Рішення № 34855118, 21.10.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 2/489/1746/13

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2013 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Український радіотехнічний інститут", третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені та компенсацію моральної шкоди,

встановив:

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Український радіотехнічний інститут» в якому просила стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку за несвоєчасно виплачену заробітну плату та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала в ДП «Український радіотехнічний інститут» з 27.07.2002 на різних посадах та була звільнена 31.12.2012. Але в порушення ст.116 КЗпП України на момент звільнення кінцевий розрахунок з нею проведено не було. Оскільки при звільненні не було сплачено заборгованість по заробітній платі, то просить суд стягнути з відповідача на підставах ст. 117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 16 627 грн. за період з 01.03.2012 по 20.05.2013 за строк затримки розрахунку 15 місяців, моральну шкоду 15000 грн. та втрату частини доходу у зв"язку з інфляцією.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вказав, що підприємство перебуває у процедурі банкрутства, не виплата розрахунку при звільненні відбулася через відсутність коштів. Вказав, що позивач знала про відсутність коштів, звільнилася з підприємства та продовжувала працювати за цивільно-правовою угодою.

Представник третьої особи в судовому засіданні не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 працювала на Державному підприємстві «Український радіотехнічний інститут» та була звільнена 31.12.2012. Але при звільненні ДП «Український радіотехнічний інститут» не було повністю проведено розрахунок та не було виплачену заробітну плату за період роботи.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.04.2013 було стягнуту з Державного підприємства «Український радіотехнічний інститут» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі з травня 2010 року по лютий 2012 року у розмірі 20 441,70 грн. (а. с. 2-3).

Обставини не здійснення розрахунку при звільненні встановлені рішенням суду, визнаються представником відповідача, а тому не підлягають доказуванню.

Згідно з ст.117 КЗпП України, у випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належної звільненому працівникові суми у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, заявлена позивачем становить 16 627 грн.

Вирішуючи питання про розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд враховує розяснення викладені у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно яких суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно з середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Розмір заборгованості ДП «Український радіотехнічний інститут» перед позивачем по невиплаченій заробітній платі, встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.04.2013, складає - 20 441,70 грн.

З наданої представником відповідача довідки про заборгованість із заробітної плати заборгованість за останні 12 місяців, а саме з 01 березня 2011 року до 29 лютого 2012 року складає 8455,95 грн. Середній заробіток - 704,66 грн.

Позивач просить стягнути середній заробіток за період з 01 березня 2012 по 31 травня 2013 року, тобто за 15 місяців.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 10 569 грн. 90 коп.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Враховуючи те, що індекс інфляції за вказаний позивачем період не перевищив поріг індексації в 101 відсоток, в т. ч. наростаючим підсумком, а також те, що позивачем не надано розрахунку втрат доходу у зв"язку з інфляцією, суд вважає, що в задоволенні вимог про стягнення компенсації втрати доходу у зв"язку зі зміною індексу споживчих цін належить відмовити.

Крім того, відповідно до положень ст. 23 ЦК України фізична особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п. 5 зазначеної вище Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В позовній заяві позивач просить стягнути моральну шкоду за не виплату йому заробітної плати та не проведення розрахунку при звільненні. В матеріалах справи міститься копія рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2013 року (а. с. 2-3) відповідно до якого на користь позивача з відповідача вже стягнуто компенсацію моральної шкоди в розмірі 500 грн. за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Таким чином, суд вважає, що вимоги про компенсацію моральної шкоди, яка заподіяна позивачу до березня 2013 року (час звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди) вже розглядалось судом, а тому суд може вирішувати питання компенсації моральної шкоди заподіяної після цієї дати.

Виходячи із засад розумності і справедливості, враховуючи стягнення судом при розгляді іншої справи компенсації моральної шкоди за затримку розрахунку при звільненні, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути компенсацію моральної шкоди в розмірі 300 грн.

Вимоги в частині негайного виконання рішення не підлягають задоволенню, оскільки воно можливе при стягненні заробітної плати, а позивач не стягує у цій справі заробітну плату.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 10, 60, 88, 212-214 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства "Український радіотехнічний інститут", третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені та компенсацію моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Український радіотехнічний інститут" (код ЄДРПОУ - 14308598) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 01.03.2012 по 31.05.2013 в сумі 10 569 (десять тисяч п"ятсот шістдесят дев"ять) грн. 90 коп., компенсацію моральної шкоди 300 грн., всього 10 869 грн. 90 коп.

В задоволенні вимог про стягнення компенсації втрати доходів з урахуванням індексу споживчих цін та інших вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Український радіотехнічний інститут" (код ЄДРПОУ - 14308598) на користь держави судовий збір 229,4 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Кокорєв