Ухвала суду № 34807196, 31.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9787/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф-С» до державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби) подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Гриф-С» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатом якої складено акт від 21.01.2013 №89/22-50/34183647.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 року №0000012205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 1 428 837,50 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з акта перевірки, за результатами аналізу інформаційних баз даних податкової по ТОВ «Гриф-С» встановлено відхилення між задекларованим податковим кредитом та задекларованими податковими зобов'язаннями по взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Торгінвекспром», ТОВ «Торгівельна компанія «Мерком», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Укрмаптех», ТОВ «ЛоуКонсалт», ТОВ «Агенство Віасат», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь».

Також в акті перевірки зазначено, що актом ДПІ у Вишгородському районі встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ «АгенствоВіасат», а відтак договори відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а тому угоди, укладені ТОВ «АгенствоВіасат» з контрагентами, мають ознаки нікчемності.

Крім того, в акті перевірки вказано, що актом ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС встановлено, що у зв'язку з відсутністю у ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників, у вищезазначеного підприємства відсутній об'єкт оподаткування по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям, таким чином реальність здійснення фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків є непідтвердженою.

З матеріалів справи вбачається, що актом Яготинської МДПІ встановлено, що у діях посадових осіб ТОВ «Промелектро-75» вбачається умисел на проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб та ухилення від сплати податків. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Промелектро-75» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям.

Також в акті перевірки вказано, що актом Бориспільської ОДПІ Київської області встановлено, що угоди укладені між по ТОВ «ЛоуКонсалт» та його контрагентами є нікчемними, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «ЛоуКонсалт» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що правочини, які укладені між позивачем та вищезазначеними контрагентами, є нікчемними.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не надано до перевірки первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Нумовал ТЕК», ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Танафлекс», оскільки оригінали таких документів вилучено слідчим СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві старшим лейтенантом міліції Синицьким І.С. згідно протоколу виїмки від 22.11.2010 року. Позивачем також не було надано до перевірки документи по взаємовідносинах з ТОВ «АгенствоВіасат», ТОВ «ЛоуКонсалт», ТОВ «Промелектро-75», оскільки такі документи за період з 01.03.2011 року по 31.07.2011 року направлено до СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві (листи №46/05-19165 від 02.02.2012 року, №46/05-19107 від 22.02.2012 року). Дані обставини відповідачем не заперечувались.

Відповідно до п. 85.9. ст. 85 Податкового кодексу України у разі, коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем всупереч зазначених вище норм податкового законодавства терміни перевірки позивача не перенесено до отримання вилучених правоохоронними органами документів, а перевірку проведено виключно на підставі актів перевірки контрагентів позивача.

Аналізуючи приписи ст. 85 Податкового кодексу України в кореспонденції з положеннями ст. ст. 44, 83 Податкового кодексу України колегія суддів звертає увагу на те, що контролюючий орган не може проводити перевірку діяльності платника податків з питання правильності та достовірності справляння податкових зобов'язань без вивчення первинних документів, включених таким платником до податкового обліку.

Наявними в матеріалах доказами підтверджується те, що позивач довів до відома податкового органу факт вилучення правоохоронними органами первинних документів по взаємовідносинах з контрагентами, про що було зазначено податковим органом в акті перевірки. Ці обставини також не заперечувались під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Між тим, податковий орган після отримання інформації про вилучення первинних документів платника податків правоохоронними органами замість виконання, передбаченого п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України, обов'язку звернення до відповідних правоохоронних органів з приводу отримання копій вилучених документів або отримання доступу до вилучених документів та перенесення строків проведення перевірки, виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення. В даному рішенні податковий орган зазначив, що в позивача відсутні первинні документи по взаємовідносинах з контрагентами, що, в свою чергу, свідчить про не підтвердження платником податків сум валових витрат обігу та виробництва і сум податкового кредиту з ПДВ.

Окрім того, при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач взяв до уваги висновки актів перевірки діяльності контрагентів, фактично надав висновкам згаданих актів преюдиціального значення і саме з цього мотиву зробив власне судження про нікчемність правочинів, вчинених позивачем та про нереальність проведених на виконання цих правочинів господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу на те, що належними та допустимими, в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Таким чином, з наведених положень норм права випливає, що сам лише акт проведеної податковим органом перевірки діяльності платника податків, де викладені певні висновки контролюючого органу, не є достатнім доказом нереальності господарських операцій, позаяк законодавець не надав акту перевірки преюдиціального значення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби) залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 05.11.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.