Ухвала суду № 3481305, 19.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-35347/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2009                                                                                                                      м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Сергейчука О.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі                                  Руденко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського судувід 18.10.2006

у справі№ 6/149 господарського суду Кіровоградської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна авіаційна компанія «Чайка»

до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2006, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2006, позов задоволено: визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 10.03.2005 № 0000072200/0 та від 17.05.2005 № 0000072200/1 про визначення ТОВ «Міжнародна авіаційна компанія «Чайка» податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток в загальній сумі 817005,00 грн., в тому числі 410300,00 грн – основний платіж, 406 705,00 грн- штрафні санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судові рішення вмотивовані висновком суду про неправомірне визначення позивачу податкового зобов’язання згідно спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач включав доходи від надання компанії «NewStarUnited,Іпс» /США/ авіатранспортних послуг за контрактами від 16.03.2001 № РD/С0044/01 та від 03.12.2001 № РD/С0238/01 до валових доходів того звітного податкового періоду, в якому передбачалось надання послуг згідно умов вказаних контрактів; позивач фактично сплатив суму авансових внесків в 415100,00 грн, нарахованих на суму дивідендів в ІІ кварталі 2003 року, за рахунок відповідної суми бюджетної /експортної/ заборгованості з ПДВ за вересень 2002 року - липень 2003 року, яку позивач задекларував в податкових деклараціях за цей період як таку, що підлягає зарахуванню в рахунок сплати податку на прибуток, в тому числі за І півріччя 2003 року.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Кіровограді просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та закрити провадження у справі, вважаючи незаконним посилання судів першої та апеляційної інстанцій на обставини щодо прийняття-передачі позивачем послуг на умовах додаткового нальоту вертольотів, що встановлені судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 6/148 за позовом ТОВ «Міжнародна авіаційна компанія «Чайка» до Кіровоградської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов’язання згідно спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкової інспекції, викладений в акті перевірки від 04.03.2005 № 38/23-1/23692822, про порушення ТОВ «Міжнародна авіаційна компанія «Чайка» підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, 7.8.3 пункту 7.8 статті 7, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок несвоєчасного оподаткування прибутку, отриманого за надання авіатранспортних послуг компанії «NewStarUnited,Іпс» /США/, та зменшення суми податку на прибуток за І півріччя 2003 року в розмірі 925100,00 грн на суму авансових внесків в розмірі 415100,00 грн, нарахованих на дивіденди у ІІ кварталі 2003 року.

Підпунктом 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакціях Закону, діючих впродовж ІІ кварталу 2003 року, встановлено, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв’язку з нарахуванням /сплатою/ дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 13 цього Закону або міжнародних договорів України /підпункт 7.8.8 цього ж пункту/.

Згідно з пунктом 8.7 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість» до внесення змін Законом України від 25.03.2005 № 2505-ІVза добровільним рішенням платника податку сума експортного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Про таке рішення платник податку зазначає у декларації.

Як встановлено судом у цій справі, позивач відповідно до встановлених рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.09.2004 у справі № 14/75, що набрало законної сили 23.11.2004, обставин мав право на отримання суми експортного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2002 року-липень 2003 року. В податкових деклараціях за вказаний період ТОВ «Міжнародна авіаційна компанія «Чайка» вказало на прийняте рішення про зарахування суми бюджетної заборгованості з експортного відшкодування в погашення податку на прибуток.

За даними декларації з податку на прибуток позивача за І півріччя 2003 року авансовий внесок з податку на прибуток, нарахований на суму дивідендів за ІІ квартал 2003 року, склав 415100,00 грн. Задекларувавши в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2002 року-липень 2003 року рішення про зарахування бюджетної заборгованості з цього податку в рахунок сплати податку на прибуток та заздалегідь звернувшись до Кіровоградської МДПІ з листами від 27.01.2003 № 53 та від 01.08.2003 № 595 про спрямування 510,00 тис. грн та 1400,00 тис. грн відповідно в оплату податку на дивіденди, позивач мав законні підстави вважати, що авансовий внесок з податку на прибуток в розмірі 415100,00 грн, нарахований на суму дивідендів за ІІ квартал 2003 року, є фактично сплаченим, а відтак на його суму підлягає зменшенню сума податку на прибуток за І півріччя 2003 року.

З огляду на це визначення товариству податкового зобов’язання на загальну суму 615450,00 грн /410 300,00 грн недоплати + 205150,00 грн штрафних санкцій/ згідно спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Також є неправомірним, тобто таким, що не відповідає правильному застосуванню підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначення позивачу податкового зобов’язання за платежем із штрафних санкцій в сумі 201555,00 грн за відсутності при цьому суми недоплати.

Як встановлено перевіркою, позивач занизив валовий дохід за ІVквартал 2002 року, січень, І квартал та ІІ квартал 2003 року на загальну суму 3574975,00 грн та завищив валові доходи на цю ж суму за І, ІІ, ІІІ квартали 2003 року та І квартал 2004 року внаслідок несвоєчасного відображення у складі валових доходів вартості авіатранспортних послуг, фактично наданих компанії «NewStarUnited,Іпс».

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За визначенням підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів / робіт, послуг /, у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів / крім операцій з їх первинного випуску / розміщення / та операції з їх кінцевого погашення /ліквідації/.

Згідно з підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 цього Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця / замовника / на банківський рахунок платника податку в оплату товарів / робіт, послуг /, що підлягають продажу, у разі продажу товарів / робіт, послуг / за готівку – дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт / послуг / - дата фактичного надання результатів робіт / послуг / платником податку.

Вимога останнього з названих підпунктів покладала на позивача обов’язок зі збільшення валових доходів на доход від продажу послуг компанії «NewStarUnited,Іпс» по першій події, тобто по факту надання цій компанії авіатранспортних послуг у ІVкварталі 2002 року, січні, І кварталі та ІІ кварталі 2003 року на загальну суму 3574975,00 грн.

У зв’язку з цим посилання судів першої та апеляційної інстанцій на умови цивільно-правових контрактів позивача з компанією «NewStarUnited,Іпс» щодо дати складання підсумкового акту наданих послуг /по додатковому нальоту/ є необґрунтованим, оскільки таке знаходиться в площині цивільно-правового регулювання відносин, тоді як в цілях оподаткування має значення сам по собі факт надання послуг.

Наведене дає підстави для висновку про порушення ТОВ «Міжнародна авіаційна компанія «Чайка» підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Разом з тим, відсутність недоплати за вказане порушення звільняє позивача від відповідальності, встановленої підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову є правильним безвідносно до мотивів такого висновку.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського судувід 18.10.2006 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                 підпис                                  Є.А.Усенко

Судді                                                             підпис                                    Л.І.Бившева

                                                                       підпис                                    Н.Є.Маринчак

                                                                       підпис                                    О.А.Сергейчук

                                                                       підпис                                    Т.М.Шипуліна

З оригіналом згідно

Відп. секретар Н.В.Руденко