Ухвала суду № 34818764, 08.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/932/13-ц Головуючий у І інстанції Мора О.М.Провадження № 22-ц/780/5637/13 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.Категорія 44 08.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

07 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Мережко М.В., Суханової Є.М.,

при секретарі: Антіпову Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа: Управління Держкомзему в Обухівському районі про визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Обухівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3, Григорівської сільської ради Обухівського району, третя особа: Управління Держкомзему у Обухівському районі про визнання недійсним рішення сільської ради та державного акту про право власності на землю, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником земельної ділянки, розміром 0,25 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Цю ділянку йому було виділено 16.03.1966 року рішенням правління колгоспу «Ленінський шлях», відповідно до якого йому надано дозвіл на будування будинку і користування земельною ділянкою розміром 0,25 га.

18 січня 1994 року рішенням виконкому Григорівської сільської ради йому було передано у приватну власність дві земельні ділянки розміром по 0,25 га. кожна, в тому числі і спірна ділянка. Однак, він не зміг вчасно отримати державний акт, тому що на той час не було потрібних бланків.

02 березня 2001 року Григорівська сільська рада прийняла рішення, яким відмінила рішення про передачу йому в приватну власність земельної ділянки. Лише 21 липня 2010 року суд виніс постанову, якою відновив його право на земельну ділянку і скасував рішення сільської ради.

Посилається на те, що за цей час, частину його земельної ділянки захопили його сусіди - ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Останні отримали дозвіл від сільської ради на оформлення права власності і отримали державний акт на право володіння земельною ділянкою серії ЯД №931808 виданого 12 листопада 2007 року, яка включила і частину його землі. Про існування цього державного акту він дізнався у 2012 році.

ОСОБА_3 успадкувала свою ділянку від свого батька. Розмір її ділянки на той час становив 0,15 га., а у державному акті він становить 0,179 га. Тобто, ділянка зросла на 0,03 га. Його земельна ділянка мала розмір 0,25 га., а на даний момент зменшилась до 0.22 га.

Просив суд визнати недійсним рішення Григорівської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; Визнати недійсним державний акт на право володіння земельною ділянкою серії ЯД №931808 виданий 12 листопада 2007 року.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2013 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконкому Григорівської сільської ради Обухівського району від 18 січня 1994 року ОСОБА_2 передано у приватну власність дві земельні ділянки для обслуговування будинку, а аткож для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га. кожна, без зазначення їх місця розташування чи адреси (а.с. 5).

Зазначене рішення було скасоване рішенням виконкому Григорівської сільської ради від 02 березня 2001 року, яке у свою чергу було скасоване рішенням сільської ради від 09 грудня 2010 року (а.с. 10).

Рішенням виконкому Григорівської сільської ради від 19 лютого 2002 року, ОСОБА_2 передано у власність дві земельні ділянки: площею 0,2363 га. по АДРЕСА_1 для обслуговування будинку та площею 0,2500 га. по АДРЕСА_3 для ведення особистого селянського господарства (а.с. 82). Технічну документацію на присадибну ділянку по АДРЕСА_1 позивач не виготовляв та державний акт на право власності не отримував.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №931808, виданого 12 листопада 2007 року, власником земельної ділянки площею 0,1789 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 є чоловік відповідачки - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вказаний державний акт виданий ОСОБА_4 на підставі рішення 9 сесії 5 скликання Григорівської сільської ради №9 від 08 червня 2007 року (а.с. 65).

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а його доводи не підтверджуються матеріалами справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки спір про межу між ділянками №НОМЕР_1 і №НОМЕР_2 існував тривалий час і починаючи з 2001 року був предметом розгляду органами влади та місцевого самоврядування, якими встановлено, що межі ділянки позивача не порушені (а.с. 45, 48, 49, 129).

Крім цього, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 грудня 2003 року, яке залишене без змін апеляційною і касаційною інстанціями, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відновлення меж земельної ділянки (а.с. 100, 101, 102).

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 20 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Григорівської сільської ради і ОСОБА_3 про повернення самовільно захопленої ділянки (а.с. 105, 106-108).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

З урахуванням наведеного суд зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: