Постанова № 34839176, 29.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2013 рокуСправа №827/2212/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,

при секретарі Паздеріної О.М.,

за участю: представника позивача старшого прокурора Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Зібрової І.В. (посвідчення №015198 від 13.02.2013 року, довіреність № 015198 від 13.02.2013 року); представника відповідача Дем'яненка В.Ю. (довіреність № ВТВ 301880 від 30.08.2013 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері до начальника Севастопольської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Тараканова Сергія Геннадійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити дії в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»,

встановив:

Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до начальника Севастопольської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Тараканова Сергія Геннадійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити дії в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Вказує, що 09.08.2013 року Севастопольським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері до Севастопольської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» було видано подання про усунення порушень законодавства у сфері земельних відносин за вих. №49-1305-вих.-13. Проте, 23.08.2013 року до Севастопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері надійшло повідомлення від відповідача про відхилення подання.

Просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру.

Ухвалою від 06 вересня 2013 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 06 вересня 2013 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що 09.08.2013 року Севастопольським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері до Севастопольської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» було видано подання про усунення порушень законодавства у сфері земельних відносин за вих. №49-1305-вих.-13. Проте, 23.08.2013 року до Севастопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері надійшло повідомлення від відповідача про відхилення подання.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що начальник Севастопольської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Тараканов С.Г. не є в розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень. Зокрема, вказує, що вимоги прокурору щодо розірвання господарських договорів є виключною компетенцією господарського суду. У зв'язку з чим вважає, що справу не належить розглядати в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частинами першою, другою статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду з адміністративними позовами. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру», прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Прокурор, виходячи з системного аналізу викладених правових норм, є суб'єктом владних повноважень та звернувся з адміністративним позовом у випадку, встановленому законом. Враховуючи викладене, предмет адміністративного позову, суд зазначає, що вказана справа належить підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено наступне: 05.08.2013 року Севастопольським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері було прийнято постанову про проведення перевірки з питань додержання вимог земельного законодавства України у Севастопольській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (а.с.9-10).

09.08.2013 року Севастопольським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері на адресу начальника Севастопольської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів» Тараканова С.Г. було видано в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» подання про усунення порушень вимог земельного вимог земельного законодавств України за вих. № 49-1305-вих. (а.с.11-15), а саме: розірвати договір № 1212/378 від 25.12.2012 року та додаткову угоду № 1 від 17.06.2013 року до договору № 1212/378 від 25.12.2012 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та Севастопольською філією ДП «Адміністрація морських портів України»; розірвати договір № 1304/111 24.04.2013 року та додаткову угоду № 1 від 17.06.2013 року до договору № 1304/111 від 24.04.2013 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та Севастопольською філією ДП «Адміністрація морських портів України»; розірвати договір № 1304/116 від 30.04.2013 року та додаткову угоду № 1 від 17.06.2013 року до договору № 1304/116 від 30.04.2013 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 та Севастопольською філією ДП «Адміністрація морських портів України»; розірвати договір № 1305/128 від 27.05.2013 року та додаткову угоду № 1 від 17.06.2013 року до договору № 1305/128 від 27.05.2013 року, укладений між ФОП ОСОБА_4 та Севастопольською філією ДП «Адміністрація морських портів України»; в строк до 20.08.2013 року вжити заходи щодо звільнення земельної ділянки морського транспорту, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, що використовується не за цільовим призначенням та право користування якої на підставі Державного акту серії 1-КМ № 005163 має виключно ДП «Севастопольський морський торговельний порт» шляхом звільнення від тимчасових споруд (торговельних павільйонів) та приведення території у первісний стан.

