Ухвала суду № 34854624, 29.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2034/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві згідно ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Комбінат громадського харчування «Новий Чернігів» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Комбінат громадського харчування «Новий Чернігів» до Державної податкової інспекції у м. Чернігів про визнання податкової консультації недійсною, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року в задоволення адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Комбінат громадського харчування «Новий Чернігів» до Державної податкової інспекції у м. Чернігів про визнання недійсною податкової консультації та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушеннями норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких вважає рішення суду першої інстанції законним та просить суд відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до відповідача листом №19 від 24.01.2013 р., в якому просив надати податкову консультацію щодо того, чи звільняється він, як платник єдиного податку, від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку за земельну ділянку, яка була передана йому у постійне користування.

Відповідач листом від 18.02.2013 року за № 2805/10/006 надав позивачу відповідь.

Позивач, вважаю вище вказану відповідь відповідача не обґрунтованою, повторно звернувся до відповідача листом №43 від 26.02.2013 р., в якому просив надати податкову консультацію щодо того, чи звільняється він, як власник нежитлових приміщень, платник єдиного податку, від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку за земельну ділянку, яка була передана йому у постійне користування.

Відповідач листом від 19.03.2013 р. за № 4510/10/06-007 надав позивачу відповідь - податкову консультацію, в якій, зокрема, було зазначено: «Відповідно до ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками плати за землю земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності (пп.4 п.297.1 ст.297 ПКУ).

Таким чином, юридичні особи - платники єдиного податку, що є власниками земельних ділянок або постійні землекористувачі, за земельні ділянки під будівлями (їх частинами), переданими іншим суб'єктам господарювання, з урахуванням прибудинкової території, повинні сплачувати земельний податок на загальних умовах за ставками, визначеними ПКУ, незалежно від виду діяльності, у тому числі надання в оренду нерухомого майна. У разі передачі в оренду частини будівлі земельний податок обчислюється пропорційно площі, яку передано у оренду».

Позивач, вважаючи, що така податкова консультація суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак і порушує його право на отримання інформації про практичне застосування окремих норм податкового законодавства, звернувся до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив про те, що податкова консультація не є нормативно - правовим актом та не створює і не припиняє права чи обов'язки платнику податків.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова консультація це - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

В свою чергу, відповідно до п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що вище вказаною нормою визначено право платника податків щодо можливості діяти певним чином, отримавши певну податкову консультацію, тобто встановлено право щодо застосування отриманої консультації, зі звільненням від відповідальності у випадку дій на підставі отриманої консультації. Проте, така податкова консультація не є обов'язковою до виконання та не породжує настання для платника податків будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки.

Слід також зауважити, що оскаржувана податкова консультація, яка надана відповідачем, не підпадає під предмет адміністративного позову, адже кваліфікуючою ознакою змісту такого, відповідно до положень ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, є юридична значущість для особи рішення суб'єкта владних повноважень, тобто безпосередня залежність виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи від такого рішення.

В даному випадку оскаржувана податкова консультація не має наведеної ознаки, оскільки не носить обов'язкового характеру, не породжує для позивача жодних правових наслідків та не порушує його прав, свобод і інтересів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що визнанню недійсності податкової консультації має передувати наявності чи відсутності порушеного такою консультацією права платника податку та суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

В контексті вище викладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що оскаржувана податкова консультація не створює і не припиняє права чи обов'язки позивача, а також не несе в собі управлінських функцій, а відтак і не порушує права, свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Комбінат громадського харчування «Новий Чернігів», - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.