Постанова № 34838903, 11.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2013 року 810/3632/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

12 липня 2013 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" (далі - позивач) з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 1 березня 2013 р. № № 0000012202, 0000022202.

У судовому засіданні 16 жовтня 2013 р. представником відповідача було уточнено назву відповідача - Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів Київської області (далі - відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення від 1 березня 2013 р. № № 0000012202, 0000022202 відповідачем винесено протиправно, оскільки операції з поставки товарів між позивачем та його контрагентом приватним підприємством "Корпус-7" (далі - ПП "Корпус-7") мали реальний характер, що підтверджуються документально. Вважає, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит на підставі відповідних податкових накладних.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств - постачальників не підтверджено реальність здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарі (робіт, послуг) за липень 2012 р. по взаємовідносинах з контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю "Корпус-7" (т. 1, а.с. 22 - 30).

16 жовтня 2013 р. представниками сторін були подані суду клопотання, у яких вони просили розглянути справу у порядку письмового провадження (т. 2, а.с. 79 - 80).

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

11 травня 2005 р. позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Фастівської міської ради, як юридична особа, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ № 357809 та копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА № 808263 (т. 1, а.с. 78, 140).

23 січня 2013 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ПП "Корпус-7" за липень 2012 р., за результатами якої 30 січня 2013 р. складено акт перевірки № 37/2202-33534821 (далі - акт перевірки № 37/2202-33534821) (т. 1, а.с. 13-34).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

1) п. 201.1 ст. 201, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), які призвели до заниження підприємством у перевіряємому періоді податку на додану вартість у сумі 10 090 грн 00 коп. в т.ч. за липень 2012 р. на суму 10 090 грн 00 коп.;

2) п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 10 594 грн 00 коп. в тому числі за III квартал 2012 р. на суму 10 594 грн 00 коп.

1 березня 2013 р. на підставі названого акту перевірки № 37/2202-33534821 відповідачем було винесено податкові повідомлення - рішення № № 0000012202, 0000022202. Зокрема:

- податкове повідомлення - рішення № 0000012202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, услугах) на загальну суму 20 620 грн 50 коп., з якої за основним платежем - 10 090 грн 00 коп., за штрафними санкціями - 2522 грн 50 коп. (далі - податкове повідомлення - рішення № 0000012202) (т. 1, а.с. 11);

- податкове повідомлення - рішення № 0000022202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за участю іноземних інвесторів на загальну суму 13 242 грн 50 коп., з якої за основним платежем - 10 594 грн 00 коп., за штрафними санкціями - 2648 грн 50 коп. (далі - податкове повідомлення - рішення № 0000022202) (т. 1, а.с. 12).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Згідно з вимогами п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до вимог п. 85.8 ст. 85 ПК України посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як убачається з п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з вимогами п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з вимогами п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Як убачається з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Із аналізу положень ст. ст. 138 і 198 ПК України вбачається, що скористатися правом на формування валових витрат і податкового кредиту можливо лише при наявності первинних бухгалтерських документів, оформлених у відповідності до Закону. Відсутність таких документів зумовлює неможливість включення позивачем до складу валових витрат і податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними документами у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Згідно з вимогами п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до вимог п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як убачається з п. 201.12 ст. 201 ПК України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем було поставлено під сумнів фінансово - господарську діяльність позивача по взаємовідносинам з контрагентом ПП "Корпус-7". Зокрема, відповідач вважає, що мав місце фіктивний правочин.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим у зв'язку з наступним.

1 квітня 2010 р. між ПП "Корпус-7" (продавцем) та позивачем (покупцем) було укладено договір № 4 (далі - договір № 4) та додаткову угоду № 1 до нього (т. 1, а.с. 50 - 53).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 названого договору предметом договору була купівля - продажу та поставка витратних матеріалів для поліграфічного виробництва - надалі Товар.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 названого договору номенклатура та кількість товару визначені сторонами у додатку (рахунках, накладних, заявках), які є невід'ємною частиною даного договору.

Крім того, у тексті договору зазначалося, що його дія закінчувалася 31 грудня 2011 р., проте, п.п. 6.2 п. 6 цього договору було передбачено можливість його пролонгації на той же строк і на тих же умовах, якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору сторонами не було прийнято рішення про його розірвання.

Враховуючи, що сторонами не було надано доказів розірвання договору у 2011 р., суд дійшов висновку, що даний договір діяв протягом 2012 р.

На виконання договорів № 4 ПП "Корпус-7" було продано позивачу товар - матеріали для поліграфічного виробництва.

На підтвердження продажу ПП "Корпус-7" товару, передбаченого договорами № 4, позивачем було надано суду такі докази.

Зокрема:

1. Видаткові накладні, видані ПП "Корпус-7", від:

- 17 липня 2012 р. № РН - 000973 на загальну суму 48 900 грн 00 коп. (т. 1, а.с. 42);

- 31 липня 2012 р. № РН - 001068 на загальну суму 11 637 грн 00 коп. (т. 1, а.с. 43).

2. Податкові накладні, видані ПП "Корпус-7", від:

- 17 липня 2012 р. № 92 на загальну суму 48 900 грн 00 коп. (т. 1, а.с. 44);

- 31 липня 2012 р. № 126 на загальну суму 11 637 грн 00 коп. (т. 1, а.с. 45).

3. Рахунки - фактури, видані ПП "Корпус-7", від:

- 17 липня 2012 р. № СФ - 000964 на загальну суму 48 900 грн 00 коп. (т. 2, а.с. 40);

- 31 липня 2012 р. № СФ - 001042 на загальну суму 11 637 грн 00 коп. (т. 2, а.с. 43).

Перелічені документи підписані посадовою особою ПП "Корпус-7" і завірені печаткою цього товариства та свідчать, що ПП "Корпус-7" продав, а позивач купив плівку KORU різного найменування.

Факт оплати позивачем товару, купленого у ПП "Корпус-7", підтверджується платіжними дорученнями від 31 липня 2012 р. № 23206, на суму 24 450 грн 00 коп., від 15 та 21 серпня 2012 р. № № 23225, 23467 на суму 24 450 грн 00 коп., 2367 грн 01 коп. та від 1 березня 2012 р. № 21041 на суму 33 719 грн 99 коп. (т. 2, а.с. 41, 42, 44, 45).

Куплений позивачем товар (плівка KORU різного найменування) ним було використано для виготовлення іншого товару, який у подальшому було реалізовано ряду контрагентів. Зокрема, позивачем було виготовлено такий товар: "цветоделение", "ценник", "файл цветоделения", "цветоделение для производства заготовок".

Дана обставина підтверджується:

- довідками про рух матеріалів в товаристві позивача (т. 1, а.с. 185, т. 2, а.с. 4);

- відомостями приходу матеріалів (т. 1, а.с. 186, т. 2, а.с. 5,);

- відомостями списання запасу (т. 1, а.с. 187 - 203, т. 2, а.с. 6 - 8).

Виготовлений товар позивачем було реалізовано контрагентам: товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнівест Маркетинг" (далі - ТОВ "Компанія "Юнівест Маркетинг"), товариству з обмеженою відповідальністю "ЕФСИН" (далі - ТОВ "ЕФСИН"), приватному акціонерному товариству "Елопак - Фастів" (далі - ПАТ "Елопак - Фастів"), товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОДАКШН" (далі - ТОВ "ЄВРОПРОДАКШН").

I. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Компанія "Юнівест Маркетинг".

23 травня 2005 р. між ТОВ "Компанія "Юнівест Маркетинг" (замовником) та позивачем (виконавцем) було укладено договір на виконання додрукарських робіт № 0105-ЮП/ЮПП (далі - договір № 0105-ЮП/ЮПП) (т. 1, а.с. 141 - 147).

Згідно з п.п. 1 п. 1 названого договору виконавець взяв на себе зобов'язання по виконанню робіт, а замовник - зобов'язання прийняти та оплатити роботи згідно з додатками, завданнями та технічними умовами даного договору, що є невід'ємною частиною цього договору.

