Постанова № 34808899, 07.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

lass="fs107">ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

">місто Київ

07 жовтня 2013 року 12:50 №826/13441/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач»

до

державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 №0003302202,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 №0003302202.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 28.02.2013 №182/22-2/25386911 щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче Підприємство «АРМЕТ», прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 №0003302202, яким позивачеві зменшено розмір від’ємного значення з податку на додану вартість в сумі 125 102 грн.

Відповідач в судове засідання 09.09.2013 не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.

Через канцелярію суду 17.09.2013 надійшли письмові заперечення від представника державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС. Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 28.02.2013 №182/22-2/25386911 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 №0003302202. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче Підприємство «АРМЕТ».

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/13441/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану власність по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче Підприємство «АРМЕТ» за період 01.11.2012 по 30.11.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» підпункту 198.3, 198.6 статті 198 та пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за листопад 2012 на суму 118 595,00 грн., та завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2012 на суму 6 507,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС складено акт від 28.02.2013 №182/22-2/25386911 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 №0003302202, яким позивачеві зменшено розмір від’ємного значення з податку на додану вартість в сумі 125 102 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 28.02.2013 №182/22-2/25386911, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче Підприємство «АРМЕТ» за договором від 01.06.2012 №01/06-1.

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче Підприємство «АРМЕТ» (постачальник) було укладено договір поставки від 01.06.2012 №01/06-1, відповідно до якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця певний товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити вартість товару.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копію укладеного договору від 01.06.2012 №01/06-1; копії специфікацій від 29.11.2012 №19, №18; копії актів прийому-передачі від 30.11.2012 №30-11/12, №30/1-11/12; копії видаткових накладних від 30.11.2012 №РН-000064, №РН-000063; копії рахунків-фактури від 29.11.2012 №СФ-0000061, №СФ-0000060; копії податкових накладних від 30.11.2012 №55, №56; копії електронних квитанцій; обґрунтування економічної доцільності господарського договору; копії сертифікатів якості товару, що постачався за договором від 01.06.2012 №01/06-1; копії договорів позивача із третіми особами разом із додатками.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче Підприємство «АРМЕТ», вказано на акт державної податкової інспекції в Печерському районі міста Києва ДПС від 14.02.2013 №596/22-9/37044326 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче Підприємство «АРМЕТ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за листопад 2012 року.

Так, з акту від 14.02.2013 №596/22-9/37044326 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче Підприємство «АРМЕТ» відсутнє за своєю юридичною адресою.

Отже, за відсутністю можливості проведення зустрічної звірки, органом державної податкової служби надається аналіз господарської діяльності цього підприємства, не досліджуючи первинні та податкові документи, встановлюється відсутність факту реальності господарських операцій товариства з контрагентами та порушення підприємством податкової дисципліни.

Слід зазначити, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачеві зменшується розмір від’ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2012 року. При цьому, державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС не висвітлюється питання декларування товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче Підприємство «АРМЕТ» сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість за наслідками взаємовідносин із позивачем в листопаді 2012 року. Під час судового розгляду справи зазначена інформація також не надана відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче Підприємство «АРМЕТ». Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 27.02.2013 №К/9991/92757/11, від 20.02.2013 №К/9991/53330/12, від 28.02.2013 №К-20720/10, від 07.03.2013 №К-41951/10, від 04.04.2013 №К/800/8602/13, від 13.06.2013 № К/9991/71532/11.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче Підприємство «АРМЕТ» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 №0003302202, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 21.03.2013 №0003302202.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.