покладений на нього п.28 Порядку, а тому прокурор в інтересах територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звернувся з даним позовом до суду.

Як вбачається з пояснень відповідача, з позовом він не погоджується, оскільки вважає, що він не є власником автотранспортного засобу, що перевірявся державними інспекторами 11.09.2008 року, оскільки даний автомобіль був відчужений іншій особі, а тому і не може бути відповідачем по даній адміністративній справі.

Проте в судовому засіданні встановлено, що документів, які б підтверджували факт відчуження даного автотранспортного засобу немає, а є лише оформлена довіреність на іншу особу, що дає право керування даним автомобілем, однак не є його власністю. А тому даний факт не може бути оцінений судом як доказ існування іншого власника. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, щоОСОБА_1. є належним відповідачем по даній адміністративній справі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні також наголошено на тому, що ним, як приватним підприємцем, сплачуються податки до Державної податкової служби України, і на момент перевірки при ньому був патент на перевезення вантажів, а тому наявність ліцензійної картки в даному випадку не є обов"язковою.

Судом досліджено довідку про взяття на облік платника податків від 05.03.2009 №1021, видану начальником відділу (підрозділу) з обліку платників податків Державної податкової інспекції у Шаргородському районі, згідно якої підтверджується факт перебування фізичної особи- підприємця ОСОБА_1на обліку у ДПІ у Шаргородському районі.

Однак, заявлене відповідачем в судовому засіданні спростовується статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідно до якої наявність ліцензійної картки є обов"язковою при перевезеннях вантажів, а також підтверджується і самим відповідачем, який пред"явив в судовому засіданні вже оформлену на час слухання справи ліцензійну картку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано жодного доказу щодо правомірності його дій.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Згідно ст.60 КАС України прокурор може здійснювати в суді представництво інтересів держави на будь-якій стадії адміністративного процесу.

В силу вимог ч.2 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 року підставою до реалізації прокурором визначених Конституцією України повноважень, є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи викладене, суд погоджується із позицією прокурора, що бездіяльність ОСОБА_1, яка полягає в утриманні від сплати фінансових санкцій, зачіпає інтереси держави, оскільки перешкоджає поповненню державного бюджету, за рахунок коштів якого фінансуються державні установи. На підставі викладеного, а також враховуючи, що станом на час розгляду справи в суді відповідач не сплатив 1700 грн. санкцій, та те, що постанова про їх застосування не оскаржена останнім, а відтак не є скасованою, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути зОСОБА_1 на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, держбюджет м. Вінниця, 21081100 ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) 1700 грн. фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 03.04.09

Суддя Гонтарук Віктор Миколайович