Ухвала суду № 3481402, 12.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-15386/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“12” березня2009року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Нечитайла О.М., Степашка О.І., Усенко Є.А.

при секретарі Прудкій О.В.

за участю представника відповідача: Євтіч І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва

на постанову Господарського суду м.Києва від 29 січня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2007 року

у справі № 11/186-46/273-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротек» (надалі ТОВ «Євротек»)

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва(надалі ДПІу Соломянському районі м.Києва)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У травні 2005 року позивач звернувся до Господарського судум.Києва з позовом про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Соломянському районі м.Києва №000017/2303/0 від 28.02.2005р. та №0000172303/1 від 16.05.2005р..

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що контролюючим органом було неправомірно нараховано податкові зобовязання з податку на додану вартість, оскільки у перевірений період ТОВ «Євротек» здійснювало придбання товарів та послуг для подальшого використання у власній господарській діяльності, що узгоджується із вимогами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач зазначає, що висновок контролюючого органу про порушення ТОВ «Євротек»п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним.

Справа неодноразово переглядалась судовими інстанціями.

Постановою Господарського суду м.Києва від 29 січня 2007р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2007р., позовні вимоги ТОВ «Євротек»було задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Соломянському районі м.Києва №000017/2303/0 від 28.02.2005р. та №0000172303/1 від 16.05.2005р.. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 85,00грн. державного мита та 118,00грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що акт перевірки не містить чіткого розрахунку суми податкового зобовязання позивача як платника податку на додану вартість (надалі ПДВ), що визначені оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями. Відповідно до п.п.3.2.4 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є обєктом оподаткування операції з обігу валютних цінностей. Отже, за висновком суду, відображення в показниках скоригованого валового доходу доходів від операцій з валютними цінностями та борговими зобовязаннями у вигляді коштів від продажу іноземної валюти та різниці за результатами перерахунку на останній робочій день звітного періоду іноземної валюти не впливають на обсяги та правомірність формування податкового кредиту позивача.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України звернувся відповідач, яким у касаційній скарзі із посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, поставлено питання про скасування постанови Господарського суду м.Києва від 29 січня 2007 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2007 року і прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено планову документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.1999р. по 01.07.2004р., про що складено акт №16/23-311/21527547 від 28.02.2005р..

Висновками вказаного акту перевірки вказано на порушення підприємством п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, включення до складу валових витрат суми, які не повязані з господарською діяльністю ТОВ «Євротек», оскільки від такої діяльності підприємство не отримувало доходу.

На підставі вказаних висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №000017/2303/0 від 28.02.2005р., яким визначено податкове зобовязання з ПДВ у сумі 13547,00грн. у т.ч. 9031,00грн. основного платежу та 4516,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В порядку процедури апеляційного узгодження, за результатами розгляду первинної скарги, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №000017/2303/1 від 16.05.2005р., яким сума податкового зобовязання залишилась незмінною.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2002р. позивач уклав контракт з фірмою «EurotechFundingLLC» №Е-2108 від 10.07.2002р. на поставку обладнання мобільного звязку, за умовами якого позивачем в порядку попередньої оплати була перерахована валюта, однак фірма «EurotechFundingLLC» умови контракту не виконала, обладнання не поставила, а повернула грошові кошти позивачеві.

Пунктом 1.32ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N168/97-ВР в редакції, яка діяла на час правовідносин, які перевірялись ДПІ, встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, витрати, які були включені позивачем до валових витрат виробництва, повязані зі сплатою орендної плати та утриманням офісу. Та обставина, що позивач у перевіряємому періоді не отримував доходів свідчить про збитковість його діяльності, та не є підставою для визначення витрачених підприємством коштів такими, що не відносяться до валових витрат підприємства.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційнійскарзіне вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м.Києва від 29 січня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.