Постанова № 34812429, 29.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 р.Справа № 815/3971/13-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

24.05.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області про скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 903 від 08.05.2013 року та наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 226 о/с від 03.06.2013 року, поновлення на посаді інспектора патрульної служби 4 роти ( обслуговує Суворовський район м. Одеси) Полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області та стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 08.05.2013 року по день поновлення на посаді.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 09.08.2013 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилався на те, що оскаржувані накази прийняті з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Апелянт зазначив, що в ході проведення службового розслідування, в порушення вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, письмові пояснення у нього не відбирались, з матеріалами службової перевірки він ознайомлений не був, по закінченню перевірки про її результати ОСОБА_2 не повідомили. Позивач також посилався на те, що ним не було у встановленому порядку отримано копію наказу про звільнення.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2013 року та прийняття нової постанови, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 1998 року проходив службу в органах внутрішніх справ та на час звільнення проходив службу на посаді інспектора патрульної служби 4-ої роти (обслуговує Суворовський район м. Одеси) полку патрульної служби при ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

Наказом Головного управління МВС України в Одеській області від 08.05.2013 року № 903 за безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС, Присяги працівника ОВС, зобов'язання, наданого ним при прийнятті на службу до ОВС України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155, Закону України «Про міліцію», що виразилось у незабезпеченні безпеки громадян і громадського порядку, не попередженні і не припиненні кримінального правопорушення, не вжиття профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством, було звільнено з органів внутрішніх справ інспектора патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУ МВС України в Одеській області прапорщика міліції ОСОБА_2 за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с. 72).

На підставі вказаного наказу начальником Головного управління МВС України в Одеській області видано наказ № 226 о/с від 03.06.2013 року, згідно якого ОСОБА_2 звільнено у запас Збройних Сил України за п. 63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України 04.06.2013 року (а.с. 49).

Наказом Головного управління МВС України в Одеській області № 1347 від 20.06.2013 року внесено зміни до наказу Головного управління МВС України в Одеській області № 903 від 08.05.2013 року, згідно яких вважати звільненим з органів внутрішніх справ ОСОБА_2 за п. 63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.73).

Не погоджуючись з прийнятими наказами, ОСОБА_2 оскаржив їх до суду першої інстанції.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, зважаючи на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 було звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.

Судом першої інстанції встановлено, що проведеним службовим розслідуванням відносно ОСОБА_2, результати якого викладені у висновку службового розслідування №5/1-557 від 06.05.2013 року, було встановлено, що 02.05.2013 року о 21:39 до ОМУ ГУМВС України в Одеській області з Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ надійшла інформація про те, що черговою частиною відділу міліції зареєстровано повідомлення від чергового окремого батальйону міліції УДСО про встановлення факту пошкодження вікна й порушення внутрішньої обстановки в будинку за адресою: АДРЕСА_1 (ЖЄО № 2920).

Службовим розслідуванням встановлено, що цього ж дня о 02:18 по спецлінії « 102» надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_3 (зареєстровано в зошиті вхідних телефонних дзвінків чергової частини ОМУ ГУМВС за №944) про те, що в будинок за адресою: АДРЕСА_1 намагаються проникнути невідомі особи з метою пограбування і при цьому використовують спеціальні ріжучі пристрої. Заявник також повідомив, що інформацією про можливе правопорушення він володіє зі слів своїх батьків, які мешкають за вказаною адресою, в будинку на дві родини з суміжними входами. Про отримання зазначеної інформації було негайно повідомлено чергову частину Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ для проведення відповідної перевірки (а.с. 46-48).

Крім того, з метою оперативного реагування, помічник оперативного чергового ОМУ направив по радіостанції на місце події екіпаж автопатруля «Зеніт-44» в складі інспектора патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській

області прапорщика міліції ОСОБА_4 та інспектора патрульної служби цієї ж роти прапорщика міліції ОСОБА_2.

В ході службового розслідування встановлено, що інспектори патрульної служби прапорщики міліції ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на місці події опитали мати заявника - ОСОБА_5, яка пояснила, що ОСОБА_3 викликав міліцію за її проханням, так як у сусідній квартирі, що розташована у одному з нею будинку, та яка належить її рідній сестрі, годину назад вона чула гучні звуки. Гр. ОСОБА_5 показала міліціонерам розташування будинку зовні по периметру і шляхи доступу до вхідних дверей сусіднього будинку.

У висновку службового розслідування зазначено, що після проведення обстеження території міліціонери доповіли оперативному черговому Хаджибеївського ВМ майору міліції ОСОБА_7, що ніяких порушень громадського порядку ними не виявлено, слідів, прикмет, або інших фактів, які б вказували на присутність в будинку сторонніх осіб ними не встановлено. Після чого, з дозволу оперативного чергового, автопатруль «Зеніт-44» залишив місце події. Наприкінці чергування прапорщик міліції ОСОБА_2 надав до чергової частини Хаджибеївського ВМ рапорт про результати виїзду, в якому зазначив, що інформація про правопорушення не підтвердилася, з будь-якими заявами й повідомленнями до них ніхто не звертався (а.с. 46-48).

На підставі викладених обставин та у зв'язку з виявленням в подальшому за вказаною адресою факту скоєння злочину, Головне управління МВС України в Одеській області дійшло висновку про безвідповідальне ставлення інспектора патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області прапорщика міліції ОСОБА_2 до виконання своїх службових обов'язків, що виразилось у незабезпеченні безпеки громадян і громадського порядку, не попередженні і не припиненні кримінального правопорушення, не вжитті профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством, у зв'язку з чим позивача і було звільнено з органів внутрішніх справ.

Дослідивши обставини справи, докази, якими ці обставини підтверджуються та пояснення сторін, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає за необхідне відмітити наступне:

Так, порядок та підстави проходження і припинення служби в органах внутрішніх справ регулюються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114. Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Пунктом 63 "є" Положення встановлено, що особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Вимогами статті 2 цього Статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх України справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Вимогами статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладанням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

В свою чергу, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку при застосуванні до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ відповідачем не було враховано зазначені вище факти, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно та ін.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, а саме, з довідки бази даних архіватора мовленевої інформації та визначення номерів у черговій частині ОМУ встановлено, що 02.05.2013 року о 02:18 по спецлінії «102» надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_3 про те, що в будинок за адресою: АДРЕСА_1 намагаються проникнути невідомі особи з метою пограбування і при цьому використовують спеціальні ріжучі пристрої (а.с. 35-37).

Вказану інформацію було повідомлено черговій частині Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ для проведення відповідної перевірки, яким в подальшому направлено на місце події екіпаж автопатруля «Зеніт-44» в складі інспектора патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області прапорщика міліції ОСОБА_4 та інспектора патрульної служби цієї ж роти прапорщика міліції ОСОБА_2.

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції також було встановлено, що після повідомлення про перебування за адресою: АДРЕСА_1 сторонніх осіб, екіпаж автопатруля «Зеніт-44» прибув за вказаною адресою для перевірки повідомлення (а.с. 5, 6, 7).

Після прибуття на місце події працівники міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_4 опитали мати заявника - ОСОБА_5, що мешкає по сусідству за адресою: АДРЕСА_1, та на прохання якої її сином і було викликано наряд міліції, яка пояснила, що приблизно о 02:00 год. 02.05.2013 року її діти почули сильний гавкіт собаки та почули кроки у будинку її рідної сестри, у зв'язку чим і була викликана міліція (а.с. 38).

ОСОБА_5 пояснила інспекторам, що у сусідній квартирі, розташованій у одному з нею будинку, що належить її рідній сестрі, був чутний шум. При цьому, про використання будь-яких спеціальних ріжучих засобів нею не було повідомлено співробітників міліції (а.с. 5, 6, 7, 38, 39, 40, 42).

Крім того, ОСОБА_5 повідомила співробітників міліції про те, що на даний час її рідна сестра перебуває за межами країни.

У зв'язку з необхідністю перевірити територію будинку та сам будинок, інспекторами було запропоновано ОСОБА_5 надати ключі від будинку її родички, на що остання відмовила та пояснила, що вона знаходиться із сестрою у неприязнених стосунках та не спілкується, а тому ключі від будинку сестра їй не залишила (а.с. 5, 6, 7, 38, 39, 40, 42).

Після чого, для здійснення огляду території будинку по АДРЕСА_1, у зв'язку з неможливістю пройти на територію вказаного будинку, який належить ОСОБА_8, наряд міліції пройшов на територію будинку, який розташований по сусідству та належить гр. ОСОБА_5, звідки було видно частину подвір'я будинку її сестри ОСОБА_8

З письмових пояснень родички власниці будинку по АДРЕСА_1 - гр. ОСОБА_5, наданих нею 03.05.2013 року та 06.05.2013 року, а також з рапортів

інспекторів патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області прапорщика міліції ОСОБА_2 та прапорщика міліції ОСОБА_4 вбачається, що співробітниками міліції були вжиті заходи для огляду будинку, зокрема, оглянуто периметр будинку, оглянуто ліхтарем сам будинок, обстежено прибудинкову територію, перевірено хвіртку подвір'я, замки на наявність пошкодження (а.с. 5, 6, 7, 38, 39, 40, 42).

При проведеному огляді інспекторами не було виявлено жодних пошкоджень та не було виявлено сторонніх осіб. Крім того, ніякого шуму, який би доносився з будинку гр. ОСОБА_8 або з прилеглої до будинку території ані інспектори, ані сама ОСОБА_5 не чули, що підтверджується письмовими поясненнями жінки та рапортами співробітників міліції.

Після закінчення огляду території будинку співробітниками міліції було запрошено гр. ОСОБА_5 для написання заяви до районного відділення міліції, однак вона відмовилась, що також підтверджується її письмовими поясненнями. Слід зазначити, що у наданих письмових поясненнях ОСОБА_5 зазначила, що під час розмови із співробітниками міліції вона припустила, що у будинку могла шуміти жінка, яка там прибирає, а тому не вважала за потрібне писати заяву до міліції (а.с. 38).

Інспектори патрульної служби доповіли про проведену перевірку будинку за адресою: АДРЕСА_1 оперативному черговому Хаджибеївського ВМ та з його дозволу залишили місце події.

В ході розгляду справи також було встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 знаходився під охороною ОБМ УДСО згідно договору ПЦО 1/1401, укладеного з гр. ОСОБА_8 (а.с. 37).

Слід зазначити, що відповідно до положень ст.ст. 1, 2, п. 1, 2 ст. 10, п. 15 ст. 11 Закону України «Про міліцію» міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Основними завданнями та обов'язками міліції є забезпечення безпеки громадян, захист їх прав, свобод, законних інтересів, забезпечення громадського порядку, виявлення, запобігання і припинення кримінальних правопорушень, вжиття з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, тощо.

В свою чергу, як підтверджено матеріалами справи, інспекторами міліції була обстежена територія будинку по АДРЕСА_1 та здійснена перевірка повідомлення про можливе скоєння злочину.

При цьому, враховуючи відсутність відомостей про застосування невідомими особами спеціальних ріжучих засобів за вказаною адресою, працівники міліції, оцінивши обстановку, вжили всіх необхідних заходів в рамках наявних можливостей для перевірки відомостей про нібито скоєння злочину, яке надійшло від громадянина ОСОБА_3, зокрема, обстеження території та будинку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що міліція для виконання покладених на неї обов'язків наділена правом, зокрема, входити безперешкодно у будь-який час доби на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах.

В даному випадку, були відсутні явні підстави для проникнення співробітників міліції до будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1, які є приватною власністю гр. ОСОБА_8

Вказане свідчить про те, що позивач діяв у межах наданих йому повноважень на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Колегія суддів також вважає, що навіть у разі наявності підстав у Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області для висновку про невжиття позивачем заходів по попередженню правопорушення та не вчиненню необхідних

профілактичних заходів, застосований до позивача вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи не відповідає тяжкості проступку, який інкримінується, оскільки є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що приймаючи рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області не врахувало всіх вищезазначених обставин та не дало належної оцінки діям ОСОБА_2 на місці події, що призвело до неправомірного застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Крім того, слід зазначити, що згідно особової справи ОСОБА_2, витребуваної Одеським апеляційним адміністративним судом для огляду в судовому засіданні, позивач неодноразово заохочувався за сумлінне несення служби і вагомий особистий внесок у справу боротьби із злочинністю та був нагороджений медаллю «За сумлінну службу» ІІІ ступеня. За місцем роботи позивач характеризувався лише з позитивного боку як відповідальний та дисциплінований співробітник.

