Ухвала суду № 34810689, 30.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4443/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Кучми А.Ю., Федотова І.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2013 року по справі за їх позовом до Міністерства доходів і зборів України про визнання недійсною податкової консультації, визнання права на застосування податкових пільг, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України про визнання недійсною податкової консультації від 05.03.2013 року № 3360/6/15-3115 та визнання права на застосування податкових пільг.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПС України на офіційному веб-порталі було розміщено лист від 05.03.2013 року № 3360/6/15-3115 «Щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції».

В даному листі було зазначено, що відповідно до п.26.1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, тимчасово, з 01.01.2013 року до 01.01.2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції. Крім того, роз'яснено, що, оскільки відповідно до діючої норми ПК України, програмною продукцією є результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, комп'ютерної програми і таке інше, постачання послуг з проектування, видання, програмування, тестування, інсталяції, впровадження, обслуговування програмних та/або програмно-технічних засобів не може відноситься до визначення програмної продукції.

В своїй апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що спірна податкова консультація, викладена у зазначеному вище листі, висловлює позицію відповідача, яка суттєво звужує застосування норм ПК України, зокрема, щодо застосування норми про звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції.

Колегія суддів не може погодитися з такими доводами апелянта, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.п. 14.1.172 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з п. п. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Статтями 52 та 53 Податкового кодексу України передбачені порядок надання та наслідки застосування податкових консультацій.

Так, наслідком застосування податкової консультації згідно п. 53.1 ст. 53 ПК України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Податковий кодекс України в якості підстав для визнання недійсною податкової консультації чітко визначає суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

З аналізу вищезазначених норм ПК України вбачається, що податкові консультації не мають сили нормативно-правового акта, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх.

Така форма оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а також не є обов'язковою для виконання.

Отже, узагальнююча податкова консультація є правовою позицією податкового органу, має виключно рекомендаційний характер та не є обов'язковою до виконання для платників податків, оскільки, надаючи узагальнюючу податкову консультацію, податковий орган не створює нової правової норми, а лише дає своє тлумачення та роз'яснення відповідних положень податкового законодавства. Так, відповідно до положень ст. 53 ПК України, не передбачено жодних правових наслідків для платника податку у випадку не застосування ним при здійсненні своєї господарської діяльності узагальнюючої податкової консультації.

З матеріалів справи слідує, що позивач не звертався до відповідача за наданням індивідуальної податкової консультації, а тому правильним є висновок суду першої інстанції, що правова позиція, викладена у листі ДПА України від 05.03.2013 р. № 3360/6/15-3115 не є індивідуальною податковою консультацією, наданою позивачу.

Відповідно до п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Податковий кодекс України не надає узагальнюючій податковій консультації юридичного статусу нормативно-правового акта та не встановлює обов'язковості її положень, тобто, узагальнююча податкова консультація носить для платника податків виключно інформаційний характер.

За ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст.17 КАС України).

Таким чином, судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що вказана можливість судового захисту передбачена саме для особи, права, свободи та інтереси якої порушено з боку суб'єкта владних повноважень. В свою чергу, оскаржувана податкова консультація не є індивідуальною чи узагальнюючою податковою консультацією, що порушує права, свободи чи інтереси позивача, оскільки носить відносно нього рекомендаційний характер.

Колегія суддів також не може не погодитися з доводами суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання права позивача на застосування податкової пільги, оскільки дана вимога є похідною від першої позовної вимоги. Крім того, суд не наділений повноваженнями надання суб'єктам господарювання будь-яких податкових пільг.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до зазначених вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Федотов І.В.