Постанова № 34808211, 01.10.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року Справа № 814/3624/13-а

м. Миколаїв

14:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73», вул. Новозаводська, 5, м. Миколаїв, 54031

до відповідача:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, пр. Жовтневий, 55-е, м. Миколаїв, 54018

про:

визнання протиправною і скасування вимоги від 02.07.2013 № Ю 2314,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73» (надалі – позивач або Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (надалі – відповідач або ПФУ) від 02.07.2013 № Ю 2314.

В обґрунтування позову Товариство вказало на відсутність недоїмки і на сплату частини штрафних санкцій та пені.

У письмових запереченнях проти адміністративного позову (ар. с. 37-39) відповідач зазначив, що доводи Товариства про відсутність заборгованості не відповідають дійсності.

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3 та частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи клопотання осіб, які беруть участь у справі (ар. с. 64, 68-69), суд розглянув справу в порядку письмового провадження, на основі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (надалі – Закон № 2464), платники єдиного внеску (яким, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464, є позивач) зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

У наданому відповідачу звіті на травень 2013 року Товариство визначило суму єдиного внеску – 298 160,34 грн. (ар. с. 42-46).

Згідно з карткою особового рахунку позивача (ар. с. 50-51), яка формується відповідно до Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 2102 (надалі – Порядок № 21-2), станом на 31.05.2013 Товариство мало заборгованість перед ПФУ в сумі 673 413,50 грн. (в тому числі 641 449,61 грн. – недоїмка, 12 729,97 грн. – штрафні санкції, 19 233,92 грн. – пеня).

Крім того, відповідно до рішення ПФУ від 15.05.2013 № 2585 (ар. с. 52, 53), Товариство мало не пізніше 03.06.2013 сплатити штрафні санкції в сумі 180 867,90 грн. і пеню в сумі 213 749,04 грн. (всього – 394 616,94 грн.), а відповідно до рішення ПФУ від 06.06.2013 № 3053 (ар. с. 54, 55), Товариство мало не пізніше 26.06.2013 сплатити штрафні санкції в сумі 681,15 грн. і пеню в сумі 374,93 грн. (всього – 1 056,08 грн.).

У червні 2013 року, як зазначив відповідач, позивач сплатив 226 663,68 грн. (у тому числі 1 201,26 грн. – 12.06.2013, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими Товариством, ар. с. 11, 12).

Таким чином, загальна сума заборгованості Товариства станом на 02.07.2013 (дата складання відповідачем вимоги № Ю 2314) складала: (298 160,34 грн. + 673 413,50 грн. + 394 616,94 грн. + 1 056,08 грн.) – 226 663,68 грн. = 1 140 583,18 грн.

Згідно з частинами 3, 4 статті 25 Закону № 2464, у вимозі про сплату недоїмки відображаються суми пені та штрафів.

На підставі викладеного, відповідач при формуванні вимоги про сплату недоїмки від 02.07.2013 № Ю 2314 діяв відповідно до законодавства України, а тому вона є правомірною і скасуванню не підлягає.

Ухвалою від 19.08.2013 суд за клопотанням представника позивача забезпечив адміністративний позов шляхом зупинення дії вимоги від 02.07.2013 № Ю 2314 до набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі. Відповідно до статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може скасувати заходи забезпечення адміністративного позову.

Керуючись статтями 11, 71, 118, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані ухвалою від 19.08.2013.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна