Ухвала суду № 3485363, 01.04.2008, Апеляційний суд Житомирської області

Справа №11-180 Головуючий у І інстанції Мацький Є.М.

Категорія 289 ч.2, 198 Доповідач Гузовський О.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 квітня 2008 року м. Житомир

Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого Романова О.В.

суддів Гузовського О.Г., Захарчука С.В.

з участю прокурора Руденка В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2007 року, якими засуджено:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1н. уродженця с. Продубіївка Коростишівського району Житомирської області, українця, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого 15 серпня 2006 року Коростишівським районним судом по ст. 296 ч. 2, 185 ч.3 КК України до чотирьох років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, - за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ч. 1 ст.69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд змінити на тримання під вартою негайно в залі суду і строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 н., уродженця с. Щигліївка Коростишівського району Житомирської області, українця, освіта неповна середня, офіційно не працюючого, учня 12 класу вечірної школи м.Коростишіва, не одруженого, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого 15 серпня 2006 року Коростишівським районним судом по

ст. 296 ч. 2, 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.

- за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України на 2

роки 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд змінити на тримання під вартою негайно в залі суду і строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 н. уродженця с. Логанешті Котовського району Республіка Молдова, громадянина України, молдована, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_3,

- за ст.198 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням та іспитовим строком 1 рік.

На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_4:

- не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд залишено до набрання вироком законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 4066 грн.67 коп. з кожного заподіяної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області - код 25574601, банк УДК в Житомирській області МФО 811099, розрахунковий рахунок 35229005000096 по 111 грн.80 коп. понесених судових витрат за проведення експертизи.

Речові докази - заднє колесо від мотоцикла "Урал", сидіння від автомобіля "Москвич", одинадцять ключів, викрутку, плоскогубці, дві запальнички, що перебувають в камері зберігання речових доказів Коростишівського РВ УМВС - повернуто потерпілому ОСОБА_1

Згідно вироку, 16 січня 2006 року, близько 0 годин в с Продубіївка Коростишівського району Житомирської області неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, прийшли в двір домоволодіння потерпілого ОСОБА_1, яке розташоване по АДРЕСА_4. Знаходячись в даному дворі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підійшли до дерев'яного контейнера, зламали одну із його стінок і проникли в середину, де знаходився мотоцикл марки "Урал" зеленого кольору, вартістю 9000 гривень, власником якого являється потерпілий ОСОБА_1 Мотоцикл "Урал" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вивели за межі домоволодіння потерпілого, після чого даний транспортний засіб вони розібрали по запчастинах. Таким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незаконно заволоділи транспортним засобом чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 9000 гривень.

18 січня 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 збули запчастини з викраденого мотоцикла ОСОБА_4, проживаючому по АДРЕСА_5, який заздалегідь не обіцяно придбав майно, завідомо одержане злочинним шляхом. В подальшому ОСОБА_4, придбані ним запчастини поставив на свій мотоцикл та через деякий час обміняв мотоцикл невстановленому чоловіку на ім'я ОСОБА_8.

В апеляції потерпілий ОСОБА_1 стверджує, що по справі допущена неповнота - не допитано особу, якій були продані речі. На його думку, суд також віднісся поверхово до обрання засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 міри покарання. Крім того, вважає, що його відсутність по справі позбавила права належно відстоювати свої позовні вимоги, які стосувались і ушкодження автомобіля. Просить вирок скасувати, направити справу на новий досудовий розгляд у зв'язку з неповнотою проведеного розгляду справи.

Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_1 підтримавшого апеляцію, заперечення на апеляцію прокурора та засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст.365 КПК України, судова колегія апеляцію залишає без задоволння, а вирок суду без зміни з наступних підстав.

Вина засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та кваліфікація їх дій в апеляції не оспорююється. Що стосується покарання, то як зазначив суд, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, щиро розкаялись та активно сприяли розкриттю злочину, що є обставинами ром'якшуючими покарання.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 хоч і вчинили тяжкий умисний злочин, але будучи неповнолітніми, щиро розкаялись у вчиненому. Однак з врахуванням того, що вони негативно характеризуються, не працюють, збитки не відшкодували, що свідчить про їх певну суспільну небезпеку, суд прийшов до обгрунтованого висновку, що виправлення кожного з них потребує негайної ізоляції від суспільства і призначив їм покарання у вигляді позбавлення волі реально, але із застосуванням ч.1 ст.69 КК України. Додаткове покарання у вигляді конфіскації майна суд не застосував, оскільки вони на момент вчинення злочину були неповнолітніми, а таке покарання до неповнолітніх не застосовується.

ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості, також щиро розкаявся у вчиненому, по місцю проживання характеризуються позитивно. Обтяжуючих покарання обставин у ОСОБА_4 немає.

За таких обставин, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі і звільнив його від відбуття покарання з випробуванням та іспитовим строком, встановивши певні обмеження.

Відповідно до ст. 367 КПК України, серед інших, підставою для скасування або зміни судового рішення може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, на що посилається потерпілий в апеляції.

Разом з тим, ст.372 КПК України зазначає, що невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.

Перевіряючи відповідність призначеного засудженим покарання, судова колегія не знаходить підстав для його зміни та вважає, що воно в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.

Що стосується цивільного позову, то з врахуванням визнання засудженими позовних вимог, суд, пославшись на п. 1 ст.61 ЦПК України обґрунтовано їх задовольнив в повному обсязі, в якому був пред'явлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_1, у тому числі про відшкодування моральної шкоди.

А тому, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2007 року щодо засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - без зміни.