В період з 08.08.2013 року по 21.08.2013 року Державною інспекцією сільського господарства у м. Севастополі була проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства ДП СФ «Адміністрація морських портів України». За результатами перевірки було складено акт перевірки № 197 від 21.08.2013 року (а.с.56-63). Зоарема, перевіркою було встановлено, на момент перевірки частина земельної ділянки (земельна ділянка № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1, яка надана у постійне користування ДП «Севастопольський морський торговельний порт») використовується для розміщення торгівельних павільйонів. Згідно наданого плану території на вказаній земельній ділянці здійснюють діяльність 11 фізичних осіб: 1) ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність на ділянці площею 130,45 кв.м. (фактично на місцевості розташована мережа торгівельних павільйонів); 2) ФОП ОСОБА_3 ділянка площею 50 кв.м.; 3) ФОП ОСОБА_5 ділянка площею 20 кв.м.; 4) ФОП ОСОБА_2 ділянка площею 20 кв.м.; 5) ФОП ОСОБА_6 ділянка площею 26,6 кв.м.; 6) ФОП ОСОБА_7 ділянка площею 6 кв.м.; 7) ФОП ОСОБА_8 ділянка площею 8,5 кв.м.; ПАТ «Укрексімбанк» ділянка 4 кв.м.; 9)ФОФП ОСОБА_9 ділянка площею 21 кв.м.; 10) ПП «Вендинг Кволити» ділянка площею 2 кв.м.; 11) ФОП ОСОБА_4 ділянка площею 6 кв.м.. Всі зазначені земельні ділянки використовуються підприємцями для здійснення торгівельної діяльності (що відповідає коду 03-07 КВЦПЗ для будівництва та обслуговування будівель торгівлі). Таким чином частина земельної ділянки на АДРЕСА_1 загальною площею 361,5 кв.м. Крім того, частина земельної ділянки площею 1 185,74 кв.м., яки виділена для обслуговування будівель і споруд морського вокзалу та пасажирського причалу на території, що межує з пл. Нахімова також використовується всупереч цільовому призначенню, зокрема на вказані ділянці розміщений диско-бар «Порт клаб» (відповідає коду КВЦПЗ - 03.08 для розміщення об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування). Зазначена ділянка передана в оренду ТОВ «Інжир Бі Ті Л» на підставі договору оренди асфальтового мощення для організації концертів. Таким чином, частина земельної ділянки під зазначеними об'єктами загальною площею 1 547,24 кв.м. використовується СФ ДП «Адміністрація морських портів України» всупереч цільовому призначенню, що є порушення п. «А» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

23.08.2013 року за вих. № ЮС-375, Севастопольською філією ДП «Адміністрація морських портів України» на адресу Севастопольського прокурору з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері було направлено повідомлення про відмову у задоволенні подання (а.с.16-17).

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-КМ № 005165, ДП «Севастопольський морський торговельний порт» надано у постійне користування земельну ділянку, площею 0,5119 га, розташовану на АДРЕСА_1, для обслуговування будівель і споруд причалів з віднесенням цих земель до категорії земель морського транспорту (а.с.76-79).

25.12.2012 року між ДП «Севастопольський морський торговельний порт» (далі - Сторона-1) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - Сторона-2) було укладено договір № 1212/378 про співпрацю (далі - Договір № 1212/378) (а.с.64). Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Договору № 1212/378, метою даного договору є поліпшення якості обслуговування жителів Северної сторони м. Севастополя, а також надання додаткових послуг для осіб, що відпочивають та туристів, які знаходяться в місті. Згідно з п.п. 1.2 п. 1 Договору № 1212/378, для досягнення мети даного договору Сторона-1 надає Стороні-2 відповідно до наданої схеми 2 частини асфальтобетонного мощення (площею 67,51 кв.м та 62.94 кв.м.), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Сторони-1 (далі - майданчик), а Сторона-2 організує на вказаних майданчиках торговельні точки для реалізації продовольчих товарів неподакцизної групи, сплачуючи щомісяця Стороні-1 за надані майданчики протягом строки дії даного договору відповідно до розділу 3 даного договору.

