Ухвала суду № 34814250, 23.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 р.Справа № 820/3325/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський автомобільний завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. по справі № 820/3325/13-а

за позовом Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Державного підприємства "Харківський автомобільний завод"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд стягнути з Державного підприємства "Харківський автомобільний завод" (далі про тексту - відповідач, ДП "ХАЗ") суму податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 279194, 02 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013 р. позовні вимоги задоволено.

Державне підприємство "Харківський автомобільний завод", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що згідно облікових карток, ДП "ХАЗ" має податковий борг перед Державним бюджетом України в загальній сумі 279194, 02 грн., який складається з сум заборгованості по земельному податку та пені.

Як вбачається з матеріалів справи ДП "ХАЗ" відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) № 9002458409 від 31.01.2012 р. в які задекларувало до сплати земельного податку щомісячно по 84234, 98 грн. з червня 2012 року по листопад 2012 року та 84235, 01 грн. у грудні 2012 року.

Підприємством задекларовану до сплати суму податку сплачено лише в сумі 329234, 97 грн., а саме:

- 31.07.2012 р. погашено недоїмки на суму 84234, 98 грн. (платіжне доручення № 492);

- 30.08.2012 р. сплата у сумі 85000, 00 грн. (платіжне доручення № 808);

- 24.09.2012 р. погашено недоїмки в сумі 10000, 00 грн. (платіжне доручення № 907);

- 24.09.2012 р. відповідачем сплачено 33000, 00 грн. (платіжне доручення №906);

- 25.09.2012 р. в рахунок погашення недоїмки перераховано 7000, 00 грн. (платіжне доручення № 915);

- 28.09.2012 р. погашено недоїмки на суму 35000, 00 грн. (платіжне доручення № 915);

- 24.10.2012 р. сплачено 30000,00 грн. (платіжне доручення № 936);

- 26.10.2012 р. погашено недоїмки у сумі 15000, 00 грн. (платіжне доручення № 937);

- 30.10.2012 р. в рахунок погашення недоїмки перераховано 20000, 00 грн. (платіжне доручення № 939);

- 30.11.2012 р. відповідачем перераховано 9999, 99 грн. недоїмки (платіжне доручення № 968), що підтверджується обліковою карткою платника, розрахунком заборгованості по платежам до бюджету.

Матеріалами справи встановлено, що в автоматичному порядку відповідачу нарахована пеня у розмірі 18784, 11 грн. за несвоєчасну сплату земельного податку.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що Західною МДПІ з метою погашення податкового боргу ДП "ХАЗ" сформована податкова вимога від 03.02.2012 р. № 35, яка вручена відповідачу 08.02.2012 р. на суму 1394252, 37 грн., про що свідчать копія корінця податкової вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Тому, податкові зобов'язання платника податків - відповідача, вважаються узгодженими та набули статусу податкового боргу за поданою відповідачем та не сплаченою у повному обсязі податковою декларацією.

Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

За пунктом 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5. ст. 129 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом (п. 131.2. ст. 131 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий кодекс України не містить норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни суми податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі зміни суми податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги щодо стягнення податкового боргу по земельному податку є обґрунтованими.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський автомобільний завод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. по справі № 820/3325/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.