Ухвала суду № 34855048, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10222/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «УкрПетролКонсалтинг» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УкрПетролКонсалтинг» до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник товариства з обмеженою відповідальністю «УкрПетролКонсалтинг» подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства позивача під час взаємовідносин з ТОВ «Леміш Груп» за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року.

За наслідками перевірки податковим органом було складено акт № 50/22.5-07/35591310 від 22 січня 2013 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо заниження податку на додану вартість за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року у загальній сумі 306 957,00 грн., а також п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо завищення валових витрат на загальну суму 1 534 786, 00 грн. та заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 383 696,00 грн.

На підставі акта перевірки було винесено податкове повідомлення рішення № 0000782205 від 11.02.2013 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 299 946 грн. 25 коп. та податкове повідомлення-рішення № 0000792205 від 11.02.2013 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 479 620 грн.

21.02.2013 року позивач подав до Державної податкової служби у м. Києві скаргу на акт і податкові повідомлення-рішення № 0000782205 від 11.02.2013 року та № 0000792205 від 11.02.2013 року.

24.02.2013 року рішенням Державної податкової служби у м. Києві акт № 50/22.5-07/35591310 від 22.01.2013 року та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0000782205 від 11.02.2013 року були залишені без змін. Одночасно, відповідно до вказаного рішення про результати розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення № 0000792205 від 11.02.2013 року було частково скасоване в частині штрафної санкції на суму 20 937 (двадцять тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 00 коп. та в частині донарахування основного платежу в сумі 83 750 (вісімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., у зв'язку з помилковим донарахуванням податкового зобов'язання по податку на прибуток за 4-й квартал 2009 року.

За результатами розгляду вказаної скарги ДПІ у Оболонському районі м. Києва 28.05.2013 року винесло податкове повідомлення-рішення № 0003922250, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 374 932 грн. 50 коп.

13.05.2013 року позивач подав до Міністерства доходів і зборів України повторну скаргу на акт № 50/22.5-07/35591310 від 22.01.2013 року та податкові повідомлення-рішення від 11.02.2013 року № 0000782205 та від 28.05.2013 року № 0003922250.

04.06.2013 року рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги податкові-повідомлення рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 11.02.2013 року № 0000782205 та від 28.05.2013 року № 0003922250 були залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач- ТОВ «УкрПетролКонсалтинг» отримував від контрагента- ТОВ «Леміш Груп» послуги щодо моніторингу цін на ринку нафтопродуктів України, аналізу ринку насосів для бензоколонок РФ, на підставі договору № 10/09-2009 від 01.10.2009 року про надання послуг з дослідження ринку та виписаних контрагентом рахунків-фактур по даному договору.

На виконання зазначеного договору, ТОВ «Леміш Груп» та ТОВ «УкрПетролКонсалтинг» були підписані акти виконаних робіт, які були надані до перевірки.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в ході перевірки не було надано методичних матеріалів (копій звітів з легальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгодженої теми дослідження, а саме моніторингу цін на ринку нафтопродуктів, тощо), які б підтверджували фактичне надання даних послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків (позивача).

В подальшому, на виконання таких договірних відносин, ТОВ «Леміш Груп» було виписано на адресу позивача ТОВ «УкрПетролКонсалтинг» податкові накладні, суми податку на додану вартість по яких у загальному розмірі 306 957,00 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, а також суми по господарських операціях із ТОВ «Леміш Груп» були включені позивачем до складу валових витрат перевіряємого періоду.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що контрагент позивача ТОВ «Леміш Груп» має стан - 9 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей).

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Леміш Груп» анульовано 11.04.2011 року по причині «не надання декларацій протягом року».

Відповідно до звітних документів ТОВ «Леміш Груп» за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року, засновником та директором вказаного підприємства є ОСОБА_3.

Судом першої інстанції було встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 24.01.2012 року по справі № 1 -2005/11 ОСОБА_3 (засновника та директора ТОВ «Леміш Груп») було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.

Враховуючи зазначене, за результатами перевірки позивача, відповідачем було встановлено завищення ТОВ «УкрПетролКонсалтинг» валових витрат на загальну суму 1 534 786,00 грн. та податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 239 957,00 грн. по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Леміш Груп», що здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, таке товариство не набуло цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Леміш Груп» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і валові витрати та податковий кредит.

Згідно п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом першої інстанції встановлено, що всі первинні документи по господарських операціях із ТОВ «Леміш Груп», зокрема договір, рахунки-фактури, акти приймання-передачі та податкові накладні від імені ТОВ «Леміш Груп» були укладені та підписані з порушенням вимог чинного законодавства, а саме укладені та підписані невповноваженою особою, відносно якої наявний вирок суду по кримінальній справі, та таку особу (ОСОБА_3 - засновника та директора ТОВ «Леміш Груп») було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, вчинене повторно).

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено: «…при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі...».

Як було встановлено вище, в матеріалах справи є наявним вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 24.01.2012 року у справі № 1-2005/11, яким ОСОБА_3 (засновника та директора ТОВ «Леміш Груп») було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є правомірними, а податкові повідомлення-рішення винесені обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «УкрПетролКонсалтинг» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 12.11.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.