Постанова № 34807202, 31.10.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 жовтня 2013 р. Справа № 802/3933/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Старожилової Дар'ї Олександрівни

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

відповідача: Урлапова О.В., Радзіковська І.Т. - представники за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 або позивач) з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002901700 від 28.08.2013р.

Позов мотивовано тим, що посадовими особами Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р., наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 2391-17/2649414298 від 16.07.2013р. Перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства. На підставі висновків викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002901700 від 22.08.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 58 541 грн. 65 коп., з них, за основним платежем - 46 833 грн. 32 коп., за штрафними санкціями - 11 708 грн. 33 коп.. Позивач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його протиправним та просить скасувати, оскільки воно є незаконним, необґрунтованим та безпідставним, не відповідає фактичним обставинам справи, а також таким, що винесено з порушенням норм матеріального права та таких принципів адміністративного провадження як безсторонності, добросовісності, розсудливості та рівності всіх перед законом.

Судом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням секретарем судового засідання у журнал судового засідання, було постановлено ухвалу про заміну первинного відповідача - Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби його правонаступником - Вінницькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

У судовому засіданні позивач та його повноважний представник підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надали суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях (т. 1 а.с. 210-215), просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Окремо зазначили, що перевірка проводилась згідно вимог податкового законодавства, а податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі виявлених порушень.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Вінницькою районною радою 10.02.2004р., станом на дату проведення перевірки перебував на обліку у Вінницькій ОДПІ Вінницької області ДПС.

На підставі ст.ст. 77, 82 Податкового кодексу України, відповідно до направлення від 25.06.2013р. № 1953/17 та наказу на проведення планової документальної перевірки від 10.06.2013р. № 2000, виданих Вінницькою ОДПІ, посадовою особою Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р., наслідки якої відображені в акті № 2391-17/2649414298 від 16.07.2013р.

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1:

1) п. 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, що призвело до неналежного ведення книги обліку доходів і витрат для фізичних осіб, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р.;

2) п. 3.6 наказу ДПА України "Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність" № 1025 від 24.12.2010р., а саме, неналежне ведення обліку доходів і витрат за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р.;

3) п.п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до не відображення в декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік доходу від продажу рухомого майна;

4) ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми валового доходу за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. в розмірі 9 849 грн. 60 коп., та заниження суми валового доходу в 2012 році - 8546 грн. 80 коп., до завищення суми валових витрат всього на 294 959 грн. 72 коп., в тому числі, за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. 55 702 грн. 46 коп., 2012 р. - 239 257 грн. 26 коп. Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, сума донарахувань з податку з доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. становить 46833 грн.;

5) п. 183.10 ст. 183, п. 187.1 ст. 187, п.194.1 ст. 194, п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195, п. 10 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження обсягу поставок що оподатковуються за нульовою ставкою всього на суму 340 570 грн., заниження суми податкового зобов'язання на суму 5126 грн., завищення рядка 23 декларації по податку на додану вартість за грудень 2010 року всього 1253 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002901700 від 22.08.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 58 541 грн. 65 коп., з них, за основним платежем - 46 833 грн. 32 коп., за штрафними санкціями - 11 708 грн. 33 коп., № 0002921700 від 28.08.2013р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 6401 грн. та за штрафними санкціями 1600 грн. 25 коп.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0002901700 від 22.08.2013р. позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що висновки акту перевірки не обґрунтовані, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято податковим органом в порушення вимог чинного законодавства. При цьому суд виходить із наступного.

Документальною перевіркою встановлено, що валовий дохід за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. відображений в декларації про майновий стан та доходи в рядку 02 розділу ІІІ «Доходи отримані фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності» на колонки 3 розділу І додатку 7 становить 495206 грн. Відповідно до наданих для перевірки документів сума валового доходу від здійснення підприємницької діяльності становить 505055 грн. (без ПДВ), сума розбіжності становить 9879 грн. 60 коп., у зв'язку з невірним визначенням суми коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок, чим порушено статтю 177 Податкового кодексу України.

Перевіряючим встановлено, що валовий дохід за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. відображений в декларації про майновий стан та доходи в рядку 02 розділу ІІІ «Доходи отримані фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності» на колонки 3 розділу І додатку 5 становить 1418705 грн. 80 коп. Відповідно до наданих для перевірки документів сума валового доходу від здійснення підприємницької діяльності становить 1410159 грн., що відповідає сумі коштів отриманої на розрахунковий рахунок, сума розбіжності становить 8546 грн. 80 коп., у зв'язку з невірним визначенням суми коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок, чим порушено статтю 177 Податкового кодексу України.

