Ухвала суду № 3485742, 17.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2009 року                                                                              № К-9029/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.                                                                                                                                       

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 року

та постанову господарського суду Харківської області від 19.02.2007 року

у справі№ АС-03/479-06 господарського суду Харківської області

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Новий Стиль»

доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:  

Постановою господарського суду Харківської області від 19.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 року, задоволено позовні вимоги ЗАТ «Новий Стиль» та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова                            № 0001662301/0 від 16.10.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за травень 2006 року на 70027 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач заперечень на касаційну скаргу суду не надав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідачем було проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ЗАТ «Новий Стиль» за період з 01.07.2005 року по          30.06.2006 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за травень-липень 2006 року, за результатами якої складено акт № 410/23-104/32565288 від 13.10.2006 року.

Вказаною перевіркою встановлено, що за травень 2006 року позивачем необґрунтовано збільшено суму бюджетного відшкодування на 70027 грн. Податкова інспекція зазначає, що в розрахунку бюджетного відшкодування за травень 2006 року залишок від’ємного значення квітня 2006 року, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками травня 2006 року, складається з сум рядків 22.2 та 26 податкової декларації за квітень 2006 року, в якій значення рядка 22.2 становить 2916074 грн., а рядка 26 – 70027 грн. При цьому відповідач вказує на те, що у податковій декларації за травень 2006 року від’ємне значення податку на додану вартість дорівнює 1094554 грн., а тому бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення квітня 2006 року, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у квітні 2006 року постачальникам таких товарів (послуг). Оскільки за даними перевіряючих у квітні 2006 року підприємством постачальникам були сплачені кошти в сумі 3362820 грн., тому бюджетному відшкодуванню підлягає лише сума, розрахована згідно підпункту 7.7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»  (далі – Закон № 168/97-ВР), тобто 2916074 грн. За висновком податкової інспекції,  бюджетному відшкодуванню за травень 2006 року не підлягає сума 70027 грн., яка є залишком від’ємного значення податку на додану вартість за попередні податкові періоди.

На підставі висновків зазначеного акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001662301/0 від 16.10.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 70027 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлений пунктом 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 вказаної статті Закону № 168/97-ВР передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено зарахування відповідних сум від’ємного значення податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що позивач правомірно включив до бюджетного відшкодування суму 70027 грн., яка є від’ємним значенням податку на додану вартість за попередні податкові періоди, а тому висновки відповідача в цій частині не відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, судами встановлено, що відповідачем не заперечується факт оплати постачальникам товарів коштів в попередньому податковому періоді, а також цей факт підтверджений наданими позивачем платіжними дорученнями, що залучені до матеріалів справи.

Отже, за таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 року та постанову господарського суду Харківської області від         19.02.2007 року у даній справітакими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі                    м. Харкова відхилити, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 року та постанову господарського суду Харківської області від         19.02.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                                                      Рибченко А.О.

Судді                                                                                    Брайко А.І.

                                   Голубєва Г.К.

                                   Маринчак Н.Є.

                                                                                               Федоров М.О.