Ухвала суду № 34855062, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9364/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби України) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби України (правонаступник - державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби України) подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за червень 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 31.01.2013 року № 13/15.6-27/31681342, яким встановлені порушення позивачем норм п.185.1. ст.185, п.188.1. ст.188, п.198.1., п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198, п.200.4. ст.200, п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за червень 2012 року на суму 22 645 963,00 грн., порушення п.50.2 ст.50 Податкового кодексу України, порушення норм п.3 Розділу IV «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», що виявилось у не поданні додатку 2 (довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) до уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за червень 2012 року: №9053518202 від 05.09.2012 року, № 9076345886 від 04.12.2012 року.

На підставі акту відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 19.02.2013 року № 0000915626, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 22 645 963,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 5 661 490,75 грн.

Податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 19.02.2013 року № 0000915626 оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за результатами якого залишено без змін.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 200.7, 200.8 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 200.10, 200.11, 200.14 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Судом першої інстанції було вірно встановлено порушення відповідачем вимог п.200.10 ст.200 Кодексу щодо проведення протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, камеральної перевірки заявлених у ній даних.

Як вбачається з матеріалів справи, камеральна перевірка даних податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року повинна була бути проведена до 19 серпня 2012 року, а була проведена лише з 15.01.2013 року по 28.01.2013 року, тобто зі спливом понад чотирьох місяців з моменту закінчення граничного терміну проведення такої перевірки.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв'язку з допущеними відповідачем порушеннями вимог Податкового кодексу України, оскаржуваним рішенням позивача не тільки позбавлено належного йому бюджетного відшкодування, але й притягнуто до фінансової відповідальності - штрафу.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби України) залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 12.11.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.