Постанова № 34839329, 06.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 листопада 2013 р. № 820/8189/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю: представника позивача - Марієна І.С.,

представника відповідача - Панаріна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України"

до Ректора ПВНЗ "Харківський інститут екології і соціального захисту" Коваленка О.М.

про визнання дій протиправними ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Ректора ПВНЗ "Харківський інститут екології і соціального захисту" Коваленка О.М., в якому просить суд визнати дії ректора, голови приймальної комісії ПВНЗ "Харківський інститут екології і соціального захисту" Коваленка О.М., що полягають у ненаданні відповіді на запит на інформацію Позивача та у ненаданні інформації на запит Позивача - протиправними.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 06.03.2013 року та 21.05.2013 р. повторно, управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки - підрозділ Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" направило розпоряднику інформації, ректору, голові приймальної комісії ПВПЗ «Харківський інститут екології і соціального захисту" Коваленко О.М. запит на інформацію в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", однак ні відповіді, ні жодного із запитуваних в запиті документів відповідачем надано не було, у зв'язку з чим, позивач вважає вказані дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" у відповідності до п.2.9 Витягу №2 до її Статуту має право запитувати та отримувати інформацію лише від державних навчальних закладів, крім того, інформація, яка міститься в окремих запитуваних документах є конфіденційною. Зазначив, що ПВНЗ "Харківський інститут екології і соціального захисту" внесено до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДБО), що забезпечує доступ до інформації.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.03.2013 року позивач, Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України", звернувся із письмовим запитом вих. № 142/1-13 до Ректора ПВНЗ "Харківський інститут екології і соціального захисту" Коваленка О.М. про надання належним чином завірених копій наступних документів: статуту ВНЗ, свідоцтва про реєстрацію ВНЗ, довідки про включення ВНЗ до Державного реєстру ВНЗ України з додатками, ліцензії ВНЗ та додатки до неї, довідки з ЄДРПОУ, правил прийому до ВНЗ у 2013 році, положення про приймальну комісію ВНЗ, наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ, плану роботи та графік засідань приймальної комісії ВНЗ, дислокації приміщень, які задіяні для підготовки та проведення прийому абітурієнтів до ВНЗ, встановлені квоти прийому до ВНЗ різних категорій осіб.

Також, зазначив, що Управління, як запитувач інформації, зобов'язується виконати всі зобов'язання, покладені на запитувача інформації Законом України "Про доступ до публічної інформації". Крім того, просив надати перепустки до ВНЗ на прізвища, закріплених представників від Комітету та Управління: а) Марієн Ігор Степанович; б) Тетерєва Марина Сергіївна; в) Шевчук Віта Олександрівна; г) Кузьмінчук Тетяна Миколаївна. Також, просив забезпечити розміщення на інформаційних ВНЗ стендах об'яв Управління та забезпечити запрошення представників від Комітету та Управління на засідання приймальної комісії, інші заходи, пов'язані з проведенням приймальної кампанії до ВНЗ.

Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи, встановлено, що відповідач отримав поштове відправлення 27.05.2013 року, однак відповіді по вказаному запиту надано не було.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо ненадання відповіді на інформаційний запит Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України", суд наголошує на такому.

Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень суб'єктів стосовно отримання інформації, врегульовані Конституцією України, Законами України "Про звернення громадян", "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" та відповідними спеціальними законами.

Закон України "Про інформацію" встановлює, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно ст. 1 вищевказаного Закону України, інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Суд зазначає, що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація визначається як відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків. На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник - ректор (ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про вищу освіту").

Виходячи з приписів п.2 ч.1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідач є розпорядником публічної інформації.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є, зокрема, запитувачі інформації, до яких належать фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, позивач, ВГО "Комітет конституційно-правового контролю України", належить до суб'єктів, які мають право запитувати інформацію в порядку, встановленому вказаним Законом.

Відповідно до п. 11.1 та п. 11.2 Статуту Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" за рішенням Голови Комітету можуть створюватись консультативно-дорадчі органи Комітету (Комісії, Центри, Ради, Управління, Палати т ін.). Консультативно-дорадчі органи діють на підставі положень про них, які затверджуються Головою Комітету.

Позивач у запиті на інформацію зазначив, що Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки є структурним підрозділом ВГО "Комітет конституційно-правового контролю України".

Згідно з п. 3.3. Положення про Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки - Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює заходи щодо забезпечення проведення юридичної експертизи документів, які Управління отримує від державних органів та закладів сфери освіти та науки за своїми запитами на інформацію.

Управління має право надсилати запити на інформацію та отримувати інформацію від державних органів та закладів освіти і науки, їх посадових та службових осіб (п. 4.3. Положення про Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки).

Відповідно до п. 5.3. вказаного Положення - начальник Управління та працівники Управління призначаються та звільняються з посади Головою Комітету.

Згідно з Наказом № 4/1-09 Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" від 04.02.2009 р. Снігир Тетяну Володимирівну призначено начальником Управління.

Пунктом 6.5 Положення про Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки визначено, що начальник Управління підписує запити на інформацію, скарги, звернення, тощо, візує та засвідчує документи в межах своїх повноважень.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки, як структурний підрозділ ВГО "Комітет конституційно-правового контролю України", є суб'єктом відносин у сфері доступу до публічної інформації.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як було встановлено судом, відповідь на інформаційний запит, у встановлений Законом строк, відповідачем надана не була.

Частиною 5 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.

Відповідач у встановлений строк не надав письмової відповіді на отриманий запит, чим порушив вимоги ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, та враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності дій щодо ненадання відповіді на інформаційний запит позивача, суд приходить до висновку, що вимоги Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" про визнання дій ректора, голови приймальної комісії ПВНЗ "Харківський інститут екології і соціального захисту" Коваленка О.М., що полягають у ненаданні відповіді на запит на інформацію Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" та у ненаданні інформації на запит Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" протиправними є обґрунтованими, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" до Ректора ПВНЗ "Харківський інститут екології і соціального захисту" Коваленка О.М. про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати дії ректора, голови приймальної комісії ПВНЗ "Харківський інститут екології і соціального захисту" Коваленка О.М., що полягають у ненаданні відповіді на запит на інформацію Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" та у ненаданні інформації на запит Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" - протиправними.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" (код ЄДРПОУ 35416341) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 34.41 грн. (тридцять чотири гривні 41 копійка).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 листопада 2013 року.

Суддя Д.В. Бездітко