Ухвала суду № 3496049, 25.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

 Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Горбатюка С. А.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Західної регіональної митниці про скасування постанови, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2007 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівської митниці (правонаступник - Західна регіональна митниця) про скасування постанови про порушення митних правил № 0076/20900/06 від 08.06.2006.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 22 січня 2007 року позов задоволено. Постанову заступника начальника Львівської митниці в справі про порушення митних правил № 0076/20900/06 від 06.06.2006, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 355 МК України, скасовано і провадження у справі закрито.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2007 року постанова суду першої інстанції скасована та прийнята нова, якою в задоволенні позову відмовлено та визнано постанову заступника начальника Львівської митниці в справі про порушення митних правил № 0076/20900/06 від 06.06.2006 законною.

У касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 ставить питання про її скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки вона прийнята відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що декларантом ТОВ «Формула» ОСОБА_1 було подано до митного оформлення ВМД № 20903000/6/009642 на товар - кутники паперові захисні, розрізані за певними розмірами для конкретного типу упаковки, призначені для забезпечення товарного вигляду країв продукції, не потребують додаткової обробки та порізки. У графі 33 декларації визначено код товару, згідно з УКТЗЕД - 4823905000, відповідно до якого ставка мита становить 0 %. Дана декларація була прийнята митним органом до оформлення, про що свідчить штамп «Під митним контролем». У зв'язку із сумнівами щодо правильності визначення декларантом коду товару, посадовими особами ВМО №3 м/п «Львів-вантажний» було направлено відповідні документи до відділу номенклатури та класифікації товарів. За результатами розгляду Львівською митницею було прийняте рішення про визначення коду товару № КТ-209-216-06. Відповідно до даного рішення, товар, що декларувався являє собою «кутники з багатошарового картону, що виготовлені шляхом згинання окремих смуг картону та додатково обклеєний папером, виготовленим з полівінілацетатом» та відповідає коду товару згідно з УКТЗЕД - 4823909000, ставка мита становить 10 %. Того ж дня позивачем була подана тимчасова ВМД № 209030006/6/009676, де у графі 33 зазначався той самий код товару - 4823905000, на яку посадовою особою митниці і була виписана картка відмови у митному оформленні № 209030006/6/00149 від 25.05.2006, оскільки декларантом невірно були заповнені графи 31,33 ВМД щодо опису та коду товару.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова заступника начальника Львівської митниці в справі про порушення митних правил № 0076/20900/06 від 06.06.2006, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 355 МК України, прийнята в межах повноважень та на підставі закону.

Даний висновок відповідає нормам матеріального права та обставинам справи.

Диспозиція ст. 355 МК України викладена наступним чином: « заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів».

Правопорушення ОСОБА_1 полягає у заявленні в митних деклараціях неправдивих відомостей, тобто зазначення недостовірних відомостей, які впливають на нарахування обов'язкових платежів (неправомірне звільнення від плати податків і зборів або зменшення їх розміру), а саме декларування скаржником товару за кодом УКТЗЕД 4823905000 із ставкою ввізного мита 0 %, що спричинило недобори податків і зборів в розмірі 6 582,64 грн.

Законом України «Про митний тариф України» передбачено, що до товарної позиції 4823 відноситься товар з різними ознаками. Назва товарної позиції 4823 звучить наступним чином: «Папір та картон, целюлозна вата і полотна з целюлозних волокон, інші, розрізані у певній формі (або розмірах); вироби з паперової маси, паперу, картону, целюлозної вати або полотен з целюлозних волокон, інші.» В даному випадку крапка комою означає розмежування товарів з різними ознаками, які об'єднані в одній товарній позиції чи підпозиції. Тобто, будь-які визначення у текстовому описі товарного угрупування номенклатури після крапки з комою не можуть застосовуватися до товарів, зазначених до крапки з комою. Отже, після крапки з комою починається новий опис іншого товару.

Відповідно до положень ст. 313 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача є безпідставними і тому обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.

Судді: