Ухвала суду № 34811150, 31.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8799/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Придніпровська залізниця» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, третя особа - Державна казначейська служба України про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державне підприємство «Придніпровська залізниця» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Указом Президента України від 31 березня 1999 року № 309/99 «Про заходи щодо впорядкування механізму надання пільгового проїзду окремим категоріям студентів і учнів» Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити відновлення раніше встановленого порядку пільгового проїзду студентів і учнів, невідкладно опрацювати оптимальний механізм надання їм пільг і компенсацій на проїзд відповідними видами транспорту з урахуванням їх матеріального становища.

На виконання зазначеного Указу Президента України Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 5 квітня 1999 року № 541 «Про затвердження Порядку надання пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів у міському й приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України» (далі за текстом - Постанова № 541).

Саме на виконання постанови № 541 між позивачем та Міністерством освіти і науки України укладено договір про розрахунки за наданні послуги по перевезенню залізницею студентів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних закладів № ПР/Л-12117/НЮдч від 09.02 2012 року. Відповідно до пунктів 2.2.1 та 2.2.3 вищезазначеного договору Міністерство освіти і науки України зобов'язано під час формування проекту Державного бюджету України передбачати окремим рядком кошти на витрати, пов'язані з наданням студентам навчальних закладів пільгового проїзду залізничним транспортом у поточному році не нижче фактично виконаних перевезень у минулому році.

Також відповідно до пункту 3.3. вказаного Договору Міністерство здійснює перерахунок залізниці (позивачу) коштів, передбачених на компенсацію виплати, після надходження їх з Державного бюджету на власні рахунки міністерства.

Отже, за змістом договору, обов'язок перерахувати залізниці кошти у Міністерства виникає лише після отримання коштів на вказані цілі від Державного казначейства України.

Відповідно до п.1 ч. 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України, система оподаткування, податки і збори, засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків, статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України, порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу, порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Проект Закону України про Державний бюджет України готується на основі бюджетних запитів, основних макропоказників економічного і соціального розвитку України, з урахуванням основних засад грошово-кредитної політики України на наступний рік, положень основних напрямів бюджетної політики, схвалених Верховною Радою України, та її висновків, даних про підсумки виконання Державного бюджету України за минулий рік і хід його виконання у поточному році та ін.

Крім того, при розробленні проекту Закону України про державний бюджет підлягають дотримуванню принципів бюджетної системи України, які визначені статтею 7 Бюджетного кодексу України, зокрема: - принципу збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний рік; - принципу обґрунтованості, який означає складання і виконання бюджету, виходячи з реальних показників соціально-економічного розвитку території держави.

Частиною 1 статті 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Відповідно до додатку 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» головним розпорядником коштів за бюджетною програмою 2201200 «Пільговий проїзд студентів вищих навчальних закладів і учнів професійно - технічних училищ у залізничному, автомобільному та водному транспорті» є Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України.

Для реалізації зазначеної програми в Законі України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» було передбачено 38 000,00 тис. гривень.

Відповідно до звіту Державної казначейської служби України про стан виконання Державного бюджету України на 2012 рік, фінансування бюджетної програми 2201200 здійснено на 100 % та в повному обсязі.

Крім того, відповідно до додатку 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» для реалізації бюджетної програми 2201200 передбачено 38 000,00 тис. гривень.

Таким чином, відповідач 2 діяв в межах чинного законодавства, зокрема відповідно до Конституції України, Бюджетного кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України.

Водночас, як слідує зі змісту ст.ст. 23, 47, 51 Бюджетного кодексу України будь - які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Міністерство освіти і науки, як розпорядник бюджетних коштів, може розпорядитися лише тими коштами, що надійшли йому з Державного бюджету України на цілі за кодами бюджетної класифікації. Міністерство освіти і науки не має повноважень щодо управління виконанням Державним бюджетом України, це є виключною компетенцією Кабінету Міністрів України. Міністерство освіти і науки як розпорядник бюджетних коштів бере бюджетні зобов'язання та провадить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Розпорядники коштів Державного бюджету України мають право брати бюджетні зобов'язання в межах виділених асигнувань.

Зобов'язання, взяті розпорядниками коштів Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, предметом судового розгляду не може бути зобов'язання щодо вчинення дій, які не є обов'язковими для відповідача відповідно до чинного законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неотримання коштів з Державного бюджету України не створює у відповідача 1 обов'язку щодо їх перерахування позивачу, тому й примусове виконання зазначеного обов'язку є недопустимим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства «Придніпровська залізниця» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 05.11.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.