01.01.2013 року між ДП «Севастопольський морський торговельний порт» (далі - Сторона-1) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - Сторона-2) було складено та підписано акт приймання-передачі об'єкта, відповідно до договору № 1212/378 (а.с.66).

17.06.2013 року між сторонами Договору № 1212/378, було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 1212/378 від 25.12.2012 року (а.с.65), відповідно до якої преамбулу договору було викладено у новій редакції, та замінено ДП «Севастопольський морський торговельний порт», на «ДП «Адміністрація морських портів України» в особі виконуючого обов'язки начальника Севастопольської філії ДП «Адміністрація морських портів України», замінені реквізити ДП «Севастопольський морський торговельний порт».

24.04.2013 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (далі - Сторона-1) та ДП «Севастопольський морський торговельний порт» (далі - Сторона-2) було укладено договір № 1304/111 (далі - Договір № 1304/111) (а.с.67-68). Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Договору № 1304/111, Сторона-2 надає, а Сторона-1 приймає частину асфальтобетонного мощення для розміщення торговельної точки (збірно-розбірного павільйону) продовольчих товарів неподакцизної групи, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 20,0 кв.м., та зобов'язується його зберігати та повернути у збереженні та у встановлені даним договором строки.

16.06.2013 року між ДП «Севастопольський морський торговельний порт» (далі - Сторона-1) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (далі - Сторона-2) було складено та підписано акт приймання-передачі об'єкта, відповідно до договору № 1304/111 (зворотній а.с.68).

17.06.2013 року між сторонами Договору № 1304/111, було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 1304/111 від 24.04.2013 року (а.с.69), відповідно до якої преамбулу договору було викладено у новій редакції, та замінено ДП «Севастопольський морський торговельний порт», на «ДП «Адміністрація морських портів України» в особі виконуючого обов'язки начальника Севастопольської філії ДП «Адміністрація морських портів України», замінені реквізити ДП «Севастопольський морський торговельний порт».

30.04.2013 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (далі - Сторона-1) та ДП «Севастопольський морський торговельний порт» (далі - Сторона-2) було укладено договір № 1304/116 (далі - Договір № 1304/116) (а.с.70-71). Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Договору № 1304/116, Сторона-2 надає, а Сторона-1 приймає частину (50 кв.м.) асфальтобетонного мощення для накопичування пасажирів та автотранспорту , розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення точки громадського харчування (збірно-розбірного павільйону), зобов'язується його зберігати та повернути у збереженні та у встановлені даним договором строки.

01.05.2013 року між ДП «Севастопольський морський торговельний порт» (далі - Сторона-1) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (далі - Сторона-2) було складено та підписано акт приймання-передачі об'єкта, відповідно до договору № 1304/116 (зворотній а.с.72).

17.06.2013 року між сторонами Договору № 1304/116, було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 1304/116 від 30.04.2013 року (а.с.72), відповідно до якої преамбулу договору було викладено у новій редакції, та замінено ДП «Севастопольський морський торговельний порт», на «ДП «Адміністрація морських портів України» в особі виконуючого обов'язки начальника Севастопольської філії ДП «Адміністрація морських портів України», замінені реквізити ДП «Севастопольський морський торговельний порт».

27.05.2013 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (далі - Сторона-1) та ДП «Севастопольський морський торговельний порт» (далі - Сторона-2) було укладено договір № 1305/128 (далі - Договір № 1305/128) (а.с.73-74). Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Договору № 1305/128, Сторона-2 надає, а Сторона-1 приймає частину асфальтобетонного мощення для розміщення торговельного об'єкту по продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 6,0 в.м., та зобов'язується його зберігати та повернути у збереженні та у встановлені даним договором строки.

27.05.2013 року між ДП «Севастопольський морський торговельний порт» (далі - Сторона-1) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (далі - Сторона-2) було складено та підписано акт приймання-передачі об'єкта, відповідно до договору № 1305/128 (зворотній а.с.75).

