Постанова № 3485911, 24.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                             № К-5756/07                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2009р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                Брайка А. І.,

суддів                                     Голубєвої Г. К.,

                                               Маринчак Н. Є.,

                                               Нечитайла О. М.,

                                               Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Полтавської області від 21.09.2006р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. у справі № 17/129

за позовом Закритого акціонерного товариства “Лубнимеблі”

до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – Лічман Т. В.,

відповідача – не з’явились,

встановив:

      Закритим акціонерним товариством “Лубнимеблі” подано позовпро скасування податкових повідомлень-рішень Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції від 02.06.2006р. № 0002872301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів)  за березень 2006 року в розмірі 139002 грн. і № 0002882301/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 19107 грн., в т. ч. 17370 грн. основного платежу та 1737 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

      Постановою Господарського суду Полтавської області від 21.09.2006р., залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. у справі № 17/129 позовні вимоги задоволено.

      Судові рішення мотивовані тим, що акт відмови позивача від підпису акта перевірки відсутній; позивачем надані підтверджуючі документи щодо придбання пресів з метою їх подальшого використання у меблевому виробництві; договір купівлі-продажу виконаний обома його сторонами, податкова накладна наявна, кредиторська заборгованість погашена шляхом видачі кредитору простого векселя; позивачем подана податкова декларація з ПДВ за березень 2006 з від’ємним значенням 139002 грн., яке до бюджетного відшкодування не заявлено.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

      Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову та ухвалу – без змін, вважаючи їх постановленими відповідно до вимог законодавства.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.05.2006р. в результаті проведеної виїзної позапланової перевірки з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення суми податкового боргу за період з 01.03.2006р. по 31.03.2006 року відповідачем складено акт № 153/23-00275042 яким встановлено, що позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування у зв’язку з завищенням від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за березень 2006 року на суму 139002 грн. та заниженням, відповідно, такого позитивного значення на суму 17370 грн. в цей період при придбанні пресів гідравлічних на загальну суму 1012159 грн. 98 коп., в т. ч. ПДВ – 168693 грн. 34 коп.

      Крім того, відсутність обов’язкових документів, передбачених правилами бухгалтерського та податкового обліку, не свідчить про мету використання вказаних пресів в межах господарської діяльності.

      Додатково судами встановлено подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2006 року із зазначенням в ній від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом в розмірі 139002 грн. та зарахуванням цієї суми у зменшення податкового боргу з такого податку.

      Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції станом на березень 2006 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

      Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону).

      Для можливості врахування від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом звітного податкового періоду, розрахованої згідно вищевказаних положень (включаючи відповідні коригування згідно вимог п. 4.5. ст. 4 цього Закону), у зменшення суми податкового боргу минулих періодів визначальним в даному випадку є факт вірного формування складу податкових зобов’язань та податкового кредиту.

      За встановленими судами обставинами справи, 01.12.2005р. позивач уклав з ТОВ “Лаз-контракт СВ” договір № 12/02, за яким придбав шість гідравлічних пресів, розрахувався з постачальником шляхом видачі йому простого векселя, а останній на виконання договору та вимог законодавства видав податкову накладну, яка засвідчує факт придбання товару та право покупця на податковий кредит.

      Відповідно до ч. 3 п. 4.8. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” (у редакції чинній з 31.03.2005 року) для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов’язання з цього податку, крім податкових векселів.

      Отже, при отриманні податкової накладної за умови проведення розрахунку з продавцем шляхом видачі йому простого векселя у відповідному звітному податковому періоді в покупця товарів не виникає право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, зазначених в такій податковій накладній.            

      За вказаних обставин, зважаючи на порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову повністю.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232, 254 КАС України, суд, –

постановив:

      1. Касаційну скаргу Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити.     

      2. Скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 21.09.2006р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. у справі № 17/129 повністю.

      В задоволенні позову відмовити повністю.

      3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                         (підпис)                                  Брайко А. І.

Судді                                                         (підпис)                                Голубєва Г. К.

                                                        (підпис)                              Маринчак Н. Є.

(підпис)                           Нечитайло О. М.

(підпис)                               Федоров М. О.

Постанова складена у повному обсязі 27.03.2009р.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                             Міненко О. М.