Ухвала суду № 34841217, 23.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 р.Справа № 820/5061/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2013р. по справі № 820/5061/13-а

за позовом Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування", звернувся до суду з позовом в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.06.2013 року № 0001782200.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 р. позовні вимоги задоволено.

Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Державне підприємство "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, що не заперечується сторонами у справі.

На підставі направлення від 17.05.2013 р. № 839 та наказу від 17.05.2013 р. №740, фахівцем ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено виїзну позапланову документальну перевірку Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ "Солар" (податковий номер 30767287) за період 01.08.2012-31.08.2012, з ТОВ "Аркстоун" (податковий номер 34390731) за період 01.05.2012-31.05.2012 та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства. За наслідками зазначеної перевірки складено Акт №1854/22.2-05/00212630 від 18.05.2013 р. (а.с. 19-24).

Згідно висновків акту перевірки підприємством позивача порушено п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI, зі змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 3333 грн.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки, на підставі п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, подав свої заперечення від 30.05.2013р. № АДМ-05/511. За результатами розгляду заперечень позивача, відповідачем направлений лист від 05.06.2013 року (вих. № 5652/10/22.2-16), яким підтвердив встановлені під час перевірки порушення з боку позивача п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2013 р. за № 0001782200, згідно якого ДП "УКРДІПРОВАЖМАШ" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 4999,50 грн., з яких за основним платежем - 3333.00 грн., 166,50 грн. - за штрафними санкціями (а.с. 27).

Фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугувало те, що позивачем під час перевірки не надані первинні документи, що підтверджують взаємовідносини з TOB "Аркстоун".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності спірного податкового повідомлення - рішення, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ за травень 2012 року на суму 3333,00 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач мав господарські відносини з з ТОВ "Аркстоун" (податковий номер 34390731), а саме: між підприємствами укладено договір № 12.05.16 від 07.05.2012 р., згідно якого ТОВ "Аркстоун" зобов'язався здійснити "Розробку предпроектної пропозиції інноваційного інтерактивного пізнавально-дозвіллєвого кінокомплексу" для ДП "УКРДІПРОВАЖМАШ" (а.с. 10-12).

Відповідач в акті перевірки встановив, що позивачем отримано від контрагента - ТОВ "Аркстоун" послуги: за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000113 від 28.05.2012 р. на суму 16666,67 грн., в т.ч. ПДВ 3333,00 грн. Виконані контрагентом роботи за договором в подальшому використовувались в господарській діяльності позивача, оскільки до видів діяльності ДП "УКРДІПРОВАЖМАШ", зокрема, відносяться: виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології, надання послуг технічного консультування в цих сферах; технічні випробування та дослідження; будівництво будівель; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук; інші спеціалізовані будівельні роботи.

Інформація про види діяльності, які здійснювало ДП "УКРДІПРОВАЖМАШ" за період, що перевірявся відповідає відомостям, що містяться у довідках ЄДРПОУ, виданих підприємству (а.с. 30- 32).

Судовим розглядом встановлено, що у власності ТОВ ДП "УКРДІПРОВАЖМАШ" є офісне та виробниче обладнання, транспортні засоби. Середньооблікова кількість найманих працівників ДП "УКРДІПРОВАЖМАШ" складає 120 чоловік (осіб).

Отже, на підприємстві є в наявності всі необхідні матеріально-технічні умови для ведення господарської діяльності, а саме: персонал, основні фонди, виробничі активи, транспортні засоби тощо.

Відповідно до Акту № ОУ-0000113 від 28.05.2012 р. вказані роботи виконані Виконавцем (ТОВ "Аркстоун") за договором № 12.05.16 від 07.05.2012 р. та сплачені Замовником (ДП "УКРДІПРОВАЖМАШ") за договором своєчасно та в повному обсязі.

На підтвердження виконання робіт за даним договором позивачем до матеріалів справи надані: податкова накладна № 4 від 18.05.2012 р. на суму 14100,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 2350,00 грн.; податкова накладна № 7 від 28.05.2012 р., на суму 5900,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 983,00 грн. (а.с. 15-16).

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкового кредиту, відображених у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних у звітному періоді одержання - травні 2012 року.

На час складання податкових накладних ТОВ "Аркстоун" та ДП "УКРДІПРОВАЖМАШ" відповідно до Податкового Кодексу України мали статус платника податку на додану вартість, і як наслідок мали право на складання податкових накладних (ст.ст.180-188 Податкового Кодексу України). ТОВ "Аркстоун" зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 28769486 від 31.07.2006 р., ДП "УКРДІПРОВАЖМАШ" зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 200060624 від 24.07.1997 р. (а.с. 31).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень: від 18.05.2012 р. на суму 14100,00 грн. в т.ч. ПДВ 2350,00 грн. та від 29.05.2012 р. на суму 5900,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 983,00 грн. (а.с. 17-18).

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, документи про оплату товару вважаються доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем фактів включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ неналежно складених податкових накладних, які були складені особами, що не мають статусу платників ПДВ, не виявлено.

Доказів, які б доводили неправомірність поведінки позивача при укладанні договору № 12.05.16 від 07.05.2012 між ТОВ "Аркстоун" та ДП "УКРДІПРОВАЖМАШ", та відповідно невикористання позивачем у межах господарської діяльності товарів/робіт/послуг, отриманих від ТОВ "Аркстоун" за вказаним договором, відповідачем до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Зазначена вище господарська операція підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з ст.201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату зазначеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Податковим органом не виявлено порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Висновок про неправомірність наведених позивачем в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання по операціях з ТОВ "Аркстоун" за травень 2012 року, контролюючий орган обґрунтовує тим, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції (а.с. 23,71).

Проте колегія суддів не бере до уваги вищезазначене, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 201.10 статті 200 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З огляду на викладене, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем. У разі ж, зокрема, порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість.

Суд зазначає, що загальні правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 ПК України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом вказаної норми, із датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні та платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.

Такий висновок можна зробити на підставі аналізу положень абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 ПК України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість чітко передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної.

Крім того, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Виходячи із системного аналізу положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

За приписами пунктів 201.14, 201.15 статті 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Отже, зазначеними нормами Податкового кодексу України передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 у за № 1402/18697) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якій передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість в податковій декларації за травень 2012 року.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2013р. по справі № 820/5061/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б.