17.06.2013 року між сторонами Договору № 1305/128, було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 1305/128 від 27.05.2013 року (а.с.75), відповідно до якої преамбулу договору було викладено у новій редакції, та замінено ДП «Севастопольський морський торговельний порт», на «ДП «Адміністрація морських портів України» в особі виконуючого обов'язки начальника Севастопольської філії ДП «Адміністрація морських портів України», замінені реквізити ДП «Севастопольський морський торговельний порт».

Позовні вимоги про визнання протиправними дій начальника Севастопольської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Тараканова Сергія Геннадійовича щодо відхилення подання Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України від 09.08.2013 року з вих. №49-1305-вих.-13 підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789) встановлено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Відповідно до ст. 19 Закону № 1789, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ст. 20 Закону № 1789 при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право також: вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: 1) вносити подання; 2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; 3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 21 Закону № 1789, перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань. У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави. Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови. За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня приймає рішення про задоволення скарги та скасування постанови або про відмову у задоволенні скарги. Оскарження постанови до прокурора вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду, яке може бути здійснене нею протягом десяти днів з дня одержання рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги.

Оригінали витребуваних чи отриманих прокурором актів, документів та матеріалів мають бути повернуті відповідним особам після закінчення перевірки, крім випадків долучення їх до матеріалів кримінального провадження в порядку, передбаченому процесуальним законодавством. У разі необхідності до закінчення перевірки можуть бути повернуті копії зазначених документів.

Статтею 23 Закону № 1789 встановлено, що подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: 1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; 2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності; 3) відшкодування шкоди; 4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; 5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб. Подання може бути внесено Прем'єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об'єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям. Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів. У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо: 1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; 2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; 3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій. Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 Положення про Севастопольську філію ДП «Адміністрація морських портів України», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 31.05.2013 року № 337 (далі - Положення), Філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи. Філія здійснює від імені Підприємства частину господарської діяльності з урахуванням обмежень і вимог, встановлених внутрішніми актами Підприємства.

Згідно з п.п. 4.1 п. 4 Положення, Філія, для здійснення її діяльності згідно з цим Положенням, наділяється Підприємством майном, яке є частиною майна Підприємства і обліковується на окремому балансі Філії, який є складовою частиною загального (зведеного) балансу Підприємства.

Майно , що закріплене Підприємством за Філією, становлять оборотні та необоротні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається на окремому балансі Філії, який є складовою частиною загального (зведеного) балансу Підприємства (п.п. 4.2. п. 4 Положення).

Відповідно до п.п. 4.3 п. 4 Положення, майно, яким наділяється Філія, а також майно, отримане у результаті господарської діяльності Філії, є державною власністю. Філія користується та розпоряджається вказаними майном відповідно до вимог законодавства України, актів Уповноваженого органу управління, Статуту Підприємства та у межах повноважень, визначених цим Положенням та внутрішніми актами Підприємства.

Згідно з п.п. 4.4 п. 4 Положення, джерелами формування майна Філії є: майно, що передається Підприємством та іншими суб'єктами господарювання; доходи, одержані від реалізації товарів, робіт, послуг та інших видів господарської діяльності, у частині, що залишається у її розпорядженні; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством України порядку; інше джерела, не заборонені законодавством України.

Начальник Філії підпорядковується Голові Підприємства та діє на підставі цього Положення, яке затверджується Уповноваженим органом управління, довіреності на право вчинення дій, виданої Головою Підприємства, та внутрішніх актів Підприємства (п.п. 5.2 п. 5 Положення).

Судом встановлено, що фактично земельна ділянка, площею 0,5119 га, розташована на АДРЕСА_1, для обслуговування будівель і споруд причалів з віднесенням цих земель до категорії земель морського транспорту, яка надана ДП «Севастопольський морський торговельний порт» у постійне користування, використовується для розміщення торгівельних павільйонів для реалізації продовольчими товарами особами за договорами оренди.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994 року № 232/94-ВР (далі - Закон № 232) до складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського транспорту.

