Постанова № 3495113, 05.03.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2009 року справа № 2а-408/09/2370

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мишенка В.В.,

при секретарі - Дубовій Ю.С.,

за участю представника позивача Старченко А.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у місті Черкаси про стягнення заборгованості в сумі 416042,83 грн.,

 ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду в Соснівському районі м. Черкаси (далі - позивач), звернулось до суду із позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України міста Черкаси (далі - відповідач), про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 416042,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що управління здійснювало виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання пенсіонерам, які отримали інвалідність на підприємствах країн СНД, а витрати по виплаті цих пенсій відповідачем не включені до відшкодування та не погашені. Сума витрат з виплати пенсій за період з 01.07.2007 року по 01.01.2009 року становить 15555,52 грн. Крім того позивачем у період з квітня 2008 року по грудень 2008 року, на виконання Постанови КМУ № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щомісячно здійснювались виплати особам згідно додатком, якими призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідач приймає щомісячні суми виплат основного розміру пенсій вказаних осіб та здійснює відповідну сплату, проте відмовляється від прийняття до заліку на відшкодування щомісячної державної адресної допомоги, яка сплачується згідно зазначеної постанови. Сума витрат з виплати щомісячної державної адресної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам які не мають право на пенсію, та інвалідам, у яких щомісячний розмір пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність згідно з постановою КМУ № 265 за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року становить 400487,31 грн. Загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 416042,83 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач свого представника до суду не направив, скерував заяву про розгляд справи без участі представника, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що завдана працівникові шкода за час існування СРСР, незалежно від того в якій республіці настав нещасний випадок на виробництві, відшкодовується підприємством, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, якою керується позивач, врегульовує лише питання пенсійного забезпечення громадян держав-учасниць СНД, але ніяким чином не регулює питання проведення взаєморозрахунків між страховими фондами в рамках однієї держави-учасниці, а тому в даному випадку вищевказана Угода до застосування не підлягає. Вказував, що відповідно до Порядку відшкодування витрат, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 року №5-4/4, проведення розрахунків здійснюється на централізованому рівні між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України та Пенсійним фондом України. Крім того, відповідач в своїх запереченнях просив суд врахувати строк позовної давності, встановлений ст. 99 КАС України. Окрім того відповідач зазначив, що відповідно до затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України і правління ФССНВВПЗ N 5-4/4 від 04.03.2003 року та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за N 376/7697 від 16.05.2003 року, Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасного випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не передбачено відшкодування виплат щомісячної державної адресної допомоги, яка зазначена в Постанові Кабінету Міністрів України № 265.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач відмовився прийняти до заліку витрати з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, заподіяного на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав по таким особам як ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4 за 2007 рік: за липень - 264,85 грн., серпень - 259,97 грн., за вересень - 259, 97 грн., за жовтень - 259,98 грн., за листопад - 259,98 грн., за грудень - 259,98 грн., всього на суму - 1564,73 грн.;

за 2008 рік: за січень - 259, 97 грн., лютий - 259,97 грн., березень - 259,97 грн., квітень - 259,93 грн., травень - 1686,35 грн., за червень - 1446,8 грн., липень - 1636,3 грн., серпень - 1636,3 грн., вересень - 1636,3 грн., жовтень - 1636,3 грн., листопад - 1636,3 грн., грудень - 1636,3 грн., всього на суму - 13990,79 грн.

Окрім того відповідач відмовився прийняти до заліку витрати з виплати щомісячної державної адресної допомоги згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 за травень 2008 року - 77630,71 грн., за червень 2008 року - 38512,59 грн., за липень 2008 року - 48100,31 грн., за серпень 2008 року - 49578,88 грн., за вересень 2008 року - 44411,27 грн., за жовтень - 47353,66 грн., за листопад 2008 року - 49657,20 грн., за грудень - 452242,69 грн., всього на суму - 400487,31 грн.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи і сторонами не оспорюються.

Положенням ч.2 п.5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", витрати, понесені Пенсійним Фондом України у зв'язку із виплатою пенсій, передбачених ст.26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Пункт 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачає, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Відшкодування таких витрат регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного, захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4. Як вказано в п.2 вказаного акту, Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно п. З Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а","в","г" статті 26, статей 37,38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 року №1094 .

Крім цього, суд зазначає, що згідно змісту Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. яка розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Згідно ст. 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. При цьому усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе Держава, що надає пенсійне забезпечення (ст. З Угоди). Стаття 5 Угоди встановлює, що Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, завданої працівникам внаслідок травмування на виробництві, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві.

Спільною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 р. №5-4\4 затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (Порядок), що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.

Пунктом 5 вищевказаного Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі Списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та Списку померлих осіб, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності та до 15 числа місяця наступного за звітним подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

Виходячи з аналізу вище вказаних законодавчих актів, суд приходить до висновку, що Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав-учасниць Угоди, також суд зазначає, що право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням трудових обов'язків.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Що ж до позовних вимог про стягнення виплаченої суми пенсії за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, то відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду та вказує, що відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного встановлюється річний строк з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав. Сума виплаченої пенсії не відшкодовувалася відповідачем більше року. А відтак, про порушення своїх прав позивач знав. Позивач не заявляв клопотань про поновлення строку звернення до адміністративного суду, причин не звернення до суду за період виплати пенсії з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року не навів.

Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

За наведених обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми витрат з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, заподіяного на підприємствах, розташованих на території країн СНД, слід задовольнити частково, а саме за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 13990,79 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення суми витрат з виплати щомісячної державної адресної допомоги в розмірі 400487,31 грн., суд вважає їх підлягаючими до задоволення виходячи з наступного.

Пунктами 1,2 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26.03.2008 року № 265 передбачено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох -120 відсотків, на трьох і більше -150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Пунктом 4 даної постанови визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Аналізуючи положення згаданого вище Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання суд приходить до висновку, що право Пенсійного фонду на відшкодування витрат виникає після призначення та виплати Пенсійним фондом пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які в силу ст.25 Закону № 1105 повинні здійснюватись Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду, а тому виплата щомісячної державної адресної допомоги також повинна відшкодовуватись за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійного захворювання.

Керуючись статтями 86, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси - задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України міста Черкаси (розрахунковий рахунок 37176009000142, УДК в Черкаській області м. Черкаси, МФО 854018, код 25874421) витрати з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, заподіяного на підприємствах, розташованих на території країн СНД за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 13990 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто грн. 79 коп.) та витрати з виплати щомісячної державної адресної допомоги в розмірі 400487 грн. (чотириста тисяч чотириста вісімдесят сім грн. 31 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси (розрахунковий рахунок 256053011732 в ОПЕРВ обласного управління ВАТ «Державний Ощадний банк» м. Черкаси, МФО 354507, код 21367650).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 10 березня 2009 року.