Ухвала суду № 3481418, 19.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-10158/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“19” березня 2009 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову господарського суду Полтавської області від 01 грудня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарськогосуду від 28 березня 2007року

у справі № 3/248

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Присадки“(надалі ТОВ „НВП „Присадки“)

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У жовтні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.11.2006р., поставлено питання про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 14.07.2006р. №0000883510/0/1773 та від 22.09.2006р. №0000883510/1/2298.

Позовні вимоги мотивовано тим, що донарахування земельного податку є безпідставним. Цільови призначення земельної ділянки, належної підприємству протягом 2005р. не змінювалось. Згідно державного акта на право власності на землю вказана земельна ділянка відноситься до земель промисловості, на ній розташована адміністративна будівля, що повністю відповідає вимогам та визначенню земель промисловості. За таких обставин позивач вважає неправомірним та необґрунтованим посилання податкового органу в акті перевірки на порушення підприємством ст.14 Закону України „Про плату за землю“, п.„д“ ч.1 ст.96, ст.195 Земельного кодексу України як на підставу перерахунку податкових зобовязань зі зплати земельного податку.

Постановою господарського суду Полтавської області від 01 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалоюКиївського міжобласного апеляційного господарськогосуду від 28 березня 2007року, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 14.07.2006р. №0000883510/0/1773 та від 22.09.2006р. №0000883510/1/2298. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40грн. судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що податковим органом було самостійно віднесено земельну ділянку позивача за функціональним використанням до земель комерційного використання, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Отже, судами встановлено, що нарахування позивачу зобов зі сплати земельного податку були здійснені за відсутності документів які б підтвердили правомірність віднесення вищевказаної земельної ділянки за функціональним призначенням до земель комерційного використання.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій Кременчуцька ОДПІ звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В касаційній скарзі скаржник вказує, що позивач використовує частину належної йому земельної ділянки не за функціональним використанням, а з комерційними цілями, а тому під час перевірки встановлено заниження розміру земельного податку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

13.12.2001 року Кременчуцька міська рада видала ТОВ „НВП „Присадки“ Державний акт на право власності на землю № 1-А, який засвідчив передачу у власність позивачу земельної ділянки площею 2791 м2, що знаходиться в м. Кременчук по вул. Свіштовській, 11 (а.с.58-59). В Державному акті на право власності на землю було зазначено, що цільове призначення земельної ділянки по вул. Свіштовській, 11 - землі промисловості.

Контролюючим органом була здійснена планова виїзна перевірка ТОВ „НВП „Присадки“ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., за результатами якої було складено акт від 06.07.2006року №377/23-120/13932946.

За висновками даного акту, перевіркою встановлені порушення позивачем ст. 14 Закону України „Про плату за землю“, в результаті чого занижено нарахування та сплату земельного податку в 2005 році на 485,12грн..

За наслідками проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення рішення №0000883510/0/1773 від 14.07.2006р., яким ТОВ „НВП „Присадки“ визначено суму податкового зобовязання з земельного податку у розмірі 727,64грн., в т.ч. 485,12грн. основний платіж та 242,52грн. - штрафні (фінансові) санкції. В порядку процедури апеляційного узгодження прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2006р. №0000883510/1/2298 у якому сума зобовязання залишилась незмінною.

Стаття 2 Закону України „Про плату за землю“ визначає, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про плату за землю“ від 03.07.1992 року, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Статтею 14 Закону України „Про плату за землю“ визначається, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Обчислення розрахунку земельного податку проводиться відповідно до Порядку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 26.10.2001 року №434 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.11.2001 року за №963/6154. 18/15/21/11, зареєстрованого в Мінюсті України 05.04.2006 року № 388/12262, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, враховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Органом повноважним відносити землі до категорії земель за функціональним використанням є відповідні органи Державного комітету по земельних ресурсам України.

Встановлюючи в акті перевірки, що земельна ділянка по вул. Свіштовській, 11 в м. Кременчук відноситься до земель комерційного використання, Кременчуцька ОДПІ визначала саме її функціональне використання. На думку Кременчуцької ОДПІ зміна функціонального використання цієї земельної ділянки, призводила до зміни розміру земельного податку.

Кременчуцька ОДПІ вважаючи, що оскільки вищезазначена земельна ділянка, за функціональним використанням відноситься до земель комерційного використання звернулася з запитом від 08.06.2006 року № 14898/10 до Кременчуцького міського управління земельних ресурсів про надання інформації відносно грошової оцінки земельних ділянок. У відповідь на запит Кременчуцької ОДПІ Кременчуцьке міське управління земельних ресурсів надало Довідку від 26.06.2006 року № 01-13/1389 про те, що нормативна грошова оцінка 1 м2 земельної ділянки комерційного використання по вул. Свіштовській, 11 в м. Кременчуці складає 92,70грн., на підставі якої Кременчуцька ОДПІ перерахувала розмір податку на землю, що на її думку мав би бути сплачений позивачем (розрахунок на а.с.81).

В матеріалах справи відсутні будь-які інші документи, які прямо підтверджували б віднесення земельної ділянки по вул. Свіштовській, 11 в м Кременчук за функціональним використанням до земель комерційного використання.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшлм правомірного висновку, що віднесення податковим органом земельної ділянки позивача за функціональним використанням до земель комерційного використання, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України „Про державну податкову службу в Україні“ від 04.12.1990 року та іншими нормативно-правовими актами не надано повноважень органам державної податкової служби на віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 01 грудня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарськогосуду від 28 березня 2007року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.