Свідченням сумлінного виконання позивачем службових обов'язків також є той факт, що при обставинах, пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зокрема, при припиненні неправомірних дій осіб та затриманні порушників громадського порядку ним було отримано численні тілесні ушкодження, які суттєво вплинули на стан його здоров'я, що також підтверджується матеріалами особової справи.

Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що прийняті Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 903 від 08.05.2013 року та начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 226 о/с від 03.06.2013 року є необґрунтованими та незаконними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Враховуючи все вищевикладене колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 підлягає поновленню на посаді інспектора патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_2, наданої полком патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області за два останні місяці роботи, а саме: за квітень та травень 2013 року, позивачу було нараховано заробітну плату (дохід), грошове забезпечення у сумі 3057,60 грн. за кожний місяць. Загальна сума нарахованого доходу за два місяці склала 6115,20 грн.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100 (далі - Порядок).

Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу.

Обчислення середньої заробітної плати у такому випадку здійснюється з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

В свою чергу, середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

В даному випадку середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 за квітень-травень 2013 року складає 152,88 грн. (6115,20 грн. (нарахована заробітна плата за квітень-травень 2013 року) / на 40 робочих днів (в квітні - 22 р.д., в травні - 18 р.д.) = 152,88 грн.).

Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно наказу начальника Головного управління МВС України в Одеській області № 226 о/с від 03.06.2013 року ОСОБА_2 було звільнено у запас Збройних Сил України за п. 63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України саме з 04.06.2013 року. Таким чином, саме з цієї дати обчислюються період вимушеного прогулу позивача.

Зважаючи на зазначене необґрунтованими є позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.05.2013 року.

Враховуючи, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 складає 152,88 грн., а загальна кількість робочих днів перебування позивача у вимушеному прогулі у зв'язку з незаконним звільненням складає 102 робочих дні (з 04.06.2013 року по 28.10.2013 року із вирахуванням святкових та неробочих днів), середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача складає 15 593,76 грн.

Крім того, слід зазначити, що в апеляційній скарзі апелянт просив поновити його на посаді інспектора патрульної служби взводу № (1,2,3,4) роти № 4 полку патрульної служби (підпорядкованого відділу громадської безпеки) Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 03.06.2013 року.

Колегія суддів звертає увагу на наступне:

Як вбачається з поданої позивачем апеляційної скарги, апелянтом заявлено вимоги, які не були заявлені в суді першої інстанції, та які у відповідності до вимог ч. 4 ст. 195 КАС України не можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції.

Крім того, слід зазначити, що заявляючи вимоги про поновлення на посаді інспектора патрульної служби взводу № (1,2,3,4) роти № 4 полку патрульної служби (підпорядкованого відділу громадської безпеки) Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області, позивач фактично просить поновити його на посаді, яку він раніше не обіймав.

Таким чином, поновити ОСОБА_2 на посаді інспектора патрульної служби взводу № (1,2,3,4) роти № 4 полку патрульної служби (підпорядкованого відділу громадської безпеки) Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області, яку він не обіймав, не виявляється можливим, оскільки це суперечить чинному законодавству.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що позивач підлягає поновленню на посаді, яку він обіймав до незаконного звільнення, а саме: інспектора патрульної служби 4 роти (обслуговує Суворовський район м. Одеси) Полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 157, 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 903 від 08.05.2013 року та наказ начальника

Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 226 о/с від 03.06.2013 року в частині звільнення ОСОБА_2 з посаді інспектора патрульної служби 4 роти (обслуговує Суворовський район м. Одеси) Полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області за п. 63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Поновити ОСОБА_2 на посаді інспектора патрульної служби 4 роти (обслуговує Суворовський район м. Одеси) Полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 04.06.2013 року.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) на користь ОСОБА_2 (інд. номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 червня 2013 року по 28.10.2013 року (по день поновлення на посаді) в сумі 15593,76 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три гривні сімдесят шість копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення на його користь суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Суддя: Танасогло Т.М.

Суддя: Яковлєв О.В.