Ухвала суду № 34840141, 31.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9062/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еліс Транс Груп" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Еліс Транс Груп" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивая, Приватне підприємство "Еліс Транс Груп", звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання дій щодо проведення перевірки та складання Акту від 15.05.2013 р. за №1663/22.2/34691044 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Еліс Транс Груп» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 р.- 30.11.2012 р.» протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Приватного підприємства "Еліс Транс Груп" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС на підставі службового посвідчення та у відповідності до п.73.5 ст. 73 Податкового Кодексу України та п.4.4 Наказу, виданого ДПА України від 22.04.2011 № 236 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ПП «Еліс Транс Груп», щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 р.- 30.11.2012 р.» протиправними.

За результатами складено від 18.11.2012 р. за №4720/22-4/37881980 «про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Еліс Транс Груп» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 р.- 30.11.2012 р.» (надалі - акт).

Позивач вважає, що дії податкового органу які полягають у проведенні зустрічної звірки та складанні акту про неможливість її проведення, порушують законні права, свободи та інтереси ПП «Еліс Транс Груп», у зв'язку з чим звернувся до суду.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що відсутні порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту дій, які б порушували інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Так, відповідно до підпункту 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3. ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно з п.п.2, 3 Порядку про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (надалі по тексту - Порядок про проведення зустрічних звірок) зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п.4 Порядку про проведення зустрічних звірок орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що обов'язковою умовою проведення зустрічної звірки є направлення податковим органом платнику податків запиту про подання інформації та її документального підтвердження.

Відповідно до пп.4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено вихід на юридичну адресу позивача з метою вручення запиту від 28.03.2013 р. № 14837/10 щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 р.- 30.11.2012 р. Однак такий не виявилось можливим вручити у зв'язку із відсутністю позивача за податковою адресою.

Співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, не виключає можливості, в разі не підтвердження даних первинних бухгалтерських та інших документів, відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися суб'єктом господарювання щодо господарських відносин з платником податків та зборів, що мало місце в даному випадку, робити відповідні висновки в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки.

В порушення ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано доказів на підтвердження тих обставин, що позивач фактично знаходиться за податковою адресою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання дій щодо проведення перевірки та складання Акту від 15.05.2013 р. за №1663/22.2/34691044 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Еліс Транс Груп» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 р.- 30.11.2012 р. є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 2 cт.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України 1 встановлено інший порядок судового провадження.

Частина 1 ст. 17 КАС України визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно, дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо: по-перше, такі дії вчинені владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції і по-друге, оспорювані дії є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Оскаржуваний Акт не є нормативно-правовим чи актом індивідуальної дії, а лише фіксує факт правопорушення, не породжує для платника будь-яких юридичних наслідків, та не має правового значення у розумінні п.1 ч. 2 с. 17 КАС України.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав та обов'язків, їх зміни чи припинення.

Аналогічна позиція була викладено в ухвалі Вищого адмінітративного суду України від 08 лютого 2011 року у справі № К-8434/08 за позовом Дочірнього підприємства "Інгаз" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій неправомірними при розгляді касаційної скарги на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2008 року.

Разом з тим, в даному випадку відповідачем складено Акт від 15.05.2013 р. за №1663/22.2/34691044 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Еліс Транс Груп» є документом, який фіксує певні події, факти та обставини, які мали місце при проведенні перевірки позивача, зокрема неможливість проведення зустрічної звірки.

Крім того, ні судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не встановлено, що відповідачем було винесено будь-яке рішення, яке несе негативні наслідки для позивача та може бути оскаржене в судовому порядку

Зазначене є підставою для відмови у задоволенні позову

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відсутні порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту дій, які б порушували інтереси позивача.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еліс Транс Груп" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 05 листопада 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.