Перелік робіт, які є предметом цього договору, наведені у додатку № 1 до нього (т 1, а.с. 143).

Судом встановлено, що договір № 0105-ЮП/ЮПП був виконаний у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними актами надання послуг (виконання робіт) від:

- 31 серпня 2012 р. № 27/048668НВ01 на загальну суму 13 821 грн 40 коп. (т. 2, а.с. 20);

- 28 вересня 2012 р. № 27/049751НВ01 на загальну суму 4 838 грн 00 коп. (т. 1, а.с. 212);

- 11 жовтня 2012 р. № 27/050019НВ01 на загальну суму 5 880 грн 00 коп. (т. 1, а.с. 214);

- 30 квітня 2013 р. № 27/056762НВ01 на загальну суму 73 205 грн 00 коп. (т. 1, а.с. 234).

Перелічені акти підписані посадовою особою ТОВ "Компанія "Юнівест Маркетинг" та завірені печаткою цього товариства.

До того ж оплата ТОВ "Компанія "Юнівест Маркетинг" позивачу за надані послуги (виконані роботи) підтверджується банківськими виписками від 30 листопада, 27 вересня, 14 грудня 2012 р. та 31 травня 2013 р. (т. 1, а.с. 213, 215, 235 - 237, т. 2, а.с. 21).

II. Щодо контрагента ТОВ "ЕФСИН".

3 січня 2012 р. між ТОВ "ЕФСИН" (замовником) та позивачем (виконавцем) було укладено договір підряду на виконання робіт із виготовлення фотоформ та кольоропроб № 27/040762 (далі - договір № 27/040762) (т. 1, а.с. 144 - 146).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 названого договору виконавець у порядку та на умовах, визначених в цьому договорі та додатках до нього, за завданням замовника, яке значено в заявці, оформленій як додаток до договору, із використанням вихідних матеріалів замовника, зобов'язався виконати роботи щодо виготовлення фотоформ, кольороподілу (підготовка РDF - файлів згідно до вимог друкарні) та кольоропроб, а замовник взяв на себе зобов'язання у порядку та на умовах визначених у цьому договору прийняти та оплатити передбачені договором роботи.

Судом встановлено, що договір № 27/040762 був виконаний у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними актами надання послуг (виконання робіт) від:

- 31 липня 2012 р. № 27/046851НВ01 на загальну суму 28 630 грн 27 коп. (т. 1, а.с. 204);

- 31 серпня 2012 р. № 27/047783НВ01 на загальну суму 23 857 грн 80 коп. (т. 1, а.с. 205);

- 29 вересня 2012 р. № 27/049053НВ01 на загальну суму 4 384 грн 55 коп. (т. 1, а.с. 209);

- 31 жовтня 2012 р. № 27/050010НВ01 на загальну суму 3 339 грн 62 коп. (т. 1, а.с. 210);

- 31 листопада 2012 р. № 27/051123НВ01 на загальну суму 1 103 грн 03 коп. (т. 1, а.с. 216).

Перелічені акти підписані посадовою особою ТОВ "ЕФСИН" та завірені печаткою цього товариства.

До того ж оплата ТОВ "ЕФСИН" позивачу за надані послуги (виконані роботи) підтверджується банківськими виписками від 6 листопада, 17, 18, 19, 27 грудня 2012 р. (т. 1, а.с. 206, 207, 208, 211, 217).

III. Щодо контрагента ПАТ "Елопак - Фастів".

1 липня 2012 р. та 2 січня 2013 р. між ПАТ "Елопак - Фастів" (замовником) та позивачем було укладено 2 договори підряду на виконання робіт із виготовлення поліграфічної продукції № 27/046814 та № 27/053558 (далі - договір № 27/046814, № 27/053558) (т. 1, а.с. 155 - 157, 165 - 167).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 названих договорів, виконавець у порядку та на умовах визначених в цих договорах та додатках до нього, за завданням замовника, яке зазначене в заявках, оформлених як додатки до договору, із використанням вихідних матеріалів замовника, зобов'язався виконати кольороподіл плівок форматом 700x620 мм для виробництва заготовок Pure Pak та надати послуги з виговлення кольоропроб.

