Ухвала суду № 3481398, 24.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-19747/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“24” березня2009року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Нечитайла О.М., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя

на постанову господарського суду м. Севастополя від 16 липня 2007р.та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2007р.

у справі №20-12/083

за позовом Приватного підприємства „Антон“

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У лютому 2006 року позивач звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі міста Севастополя №0000073500/0 від 22.09.2006р..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі скасування державної реєстрації та свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача ТОВ „Фінсоюзавто“, але ця обставина не може бути підставою для зняття сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ „Фінсоюзавто“ із складу податкового кредиту, оскільки на час здійснення господарських операцій ТОВ „Фінсоюзавто“ мало свідоцтво платника ПДВ.

Постановою господарського суду м. Севастополя від 16 липня 2007р., залишеною без змінухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2007р.,позов задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі міста Севастополя №0000073500/0 від 22.09.2006р.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, щонесплата контрагентом позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінсоюзавто“, сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни товару, не впливає на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування позивача.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено позапланову документальну перевірку приватного підприємства „Антон“ з питань фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю „Динал“ та товариством з обмеженою відповідальністю „Фінсоюзавто“ у період з 01.08.2003 року по 01.07.2006 року, про що складено акт №1628/10/35-004/20715161 від 14.09.2006 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 стати 7 Закону України „Про податок на додану вартість“, а саме, заниження податку на додану вартість за 2003 piк на загальну суму 2750,00грн..

Висновки податкового органу мотивовано тим, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 25.11.2004 року визнані недійсними статут, статутний договір та свідоцтво платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю „Фінсоюзавто“. Отже, податковий орган дійшов висновку, що податкові накладні, видані товариством з обмеженою відповідальністю „Фінсоюзавто“, не можуть бути визнані як оформлені відповідно до діючого законодавства України уповноваженою особою, тому що вони підписувались невстановленими особами, тому, на думку відповідача, позивач не мав права відносити суми податку на додану вартість за вказаними накладними до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

На підставі акта перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000073500/0 від 22.09.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2750,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1375,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по податковим накладним №54 та №55 від 30.12.2003 року, виданим ТОВ „Фінсоюзавто“ у виконання договору №8 від 28.11.2003 року, на суму податку на додану вартість 2000,00грн. та 750,00грн. відповідно.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 стати 7 Закону України „Про податок на додану вартість“ встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має зокрема містити зазначені окремими рядками повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім.я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Відповідно до вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджено податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові накладні були виписані 30.12.2003 року, а установчі документи були визнані недійсними вже у 2004 році. При цьому, на дату видачі податкових накладних товариство з обмеженою відповідальністю „Фінсоюзавто“ було субєктом підприємницької діяльності та було зареєстроване у якості платника податку на додану вартість.

Відповідно до вимог пункту 9.6 стати 9 Закону України „Про податок на додану вартість“ та пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 01.03.2000 року N79, реєстрація дійсна до дати її анулювання.

Частиною 1 статті 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних oci6 та фізичних осіб - підприємців“ встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними i можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Скасування в судовому порядку установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю „Фінсоюзавто“ не є підставою для визнання недійсними юридично значимих дій, здійснених ним з іншими суб'єктами господарювання, оскільки його контрагенти не можуть нести відповідальність за відсутністю вини.

Актами виконаних робіт підтверджується виконання сторонами зобов'язань за договором №8 від 28.11.2003 року.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м. Севастополя від 16 липня 2007р.та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2007р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.