Відповідно до ст. 25 Закону № 232, до земель морського транспорту належать землі, надані в користування під: морські порти з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту; гідротехнічні споруди і засоби навігаційної обстановки, судноремонтні заводи, майстерні, бази, склади, радіоцентри, службові та культурно-побутові приміщення та інші споруди, що обслуговують морський транспорт. До земель морського транспорту не належать території, насипані або намиті в акваторії за кошти портів. Спорудження на підходах до портів (каналів), мостових, кабельних і повітряних переходів, водозабірних та інших об'єктів, а також спорудження радіосистем у зоні радіонавігаційних об'єктів погоджується з адміністрацією портів.

Статтею 26 Закону № 232 передбачено, що технічний нагляд за суднами та їх класифікація незалежно від форм власності судна і його власника здійснюються класифікаційним товариством, обраним за пропозицією судновласника та за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

До складу річкового транспорту входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту (ст. 27 Закону № 232).

З урахуванням вимог Закону України «Про транспорт» суд дійшов до висновку, що торговельні точки для реалізації товарів, організовані фізичними особами-підприємцями за договорами оренди частин земельної ділянки, на АДРЕСА_1, не є об'єктами портової інфраструктури та не забезпечують розвиток і роботу об'єктів морського транспорту, у зв'язку з чим подання Севастопольського прокурору з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері за вих. № 49-1305-вих. від 09.08.2013 року було видано цілком обґрунтовано.

З урахуванням вищевикладених нормативно-правових норм судом робиться висновок, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про прокуратуру» відхилив законне подання Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України від 09.08.2013 року з вих. №49-1305-вих.-13.

Позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльністі начальника Севастопольської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Тараканова Сергія Геннадійовича щодо невжиття заходів до усунення порушень, викладених у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 09.08.2013 року за вих. № 49-1305-вих.-13 та зобов'язання начальника Севастопольської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Тараканова Сергія Геннадійовича виконати додержання законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 09.08.2013 року за вих. № 49-1305-вих.-13 не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до акту повернення об'єкта - окремого індивідуально визначеного майна від 20.09.2013 року, ДП «Севастопольський морський торговельний порт» прийняло, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 передав об'єкт майна: частину асфальтобетонного мощення для накопичення пасажирів та автотранспорту (а.с.112).

Відповідно до акту повернення об'єкта 30.09.2013 року, ДП «Севастопольський морський торговельний порт» прийняло, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передала об'єкт майна: частину асфальтобетонного мощення для накопичення пасажирів та автотранспорту площею 67,51 кв.м. та 62,94 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.113).

Відповідно до акту повернення об'єкта 15.09.2013 року, ДП «Севастопольський морський торговельний порт» прийняло, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 передала об'єкт майна: частину асфальтобетонного мощення для розміщення торговельної точки площею 20,00 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.114).

Відповідно до акту повернення об'єкта 16.09.2013 року, ДП «Севастопольський морський торговельний порт» прийняло, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 передала об'єкт майна: частину асфальтобетонного мощення для розміщення торговельної точки площею 6,00 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.115).

Отже, судом встановлено, що в процесі розгляду даної адміністративної справи договори, укладені між вказаними фізичними особами-підприємцями з СФ ДП «Адміністрація морських портів України» було розірвано та об'єкти договорів оренди повернені СФ ДП «Адміністрація морських портів України», тобто фактично виконано подання позивача. Вчинені відповідачем дії свідчать про відсутність предмету позову щодо решти позовних вимог. Але, Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено процесуальних норм щодо закриття провадження або залишення позову без розгляду по справі з вказаних підстав. Тому, вказані вимоги підлягають розгляду по суті у загальному порядку з врахуванням обставин, встановлених судом.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

Постанова складена та підписана 04 листопада 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії начальника Севастопольської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Тараканова Сергія Геннадійовича щодо відхилення подання Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України від 09.08.2013 року з вих. №49-1305-вих.-13.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак