Ухвала суду № 3481399, 24.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-19351/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“24” березня2009року                                                                                               м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів:  Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Нечитайла О.М., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

на постанову господарського суду Донецької областівід 21 травня2007р. та ухвалу Донецькогоапеляційного адміністративногосуду від 03 вересня2007р.

у справі  №41/327а(22-а-1672/07)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські промислові ресурси“,

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька,

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

В квітні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 15.05.2007р., поставлено питання  про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Донецьку від 01.03.2005р. №0000362342/0/263/23-111-30415558/1609/10 в частині нарахування податку на додану вартість в розмірі 3991,15грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2717,57грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковий орган при проведенні перевірки дійшов помилкового висновку про порушення ТОВ „Українсько-промислові ресурси“ п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість“, оскільки податок на додану вартість було нараховано по витратам на обслуговування автомобілей, які відносяться до валових витрат у відповідних періодах.

Постановою господарського суду Донецької області від 21 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалоюДонецькогоапеляційного адміністративногосуду від 03 вересня2007р.,позовні вимоги було задоволено.

Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, щосудовим рішенням, яке набрало законної сили, у справі №41/98 встановлено, що витрати на паливно-мастильні матеріали і запчастини, ремонт та обслуговування автомобілів правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат підприємства у періоди : березень 2003р., червень 2003р., липень 2003р., серпень 2003р., грудень 2003р., березень 2004р., квітень 2004р, червень 2004р.. Отже, суди дійшли висновку безпідставність та необґрунтованість твердження податкового органу про порушення позивачем  п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість“, оскільки витрати на паливно-мастильні матеріали і запчастини, та витрати на проведення експертизи повинні відноситись до складу валових витрат підприємства.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

В період з 09.12.2004р. по 27.02.2005р. контролюючим органом була проведена комплексна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003р. по 30.06.2004р., про що складено акт №443/23-111-1/30415558 від 28.02.2005р..

За результатами перевірки, зокрема, зроблені висновки про порушення позивачем п.п. 7.2.6, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість“, а саме заниження податку на додану вартість загальну суму 6336,00грн., у т.ч. у лютому 2003р. - на суму ПДВ 1132,00грн., у березні 2003р. – 283,00грн., у червні 2003р. – 1061,00грн., у липні 2003р. – 542,00грн., у серпні 2003р. – 517,00грн., у грудні 2003р. – 213,00грн., у березні 2004р. – 1212,00грн., у квітні 2004р. – 573,00грн., у травні 2004р. – 134,00грн., у червні 2004р. – 669,00грн..

На підставі висновків акта перевірки податковим повідомленням-рішенням №0000362342/0/264/23-111/30415558/1609/10 від 01.03.2005р., визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 10226,00грн., в т.ч. основного платежу - 6336,00грн., 3890,00грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Предметом оспорювання в даній справі є спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування податку на додану вартість в розмірі 3991,15грн., та штрафних санкцій в сумі 2717,57грн..

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування податку на додану вартість стали наслідком висновків відповідача про порушенням ТОВ „Українські промислові ресурси“ п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість“, а саме неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ за придбані товари (робота, послуги), вартість яких відноситься до складу валових витрат. Так, в ході перевірки встановлено віднесення позивачем до валових витрат понесені витрати по операціям між позивачем та ТД „Золотий гепард“ та ТОВ „Ріво Моторе“, що обумовило висновки про неправомірне віднесення до складу податкового кредиту ПДВ у зв’язку з придбанням відповідних товарів (робіт, послуг), підтверджених наступними податковими накладними: у березні 2003р. - №435 від 14.03.2003р., у червні 2003р. - №26616 від 24.06.2003р., у липні 2003р. - №28378 від 09.07.2003р., у серпні 2003р. - №32298 від 06.08.2003р., у грудні 2003р. - №74648 від 03.12.2003p., у березні 2004р. - №477 від 02.03.2004р., №294 від 09.03.2004р., №365 від 25.03.2003р., №92525 від 16.03.2004р., у квітні 2004р. - №760 від 02.04.2004р., №94556 від 02.04.2004р., у червні 2004р. - №2283 від 26.06.2004р..

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, правомірність та обґрунтованість віднесення витрат ТОВ „Українські промислові ресурси“, визначених серед інших i вищевказаними податковими накладними, до складу валових витрат відповідних періодів було предметом розгляду справи №41/98а за позовом ТОВ „Українські промислові ресурси“ до Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.03.2005р. 0000352342/0/263/23-111/30415558/1609/10 в частині донарахування податку на прибуток, в сумі 25320,00грн. та штрафних санкцій в сумі 12700,00грн.. У вищезгаданій справі було розглянуто нарахування позивачу податку на прибуток в сумі 25320,00грн. внаслідок висновків податкової інспекції про завищення валових витрат у тому числі i у вказаних періодах та операціях, які зафіксовані у акті перевірки №443/23-111-1/30415558 від 28.02.2005р..

Постановою господарського суду Донецької області №41/98а від 18 грудня 2006р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007р., були спростовані висновки акту перевірки про завищення валових витрат перевіреного періоду у зв’язку з неправомірним віднесенням до них витрат на придбання пально-мастильних матеріалів та судом було встановлено, що валові витрати у вищенаведених періодах не були завищені позивачем, у зв’язку з чим позовні вимоги задоволені. Згідно із ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно із п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість“, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Статтею 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“ визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються таким платником податку для їx подальшого використання у власній господарської діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“.

За таких обстави колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької областівід 21 травня2007 рокута ухвалу Донецькогоапеляційного адміністративногосуду від 03 вересня2007 року– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно:

          Секретар                                                                                                          Прудка О.В.