Ухвала суду № 34841256, 05.11.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3554/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Спеціалізоване бюро з довірчих операцій" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Спеціалізоване бюро з довірчих операцій" до Вінницька об'єднана податкова інспекція головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2013 року товариство з додатковою відповідальністю "Спеціалізоване бюро з довірчих операцій" (далі - ТДВ "СБДО", позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Представник позивача подав заяву, в якій повторно просив відкласти розгляд справи у зв'язку із хворобою. На підтвердження вказаний в заяві обставин представник подав листок непрацездатності АВ №101448 від 28.10.2013 р. Разом з цим, колегія суддів відхиляю клопотання позивача про відкладення розгляду справи, адже згідно із вказаним листком непрацездатності представник позивача повинен стати до роботи 01.11.2013р., в той час як справа була призначена до розгляду на 05.11.2013р.. Крім того, позивач не подав жодних доказів неможливості направлення іншого представника.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, в січні 2013 року посадовими особами відповідача проведено провів позапланову виїзну перевірку ТДВ "СБДО" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахувань суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальником товариством з обмеженою відповідальністю "Ейс контракшен менеджмент" (далі - ТОВ "Ейс контракшен менеджмент") за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 2284/22-02/20812131 від 05.07.2013 року.

В ході перевірки встановлені та зафіксовані в акті порушення позивачем вимог: п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого позивач завищив податковий кредит з податку на додану вартість (далі - ПДВ) всього в суму 20583 грн., а саме: за листопад 2011 року на суму ПДВ - 4583 грн. та за грудень 2011 року на суму ПДВ - 16000 грн.; п. 200.1, п. 200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 20583 грн., а саме: за листопад 2011 року на суму ПДВ - 4583 грн. та за грудень 2011 року на суму ПДВ - 16000 грн..

На підставі акта перевірки № 2284/2202/20812131 від 05.07.2013 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0003732202 від 22.07.2013 року яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 20583,00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні (фінансових) санкції в сумі 5146,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТДВ "СБДО", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими, а тому прийняте на їх підставі рішення є правомірним.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань з ПДВ за результатами господарських операцій з ТОВ "Ейс контракшен менеджмент".

Податковий орган вважає, що позивач провів документальне оформлення фінансово-господарських операцій із ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності ТДВ "СБДО". Тобто, дані операції не мали реального характеру, а відбувалось лише документування цих операцій.

Встановлено, що між ТДВ "СБДО" та ТОВ "Ейс контракшен менеджмент" про надання послуг укладено договір від 03.11.2011 року №5/11, відповідно до якого та додатку №1 за №5/11 від 03.11.2011 року, ТДВ "СБДО" (далі - Замовник) зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги, а ТОВ "Ейс контракшен менеджмент" (далі - виконавець) в порядку та умовах визначених цим договором Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступну послугу, надання в розпорядження спеціалістів, а саме: юристів, кадрових працівників, персонал для здійснення секретарських та інших подібних функцій, спеціалістів з комп'ютерної техніки.

На виконання умов договору надано акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні, платіжні доручення, відповідно до яких отримані послуги оплачені не в повному обсязі.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому нормами ч. 2 ст. 9 вказаного Закону встановлені вимоги до первинних документів. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджені первинні документи по взаємовідносинам ТДВ "СБДО" з контрагентом ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", вказують, що вони складені формально: акти приймання-передачі наданих послуг не містять чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконання робіт (послуг), обґрунтування вартості, прізвищ осіб, які безпосередньо виконували роботи (надавали послуги), способу вчинення дій. ТДВ "СБДО" не надало документи, з яких можливо чітко відстежити, що є результатом замовлених робіт (послуг), а також встановити, яким чином результати цих робіт (послуг) підприємство використало у власній господарській діяльності.

Крім того, згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88,. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Відповідно до протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_2, отриманого від 07.05.2012 року в м. Хмельницький. Відповідно до вказаного протоколу допиту гр. ОСОБА_2 повідомив, що в 2010 році на пропозицію невідомого йому чоловіка (імені якого не пам'ятає) за винагороду перереєстрував на своє ім'я ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", однак ніякої діяльності від імені даного підприємства ОСОБА_2 не здійснював, а лише інколи підписував первинні бухгалтерські документи, ключі доступу від клієнт банку даного підприємства передав невідомому чоловіку.

Колегія суддів звертає увагу, що будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, відповідальною за здійснення господарської операції.

Таким чином, оскільки фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом не було, первинні бухгалтерські документи, оригінали яких надавались позивачем під час проведення перевірки не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, суд з поміж вказаного також враховує, що згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Так, Верховний Суд України у постанові від 27 березня 2012 року (справа № 21-737во10) зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Відповідно акту №1699/228/36757122 від 17.05.2013 року, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Також, згідно з базою даних ІС "Податковий блок" встановлено розбіжність між задекларованим податковим кредитом ТДВ "СБДО" та податковим зобов'язаннями ТОВ "Ейс контракшен менеджмент" 20583,00 грн., а саме: за листопад 2011 року на суму ПДВ - 4583 грн. та за грудень 2011 року на суму ПДВ - 16000 грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Спеціалізоване бюро з довірчих операцій", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Ватаманюк Р.В.