Судом встановлено, що договори № 27/046814 та № 27/053558 були виконані у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними актами надання послуг (виконання робіт) від:

- 31 серпня 2012 р. № 27/047784НВ01 на загальну суму 22 570 грн 88 коп. (т. 1, а.с. 245);

- 28 вересня 2012 р. № 27/048799НВ01 на загальну суму 17 903 грн 53 коп. (т. 2, а.с. 42);

- 29 грудня 2012 р. № 27/052111НВ01 на загальну суму 21 337 грн 36 коп. (т. 2, а.с. 9);

- 31 січня 2013 р. № 27/053518НВ01 на загальну суму 54 176 грн 18 коп. (т. 2, а.с. 12).

Перелічені акти підписані посадовою особою ПАТ "Елопак - Фастів" та завірені печаткою цього товариства.

До того ж оплата ПАТ "Елопак - Фастів" позивачу за надані послуги (виконані роботи) підтверджується банківськими виписками від 3, 30 жовтня 2012 р. та 11 січня 2013 р. (т. 2, а.с. 1, 3, 10 - 11).

IV. Щодо контрагента ТОВ "ЄВРОПРОДАКШН".

1 лютого 2013 р. між ТОВ "ЄВРОПРОДАКШН" (замовником) та позивачем (виконавцем) було укладено договір підряду на виконання робіт із виготовлення фотоформ та кольоропроб № 27/053866 (далі - договір № 27/053866) (т. 1, а.с. 175 - 178).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 названого договору виконавець у порядку та на умовах, визначених в цьому договорі та додатках до нього, за завданням замовника, яке значено в заявці, оформленій як додаток до договору, із використанням вихідних матеріалів замовника, зобов'язався виконати роботи щодо виготовлення фотоформ, кольороподілу (підготовка РDF - файлів згідно до вимог друкарні) та кольоропроб, а замовник взяв на себе зобов'язання у порядку та на умовах визначених у цьому договору прийняти та оплатити ці роботи.

Судом встановлено, що договір 27/053866 був виконаний у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними актом надання послуг (виконання робіт) від 9 квітня 2013 р. № 27/056021НВ01 на загальну суму 2 312 грн 50 коп. (т. 1, а.с. 232).

Названий акт підписаний посадовою особою ТОВ "ЄВРОПРОДАКШН" та завірений печаткою цього товариства.

До того ж оплата ТОВ "ЄВРОПРОДАКШН" позивачу за надані послуги (виконані роботи) підтверджується банківською випискою від 24 квітня 2013 р. (т. 1, а.с. 233).

Наведене свідчить, що укладанні п'ять договорів між позивачем та його контрагентами з ТОВ "Компанія "Юнівест Маркетинг", ТОВ "ЕФСИН", ПАТ "Елопак - Фастів", ТОВ "ЄВРОПРОДАКШН" були виконані.

Таким чином, реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП "Корпус-7" підтверджено документами, які були оформленні згідно вимог чинного законодавства і копії яких долучені до матеріалів даної справи.

Водночас, суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт перевірки ПП "Корпус-7" від 10 жовтня 2012 р. № 1649/22-34/32230129/89, складений ДПІ у Київському районі м. Одеси, оскільки, названий акт суду надано не було.

На підставі викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договору з ПП "Корпус-7" № 4 дійсно мало місце та було вчинено з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання позивачем договору з ПП "Корпус-7" № 4 призвело до зміни його майнового стану;

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору між позивачем та ПП «Корпус-7».

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на той факт, що під час судового розгляду відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірності своїх дій щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між позивачем та контрагентом ПП "Корпус-7", суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення № № 0000012202, 0000022202 протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 1 червня 2013 р. № № 0000012202, 0000022202.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" сплачений ним судовий збір у сумі 338 (триста тридцять вісім) грн 63 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.