Перевіркою правильності визначення валових витрат за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. відображених в декларації про майновий стан та доходи, з даними про суми валових витрат встановлених в ході перевірки, встановлено завищення суми валових витрат всього на 55702 грн. 46 коп., що відповідає даним документів наданих для перевірки, даним розрахункового рахунку та фактично понесеним витратам для здійснення господарської діяльності та отримання доходу, чим порушено п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

Перевіркою правильності визначення валових витрат за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. відображених в декларації про майновий стан та доходи, з даними про суми валових витрат встановлених в ході перевірки, встановлено завищення суми валових витрат всього на 239357 грн. 26 коп., що відповідає даним документів наданих для перевірки, даним розрахункового рахунку та фактично понесеним витратам для здійснення господарської діяльності та отримання доходу, чим порушено п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

Обґрунтуванням вказаних порушень став п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, відповідно до якого, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Таким чином, податковим органом, відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, встановлено, що сума донарахувань податку з доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. складає 46 833 грн. 32 коп., в т.р., з 01.04.2011р. по 30.12.2011р. - 9832 грн. 81 коп., 2012р. - 37 000 грн. 51 коп.

Зі змісту акту перевірки, а саме п. 1.9 судом встановлено, що при перевірці посадовою особою податкового органу, за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р., використано суцільним порядком:

- свідоцтво про державну реєстрацію;

- особову справу підприємця;

- первинні бухгалтерські документи (видаткові накладні, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, та інші договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, міжнародні накладні, договора-заявки та ін.);

- реєстр виданих податкових накладних;

- реєстр отриманих податкових накладних;

- декларації з ПДВ;

- книги обліку доходів і витрат;

- відомості нарахування та виплати заробітної плати, трудові договори.

Опис наданих для перевірки документів складений особисто суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 в присутності головного державного податкового ревізора-інспектора сектору оподаткування фізичних осіб Вінницького відділення Вінницької ОДПІ Урлапової О.В.

В ході судового розгляду справи встановлено та не спростовувалось представниками сторін в судовому засіданні, що на підставі даних оборотно-сальдових відомостей, перевіряючим сформовано висновок про понесені позивачем затрати за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р.

Згадані оборотно-сальдові відомості надавались позивачем до перевірки, однак, в змісті акту перевірки відсутні будь-які посилання на них. Вказана обставина не спростовувалась представниками відповідача.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що лише на даних оборотно-сальдових відомостей не може ґрунтуватись висновок перевіряючого щодо понесених платником податку затрат за перевіряємий період, і як наслідок, виноситись податкове повідомлення-рішення про донарахування суми податку та застосування штрафних санкцій.

Крім того, під час судового розгляду справи судом встановлено, що під час проведення перевірки, посадовою особою податкового органу не враховано та не відображено в акті перевірки ряду документів, які підтверджують фактично понесені витрати позивача.

А саме, витрати з придбання запасних частин:

- у ТОВ «Карго Трак» (договір № 01/11 від 23.11.2012р.): колодки гальмівні перед. задн. 247* 107*30 на суму 1625 грн., згідно акту списання № СпТ - 000024 від 05.12.2012р., прибуткової накладної № ПН - 0000079 від 03.12.2012р., видаткової накладної № 163 від 03.12.2012р., податкової накладної № 1 від 03.12.2012р.; колодки гальмівні 29087 та фільтр вологовідділювача на суму 658,33 грн., згідно акту списання № СпТ - 000025 від 15.12.2012р., прибуткової накладної № ПН - 0000080 від 13.12.2012р., видаткової накладної № 188 від 13.12.2012р., рахунку на оплату № 185 від 13.12.2012р., податкової накладної № 23 від 13.12.2012р.; колодки гальмівні 29171 на суму 2050 грн., згідно акту списання № СпТ - 000022 від 27.11.2012р., прибуткової накладної № ПН - 0000078 від 26.11.2012р., видаткової накладної № 151 від 26.11.2012р., податкової накладної № 29 від 26.11.2012р.;

- у ФОП ОСОБА_6 (договір № 215 від 22.03.2012р.): запчастини в асортименті на суму 2233,33 грн., згідно видаткової накладної № клв - 000397 від 22.03.2012р., податкової накладної № 129 від 22.03.2012р., фіскального чеку № 1268 від 22.03.2012р.; амортизатор кабіни на суму 2250 грн. згідно видаткової накладної № клв - 001959 БІД 20.12.2012р., податкової накладної № 80 від 20.12.2012р., фіскального чеку № 2037 від 20.12.2012р.; запчастини в асортименті на суму 2350 грн., згідно видаткової накладної № клв - 001945 від 18.12.2012р., податкової накладної № 63 від 18.12.2012р., фіскального чеку № 2031 від 18.12.2012р.;

- в TOB «ТПК» Омега - Автопоставка»: шини в асортименті на суму 35503,20 грн., згідно видаткової накладної № хв - 0193 від 25.05.2012р., товарно - транспортної накладної № хв - 0401613 від 25.05.2012р., податкової накладної № 35399 від 25.05.2012р.; шини в асортименті на суму 5830, 80 грн., згідно акту списання № спт - 000152 від 10.09.2012р., прибуткової накладної № пн - 0000145 від 04.09.2012р., видаткової накладної № хв - 0377 від 04.09.2012р., податкової накладної № 50830 від 31.08.2012р.; шини в асортименті на суму 61 173, 70 грн., згідно податкової накладної № 43059 від 24.12.2012р., рахунку № хв - 3362202 від 21.12.2012р., видаткової накладної № хв - 0645 від 02.01.2013р., товарно - транспортної накладної № хв - 0000075 від 02.01.2013р., квитанції № 7760 від 21.12.2012р.;

- в ТОВ «Трак-Авторитет» (№ВН - 00007/11 від 06.06.2012р.): запчастини в асортименті на суму 541,70 грн., згідно податкової накладної № 4 від 07.06.2012 р.; запчастини в асортименті на суму 750,31 грн., згідно податкової накладної № 2 від 06.06.2012 р.;

- в Aschwege & Tonjes GmbH: запчастини в асортименті на суму 6820 грн., згідно прибуткової накладної № пн - 0000001 від 15.02.2011р., вантажно - митної декларації № 6158, рахунку № 72021 від 24.01.2011р., заяви про переказ готівки № 358, 360 від 05.02.2011р.;

- в TOB « Металоцентр «Прибузький»: витратні матеріали на суму 609,28 грн., згідно накладної № 7929 від 04.05.2011р., фіскального чеку № 19105 від 04.05.2011р.;

- в TOB «Спецторг Трак»: запчастини в асортименті на суму 2625,87 грн., відповідно видаткової накладної № И - 000120 від 08.04.2011р. та фіскального чеку № 0003 від 26.04.2011р.).

Витрати з придбання палива та енергії, а саме:

- в TOB «Універсал - Комерц»: охолоджуюча рідина на суму 1061,12 грн., згідно акту списання № спт - 000137 від 25.11.2012р., прибуткової накладної № пн 0000127 від 06.11.2012р., видаткової накладної № 25412 від 06.11.2012р., податкової накладної № 4335 від 06.11.2012р.;

- в ПМП «Відар» (договір № 86 від 03.12.2012р.): гас/керосин на суму 2500 грн., згідно акту списання № спт - 000028 від 29.12.2012р., прибуткової накладної № пн - 0000083 від 19.12.2012р., накладної № 1039 від 19.12.2012р., податкової накладної № 44 від 18.12.2012р.;

- в ТОВ «Золотий екватор»: дизельне паливо на суму 9249, 96 грн., згідно податкових накладних № 240/10 від 01.12.2012р., № 2104/14 від 13.12.2012р., № 4204/14 від 22.12.2012р., № 1016/01 від 25.12.2012р., фіскальних чеків № 11382 від 01.12.2012р., № 0163 від 13.12.2012р., № 0194 від 22.12.2012р., № 15975 від 25.12.2012р.;

- в ПП « Фірми «Яско»: дизельне паливо на суму 4333,32 грн., згідно податкової накладної № 14 від 04.12.2012р. та фіскального чеку № 158962 від 04.12.2012р.;

- в ПАТ « Укрнафта»: дизельне паливо на суму 5789,48 грн., згідно податкової накладної № 22001/7026 від 22.02.2012р., фіскального чеку № 0175 від 22.02.2012р., № 0178 від 22.02.2012р., № 0176 від 22.02.2012р.

Витрати на придбання податкового вісника на суму 276 грн., згідно рахунку № ТЦ 514 від 28.03.2012р., фіскального чеку № 3341 від 28.03.2012р..

Втрати кореспонденції з контрагентами на суму 164,20 грн., згідно реєстру № 1 від 10.08.2012р., фіскальних чеків № 7820, 7821, 7822, 7823, 9816, 9817, 9123, 9124, 9628, 9629, 9630, 9631, 9129, 9130, 8516, 7404, 7405, 7406, 7407, 7408, 4713.

Витрати з страхування транспорту на суму 18246, 20 грн., згідно полісу № АА/1562817 від 22.02.2011р., договору № 007-1-292 від 16.02.2010р., додаткових угод № 2, 3 від 10.01.2011р., 12.01.2011p., квитанції до прибуткового касового ордеру № 245 від 21.02.2011р. та довідки б/н від 05.02.2012р., акту виконаних робіт б/н від 22.02.2011р.

Витрати по книжкам МДП на суму 34400,95 грн., згідно листа № 719744, податкових накладних № 849 від 10.01.2011p., №1165 від 11.01.2011р., № 8619 від 10.02.2011p., № 756 від 03.03.2011р., № 6966 від 29.04.2011р., № 320 від 01.07.2011р., № 5838 від 25.07.2011р., № 6361 від 27.05.2011р., № 7193 від 29.07.2011р., № 1884 від 08.08.2011р., № 5148 від 22.08.2011р.. № 1288 від 06.09.2011р., № 2618 від 12.09.2011р., № 4675 від 24.10.2011р., № 3300 від 16.11.2011р., № 2905 від 13.12.2011р.

Витрати на отримання ліцензії на супровід «M.Е.Doc» на загальну суму 105 грн., згідно рахунку № 337 від 09.03.2011р. та рахункової квитанції № 388215 від 16.03.2011р.

Витрати на обробку даних та отримання сертифікату на суму 72 грн., згідно квитанції № К14/І/220 від 18.03.2011р.

Судом встановлено, що вказані вище витрати віднесені позивачем до декларацій про майновий стан та доходи № 9017040891 від 01.11.2012р., № 9087136020 від 08.02.2013р., відповідно підтверджено банківськими виписками за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

Зі змісту акту перевірки, а саме ст. 13 акту, судом встановлено, що перевіряючим відображено перелік затрат встановлених під час перевірки за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р., зокрема, з придбання дизпалива у ТОВ "Арисч-ЮГ" на суму 339 289 грн. 50 коп.

Однак, згідно банківських виписок по розрахунковому рахунку позивача за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. та актів списання, які містяться в матеріалах справи, та були об'єктом перевірки, як вбачається з ст. 12 акту, загальна сума придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Арис-ЮГ" становить - 499 855 грн. 97 коп.

Таким чином, судом встановлено, що сума розбіжності становить 160 566 грн. 47 коп.

Також в акті перевірки, ст. 14 акту, відображено перелік затрат встановлених під час перевірки за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., зокрема, з придбання дизпалива у ТОВ "Арисч-ЮГ" на суму 732 214 грн. 90 коп.

Однак, згідно банківських виписок по розрахунковому рахунку позивача за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. та актів списання, які містяться в матеріалах справи, та були об'єктом перевірки, як вбачається з ст. 12 акту, загальна сума придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Арис-ЮГ" становить - 810 261 грн. 04 коп.

Таким чином, судом встановлено, що сума розбіжності становить 78 046 грн. 14 коп.

Відповідно п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат фізичних осіб - підприємців, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені виграти, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Тобто, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України є відправною нормою, яка вказує на те, що витрати суб'єкта господарювання, який не є платником податку на прибуток, але надає звітність про доходи від заняття підприємницькою діяльністю, формуються у тому ж порядку як у платників податку на прибуток.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Згідно з пунктом 138.8 Податкового кодексу України, до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, загально виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Частина г) підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, передбачає, що до складу загально виробничих витрат, включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально виробничого призначення.

Підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, дає визначення основним засобам - це матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Відповідно до абз. «в» п.п. 138.10.2. п. 138.10. ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Витрати на технічне обслуговування також відповідно до п.п. 138.10.2. п. 138.10. ст. 138 ПК України відносяться до інших витрат. Зокрема, як встановлено судом, це витрати позивача на ремонт техніки.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 ПК України, платник податків має право обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки у позивача були наявні всі первинні документи, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік - обов'язковий вид обліку, який ведеться суб'єктом підприємницької діяльності. Первинні документи, в даному випадку, надано на підтвердження всіх господарських операцій.

Відтак, за сукупністю наведених обставин, суд прийшов до висновку про безпідставність висновків податкового органу викладеного в акті перевірки № 2391-17/2649414298 від 16.07.2013р., з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративному судочинстві презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, сво бод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Суб'єкт владних повноважень повинен спростувати презумпцію своєї винуватості, адже вона дає можливість вважати встановленою неправомірність його рішень, дій чи бездіяльності. Позивач не зобов'язаний доводити ці обставини.

Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень - відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповіда ють дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів. Однак презумпція винуватості позбавляє суд необхідності перевіряти повідомлені позивачем обставини, якщо вони не викликають обґрунтованого сумніву.

Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваного рішення.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами факту відсутності первинних документів, на які посилається позивач, також їх недостовірності. Натомість, ревізором в акті визначено про отримання всіх первинних документів.

Крім того, оскаржуване рішення не відповідає критеріям визначеним у статті 2 КАС України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За сукупністю наведених обставин, позовна вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (Постанова N 845) встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 р. N 2135/11/13-11.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, Конституцією України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області за формою "Р" № 0002901700 від 28.08.2013р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 585 грн. 42 коп. (п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 42 коп.) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (вул. 30-річчя Перемоги, 21, м. Вінниця, 21027).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович